СИН ЛЮБИМОМУ ОТЦЮ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ

Гадка моя, як буйний весною вітрець,

Зводиться, легким крильцем злітає,

Несесь сторонами в далеч, де отець,

Голубонько сивий, пробуває.

Живе в печалі. Боже! коли б в радості

Вік тихо, весело єму проживати,

В гаразді, здоровлю, в любой солодості

Цвітами щастя житє огортати.

Отче, ох отче! Сли ся мені придало

Дні житя твоєго полином згірчити,

Сли коли око твоє жалем запало,

Сли-м був нещасен серце закервлити,

Прости ми, отче, прости! Бач, я ся каю,

Жалем серце бідне моє прозябає,

Твої ноженьки сльозами зливаю,

Ах! прости синові, най не загибає.

[1833]


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

СИН ЛЮБИМОМУ ОТЦЮ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