ВЕСНІВКА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ

Related posts:

1. Скорочено – ВЕСНІВКА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Цвітка дрібная Молила неньку – Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила, Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “Доню, голубко! Жаль мені тебе, Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне, Буря загуде, – Краса змарніє, Личко […]...
2. Короткий переказ – Веснівка – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила. Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “Доню, голубко! Жаль мені тебе. Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне. Буря загуде – Краса змарніє. […]...
3. ВЕСНІВКА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – Діяльність Руської трійці – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила, Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “Доню, голубко! Жаль мені тебе, Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне, Буря загуде – Краса змарніє, Личко зчорніє, […]...
4. Близькість поезії “Веснівка” до народних веснянок – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – 9 клас Однією з основних ознак романтизму в український літературі є продовження традицій фольклору, звертання до літературних надбань народу. Ось чому так часто ми зустрічаємо у творах поетів-романтиків сюжети, мотиви, образи, запозичені з усної народної творчості, а також виражально-зображальні засоби української словесності. Яскравим прикладом звернення до скарбниці українського фольклору є вірш “Веснівка” видатного поета-романтика Маркіяна Шашкевича. У […]...
5. “Місяченько круглоколий закрився хмарою…” – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Місяченько круглоколий закрився хмарою; Чи так тобі зо мнов любо, як мені з тобою? Ой лісами, берегами білі сніги спали, Очі мої сивенькії сльозоньки залляли. Вихор дикий, студененький лопотить гілками, Тяжко, тяжко мому серцю з сумними гадками. Ой як тяжко, побратиме, тверд камінь глодати, Ой ще тяжче бездольному в світі пробувати. В гробі сумно, в […]...
6. ТУГА ЗА МИЛОЮ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Із-за гори, із-за ліса Вітрець повіває; Скажи, скажи, тихий вітре, Як ся мила має?! Чи здорова, чи весела, Личко рум’яненьке, Чи сумує, чи горює, Чи личко блідненьке? Бо я тужу, бо я плачу, Сльозами вмиваюсь, Веселої годиноньки Вже не надіваюсь! Коби мені крильця мати, Соколом злетіти, Тяжку тугу із серденька При милій розбити! Ой літав […]...
7. ПОБРАТИМОВІ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Посилаючи єму пісні українські (Дума) Отак, Николаю 1, вкраїнські вірлята І веселять душу й серце загрівають; Отак, Николаю, руські соколята То вголос, то стиха матері співають. Аж мило згадати, як то серце б’ється, Коли з України руськая пісенька Так мило-солодко вколо серця в’ється, Як коло милого дівка русявенька. Так го обнімає, так до себе тисне, […]...
8. ЛИХА ДОЛЯ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Ой ти, доле, моя доле, Гадино їдлива, Переїла-сь моє щастє, Гіренька годино! Запустила-сь в мою душу Журбу і розпуку, Учинила-сь мому серцю З гараздом розлуку. Ой місяцю-місяченьку, Тихенько думаєш, Моєй тяжкой недоленьки, Відав, ти не знаєш. Ой не знаєш, ой не знаєш І не будеш знати, Як то тяжко сиротоньці В світі загибати! Сам не […]...
9. ОЛЕНА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (Казка) Музика різко від уха заграв, а бас то загудів, то, в лад вибиваючи, моторні дівчата аж піднімав; а хоть ноги потомлені – до круглого рвалися танка; гарні хлопці в підкови до складу кресали, позираючи радосно кождий по своей дівчині; сваненьки з молодцями, стиснувшися в кутку коло припічка, хоть дрібненько, но частенько витрясали крупник із […]...
10. СИН ЛЮБИМОМУ ОТЦЮ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Гадка моя, як буйний весною вітрець, Зводиться, легким крильцем злітає, Несесь сторонами в далеч, де отець, Голубонько сивий, пробуває. Живе в печалі. Боже! коли б в радості Вік тихо, весело єму проживати, В гаразді, здоровлю, в любой солодості Цвітами щастя житє огортати. Отче, ох отче! Сли ся мені придало Дні житя твоєго полином згірчити, Сли […]...
11. ЯРОСЛАВ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Звіщаю вам повість многославну О великих борбах, лютих боях – Кмітуйте і весь ум свой збирайте, Кмітуйте, а дивная вам чути!.. В волості [2] , де Оломуц царствує, Зводиться там гора невисока, Невисока, на ім’я Гостайнів; Мати божа чуда тамка творить Довго землі наші в мирі були, Довго гаразд цвів помеж миряни, Но од всхода […]...
12. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОБСТУПЛЕНІЄ ЛЬВОВА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (Строєм народної пісні) Ой у чистім полі да близько дороги, Там стоїть наметець великий, шовковий, А у тім наметці стоїть стіл тисовий Да гетьман Хмельницький сидить конець стола, Молодці-козаки стоять доокола. Да гетьман Хмельницький пише дрібні листи, По всей Україні розсилає вісти… Військо куренноє в поход виступало, Ляхи розроняло да Львів обступляло. Як гетьман Хмельницький […]...
13. БАНДУРИСТ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ [Уривок з піснетвора “Перекинчик бісурманський”] ПІСЕНЬКА 1 Бувало, весною, як ліс розів’ється І чистими птичок гукне голосами, Дуброва, як дівка, в цвітя прибереться, Пчілка задзвонить лугами, полями, Стадами весело заграє долина, А в ріці рибонька аж носить водою, З пісеньков із поля вертає дівчина, Плугатар за плугом з довгою думою; Бувало, весною, як голуб сивенький, […]...
14. ДО – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Мисль піднебесну двигчи в самом собі, Душу в природи безвісти занести, Гадкою крепков тьми світа розмести, Житя кончини подружити обі; Глянути мирно, що ся діє в гробі, К радощам вдати, істинним ся взнести, Радость з тугою в лад миленький сплести, Милость сосвітну пригорнути к собі; Хто вміє? хто вдасть? – Ум сильний, високий, Ум, що […]...
15. НАД БУГОМ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Гей, річенько бистренькая, Гей, стань подивися, Як я плачу, як горюю, Зо мнов пожурися! Твої води веселенькі, В них рибонька грає; Моє серце розпукаєсь, Від журби ся крає. Трава к тобі з любощами З берегів ся хилить, Вовня єї поцілує І наперед стрілить. Моє серце бідненькеє Радощів не має, Лиш розлуку із долею, Лиш сльозоньки […]...
16. ПОГОНЯ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (Після народної казки) Чи то сокіл пташку жене? Чи то буря хмару несе? Чи люта джума летить? Ні!.. То козак конем садить! “Гуляй, вороненький, гуляй, Врага постигай! Відоб’ємо дівчиноньку, Пана твоєго сестроньку. Як прилетиш, поздоровить, І поплеще, і промовить, Погодує тя рукою, Рученькою біленькою, І напоїть тя водою, Водонькою студеною. Гуляй, гуляй на всі сили! […]...
17. О НАЛИВАЙКУ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Що ся степом за димове густо закурили? Чи то мрачка осідає, стеляться тумани? – Не мрачка то осідає, не туман лягає, Гей, то ляхів сорок тисяч в поход виступає. А в неділю на розсвіті полк козацький скорить, Тоді молод Наливайко до коня говорить: “Ступай, ступай, ворон коню, бистрими ногами, Недалеко Біла Церков, йдуть ляхи за […]...
18. ВІРНА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Зашуміла дубровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий, Бо із війни за три роки не вертає милий. На могилі, верховині милого спращала, Біле личко цілувала, слізьми проводжала. “Не плач, не плач, ластівонько, дасть бог звоювати, До твоєї соколеньком я прилечу хати. Не плач, не плач, голубонько, не […]...
19. ДО МИЛОЇ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Повій, вітре-вітросеньку, Там, де тужить мила, Нехай несуть там пісеньку Твої легкі крила. Повій, вітре, в єй городець, Де вінці сплітає, Неси вісті, що молодець Щире ю кохає. Ой погладь ю, вітросеньку, По єй личку білім, Нехай знає єй серденько, Що я є ї милим. Най не плаче, най не тужить, Вже час ся зближає: […]...
20. ТУГА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Крутий берег, по березі трава зелененька, Серед трави край берега калина червенька. Своє гіля буйненькоє сумно в воду клонить, Своє листя дрібненькоє по водоньці ронить. Скоро смеркнесь, голуб сивий сюди прилітає, Нічку гуде, нарікає, ранком ізлиняє. Нічку плаче, жалкуєся, рясні сльози ронить, На розсвіті ізлиняє, в темні ліси гонить. На темнії ліси гонить та й […]...
21. СУМРАК ВЕЧЕРНІЙ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Сонце ясне померкло, світ пітьма насіла, Вшир і вздовж доокола сум ся розлягає, Чагарами густими тьма вовків завила, Над тином опустілим галок гамор грає. Там, нещасен, думаю тяжко, мов могила Серед степу опівніч сумненько думає. Згадка в душі печальній тужно згомотіла, Бо сплинули радощі, як Дністер спливає! Нависло ясне небо чорними хмарами, Тяжкими густі бори […]...
