Стародавні китайські обсерваторії

Світло далеких зірок в усі часи вабив людей своєю загадковістю. І неймовірна закономірність тих чи інших подій на небі викликала побожний жах і деяку визначеність життя людини. Але для виявлення цих закономірностей потрібні були регулярні спостереження за зоряним небом. З цією метою ще в давні часи і були побудовані обсерваторії. Ми не будемо розглядати гіпотез на рахунок Стоунхенджа або пірамід на плато Гізи, а спробуємо подивитися на іншу сторону нашої планети – на Китай і стародавні китайські обсерваторії.

Спробуємо подивитися на іншу сторону нашої планети – на Китай і стародавні китайські обсерваторії

Першими обсерваторіями в цій країні прийнято вважати обсерваторію правителя У-Вана з династії Чжоу, яка правила в Піднебесній в 12 столітті до н. е. Побудована вона була в місті Чжоугун, який знаходиться в сучасній провінції Хенань. Сьогодні від обсерваторії залишилися лише частково зруйнований гномон і невисока вежа з майданчиком нагорі для розміщення переносних кутомірних інструментів. Але і таке скромне за сучасними мірками обладнання дозволило китайським астрономам ввести в ужиток досить точні сонячний і місячний календарі. Крім цього були складені зоряні каталоги, небо розділене на сузір’я, були виготовлені зіркові глобуси. Працюючи в стародавніх китайських обсерваторіях, астрономи реєстрували спалахи наднових, поява комет, що має наукову цінність і в наші дні. Перший зоряний каталог з’явився в Китаї в 4 столітті до н. е. і містив відомості про 800 зірках. Вважається, що це перший в світі з усіх дійшли до нас зоряних каталогів.

Потім настала черга великого китайського астронома Чжан Хена (78 – 139 гг. н. е.). Саме він розділив зоряне небо на 124 сузір’я, причому підрахував і загальна кількість видимих ​​в Китаї зірок. Їх виявилося ні багато, ні мало – 1500. Для 320 з них Чжан Хен дав власні імена. Також цей вчений сконструював оригінальні астрономічні прилади. Одним з них була армілярна сфера, що приводиться в обертання спеціальним гидромеханическим механізмом, а також дерево-календар, з якого щодня падало по одному листу. В кінці місяця сухе листя знову вішалися на дерево.

По фільмах і книгах на тему життя древніх людей ми знаємо, з яким благоговінням вони ставилися до знамень астрономічного характеру, в першу чергу – до сонячним і місячним затемненням. І древні китайські астрономи не були винятком – вони також приділяли багато уваги розрахунками цих затемнень. В один час пророкування затемнень вважалося навіть однією з найважливіших державних служб. У книзі “Шу-Кінг” розповідається про сонячне затемнення в 2137 році до н. е. і не передбачене заздалегідь придворними астрономами. Це “несподіване” затемнення посіяло паніку в народі, а правителю довелося невдалим астрономам відрубати голови.

Що цікаво, але плями на нашому світилі також вперше відкрили астрономи з Китаю. У китайському літописі написано, що в 28 році до н. е. на Сонце спостерігали пляма розміром з монету. Про плямах також згадують і пізніші китайські літописи.

В епоху середньовіччя китайські астрономи займалися удосконаленням астрономічних інструментів, головним чином Армілла і небесних глобусів. За допомогою складних водяних механізмів сфери і глобуси наводилися в повільний рух, здійснюючи повні оборот за добу. За їх поверхні переміщалися кульки, що позначають Сонце і Місяць. Глобуси з’єднувалися з годинником, які дзвонили в дзвони кожні чверть години. Паралельно з розвитком обладнання будувалися і нові китайські обсерваторії. У 5 столітті н. е. виникла обсерваторія в місті Нанкіні, а в 12 столітті н. е. була закладена обсерваторія в Пекіні. Вона збереглася до наших днів, і тепер являє собою музей астрономії. Розташована вона на древньої міської стіні. З обладнання на майданчику, обгородженій бар’єром, можна побачити майже всі стародавні кутомірні інструменти – армілярні сфери, квадрант, гномони, секстант. Були на древньої Пекінської обсерваторії і небесні глобуси, і годинник-клепсидри.

Час не щадить історичних пам’яток. Але, на щастя, стародавні китайські обсерваторії дожили до наших днів, вони показують, що китайська астрономічна наука в ті далекі часи була однією з передових астрономічних наук в світі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Стародавні китайські обсерваторії