22. БОЛЕСЛАВ КРИВОУСТИЙ ПІД ГАЛИЧОМ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ 1139 [р.] Не згасайте, ясні зори, Не вій, вітре, зниз Дністра, Не темнійте, красні звори, Днесь, Галиче, честь твоя! Бо хто русин, підлітайте Соколами на врага! Жваво в танець, заспівайте Піснь веселу: гурра-га! Побарися, облак тьмистий, Ще годинку, ще постій, Тобі прийде розповісти Славний руський з ляхом бій. Од Бескида 1 аж до моря Піснь […]...
23. Поза тихий за Дунай – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Поза тихий за Дунай, Де мій сокіл пробував, Лети, гадко, в чужий край, Де го туга обгортає. Неси душу там мою, Легкокрилий вітроньку, Руську пісню неси му, Щиру брата пісеньку. Тужно, тужно там тобі, Милий брате рідненький, Но по студеній зимі Вітрець дихне тепленький. Серед лугу край води Зацвіла калина; Будь веселий, щаслив ти, То […]...
24. МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (1811-1843) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Доля відміряла цій надзвичайно обдарованій людині вкрай короткий вік. Завжди задумливий, голубоокий, з ніжною душею, але сталевою волею, самовідданий і працьовитий – таким він був. Франко називав його людиною наскрізь симпатичною, щирою і простою, огрітою любов’ю до рідного народу і непохитною, певною своєї дороги. Маркіян Шашкевич Маркіян Семенович народився 6 листопада 1811 року в селі […]...
25. МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – Діяльність Руської трійці – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Маркіян Семенович Шашкевич народився в с. Підліссі Золочівського повіту на Львівщині в родині священика. Початкову освіту здобув у дяка, потім німецька школа в Золочеві, домініканська гімназія у Львові, Бережанська гімназія, філософський факультет Львівського університету та одночасно Львівська духовна семінарія. Прожив усього 32 роки (помер від сухот). Його творчий і науковий доробок невеликий – понад тридцять […]...
26. ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. В. ЗАБІЛА “СОЛОВЕЙ”, М. ПЕТРЕНКО “НЕБО”. М. ШАШКЕВИЧ – ЗАЧИНАТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ЗАХІДНИХ ЗЕМЛЯХ. “ВЕСНІВКА” Варіант 1 1. Ліричний герой поезії В. Забіли “Соловей” звертається до солов’я з проханням, щоб птах… А Підбадьорив його. Б Не додав жалю. В Оспівав красу земну. Г Ощасливлював тих, кому не поталанило в житті. 2. Солов’їний спів у творі В. Забіли “Соловей” порівнюється… А Із грою. Б Щебетанням чарівного птаха. В Хлюпанням води у […]...
27. ШАШКЕВИЧ МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ МАРКІЯН (06.11.1811, с. Підлисся, тепер Золочівського р-ну Львівської обл. – 07.06.1843, с. Новосілки, тепер Буського р-ну Львівської обл.) – письменник і громадсько-культурний діяч, один із зачинателів нової української літератури в Західній Україні. Народився в сім’ї священика. Навчався у Львівській семінарії, одночасно слухав філософський курс в університеті. Багато вчився самотужки, цікавився працями діячів слов’янського відродження […]...
28. Маркіян Семенович Шашкевич (1811 – 1843) МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім’ї священика. Учився спочатку в гімназії у м. Бережанах, а з 1829р. – у Львівській семінарії. В час перебування в семінарії Шашкевич розпочав свою творчу діяльність; тоді ж він організував літературний гурток молоді. Перші твори […]...
29. Маркіян Семенович Шашкевич (1811-1843) Народився він у с. Підлисся Золочівського повіту на Львівщині в сім’ї священика. Освіту здобув у Золочівській німецькій школі, Львівській та Бережанській гімназіях, а в 1829-1838 рр. – у Львівській семінарії (з перервою у 1830-1833 рр., коли був виключений за порушення статуту). Відвідував лекції з філософії у Львівському університеті. З 1838 р. до кінця життя був […]...
30. Тема минулого України у творчості М. Шашкевича (за поезією “О Наливайку”) – І варіант – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – 9 клас М. Шашкевич усе своє життя прожив на Західній Україні, що з кінця XVIII сторіччя була роз’єднана зі Східною Україною і належала до Австро-Угорщини. Але західноукраїнських і східноукраїнських письменників хвилювали ті ж самі питання, бо вони усвідомлювали свою приналежність до єдиної України, яка має свою історію і мову. У поезії “О Наливайку” М. Шашкевич звертається до […]...
31. Руська Трійця: Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич Період національного пробудження й становлення нової літератури в Західній Україні припадає на 30-50-ті роки XIX ст., тобто охоплює час від початку діяльності “Руської Трійці” до творчого дебюту її основоположника Ю. Федьковича. У першій половині XIX ст. в Західній Україні, насамперед у Галицькій Русі (історична назва Східної Галичини), склалися певні передумови для національно-культурного відродження й становлення […]...
32. Історія народу у творчості Маркіяна Шашкевича – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – 9 клас Видатна постать Маркіяна Шашкевича зайняла місце в українській літературі за часів панування Австрії над Галичиною. Австрійський уряд провадив політику експлуатації і денаціоналізації українців. Маркіян Шашкевич був справжньою людиною дії. Як ніхто він умів об’єднувати людей навколо себе. Та не тільки об’єднувати – згуртовувати, переконувати. Також Шашкевич як ніхто інший розумів, що українцям – підданим Австрії […]...
33. Тема минулого України у творчості М. Шашкевича (за поезією “О Наливайку”) – ІІ варіант – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – 9 клас Одним із визначних явищ українського літературного процесу є період романтизму, яскравим представником якого на Західній Україні був Маркіян Шашкевич – письменник, вчений, громадський діяч. Епоха романтизму – це час, коли зростає зацікавлення до народу, його історії, культури, мови, фольклору. Маркіян Шашкевич вважав, що важливим фактором для пробудження національної свідомості будь-якого народу є пізнання власної історії. […]...
34. Українська мелодія – ГРЕБІНКА ЄВГЕН “Ні, мамо, не можна нелюба любить: Нещасная доля із нелюбом жить. Ох тяжко, ох важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду весь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна сиротою!” А в світі якеє життя […]...
35. УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ – ЄВГЕН ГРЕБІНКА – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА “Ні, мамо, не можна нелюба любить! Нещасная доля із нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду ввесь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна, сиротою! А в світі якеє життя […]...
36. Скорочено – УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ – ЄВГЕН ГРЕБІНКА – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС – Ні, мамо, не можна нелюба любить, Нещасная доля із нелюбом жить. Ох тяжко, ох важко з ним річ розмовляти, Хай лучче буду я ввесь вік дівувати. – Хіба ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна сиротою. А в світі якеє […]...
37. ОЙ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА – СУСПІЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ Ой у полі криниченька, Там холодна водиченька. Ой там Роман воли пасе, Катерина воду несе. Роман воли покидає, Катерину переймає. Ой став Роман жартувати З відер воду виливати. – Ой Романе, Романочку, Не лий воду на сорочку. Бо це вода не літняя… В мене мати не рідная. Бо це вода із Дунаю, Буде бити, добре […]...
38. ТРОЯНДА – БОРИС ГРІНЧЕНКО Мамусю, голубко! сьогодні Я вранці ходила в садок- Такого багато росте там Рожевих та синіх квіток. Найкраща троянда. Та тільки Я руки сколола свої, Аж кров потекла по їх,-поки Зірвала з стеблини її. А краще коли б та троянда Без гострих шпичок тих була, Щоб дівчина кожна зірвати, Не колючи руки, могла… – Ой, доню! […]...
39. ВИХОР – ДЕМОНОЛОГІЯ СЛОВЯ’Н Цей образ суттєво відрізняється від народних уявлень про вітер, що має подобу сердитого вусатого дідугана. Вихор – це різновид нечистого: вкритий шерстю чорний чоловік із крилами, великими нігтями та хвостом. Живота вихор не має, і нутрощі його відкриті. Живе він у полі або в скелі, постійно перелітаючи з місця на місце. Особливо рухливим вихор стає […]...
40. ДО КОБЗИ ТА ДО МУЗИ – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Моя ти втіхо, кобзо тихоструна! Одна ти в мене із утіх осталась, Як жизнь важка, гірка, великотрудна, До вічного спочивища добралась. Заграй мені, мов той Еол воздушний, Озвись, голубко, забуркукай стиха, А чей козак, нетяга прямодушний, Позбудеться хоч на часину лиха. Жене його із краю в край, тімаху, Людське лукавство да єхидниство кляте. Завидує він […]...