СУМРАК ВЕЧЕРНІЙ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ

Related posts:

1. ПОГОНЯ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (Після народної казки) Чи то сокіл пташку жене? Чи то буря хмару несе? Чи люта джума летить? Ні!.. То козак конем садить! “Гуляй, вороненький, гуляй, Врага постигай! Відоб’ємо дівчиноньку, Пана твоєго сестроньку. Як прилетиш, поздоровить, І поплеще, і промовить, Погодує тя рукою, Рученькою біленькою, І напоїть тя водою, Водонькою студеною. Гуляй, гуляй на всі сили! […]...
2. ВІРНА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Зашуміла дубровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий, Бо із війни за три роки не вертає милий. На могилі, верховині милого спращала, Біле личко цілувала, слізьми проводжала. “Не плач, не плач, ластівонько, дасть бог звоювати, До твоєї соколеньком я прилечу хати. Не плач, не плач, голубонько, не […]...
3. ТУГА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Крутий берег, по березі трава зелененька, Серед трави край берега калина червенька. Своє гіля буйненькоє сумно в воду клонить, Своє листя дрібненькоє по водоньці ронить. Скоро смеркнесь, голуб сивий сюди прилітає, Нічку гуде, нарікає, ранком ізлиняє. Нічку плаче, жалкуєся, рясні сльози ронить, На розсвіті ізлиняє, в темні ліси гонить. На темнії ліси гонить та й […]...
4. СИН ЛЮБИМОМУ ОТЦЮ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Гадка моя, як буйний весною вітрець, Зводиться, легким крильцем злітає, Несесь сторонами в далеч, де отець, Голубонько сивий, пробуває. Живе в печалі. Боже! коли б в радості Вік тихо, весело єму проживати, В гаразді, здоровлю, в любой солодості Цвітами щастя житє огортати. Отче, ох отче! Сли ся мені придало Дні житя твоєго полином згірчити, Сли […]...
5. ОЛЕНА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (Казка) Музика різко від уха заграв, а бас то загудів, то, в лад вибиваючи, моторні дівчата аж піднімав; а хоть ноги потомлені – до круглого рвалися танка; гарні хлопці в підкови до складу кресали, позираючи радосно кождий по своей дівчині; сваненьки з молодцями, стиснувшися в кутку коло припічка, хоть дрібненько, но частенько витрясали крупник із […]...
6. ЯРОСЛАВ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Звіщаю вам повість многославну О великих борбах, лютих боях – Кмітуйте і весь ум свой збирайте, Кмітуйте, а дивная вам чути!.. В волості [2] , де Оломуц царствує, Зводиться там гора невисока, Невисока, на ім’я Гостайнів; Мати божа чуда тамка творить Довго землі наші в мирі були, Довго гаразд цвів помеж миряни, Но од всхода […]...
7. ДО МИЛОЇ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Повій, вітре-вітросеньку, Там, де тужить мила, Нехай несуть там пісеньку Твої легкі крила. Повій, вітре, в єй городець, Де вінці сплітає, Неси вісті, що молодець Щире ю кохає. Ой погладь ю, вітросеньку, По єй личку білім, Нехай знає єй серденько, Що я є ї милим. Най не плаче, най не тужить, Вже час ся зближає: […]...
8. О НАЛИВАЙКУ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Що ся степом за димове густо закурили? Чи то мрачка осідає, стеляться тумани? – Не мрачка то осідає, не туман лягає, Гей, то ляхів сорок тисяч в поход виступає. А в неділю на розсвіті полк козацький скорить, Тоді молод Наливайко до коня говорить: “Ступай, ступай, ворон коню, бистрими ногами, Недалеко Біла Церков, йдуть ляхи за […]...
9. Скорочено – ВЕСНІВКА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Цвітка дрібная Молила неньку – Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила, Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “Доню, голубко! Жаль мені тебе, Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне, Буря загуде, – Краса змарніє, Личко […]...
10. ТУГА ЗА МИЛОЮ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Із-за гори, із-за ліса Вітрець повіває; Скажи, скажи, тихий вітре, Як ся мила має?! Чи здорова, чи весела, Личко рум’яненьке, Чи сумує, чи горює, Чи личко блідненьке? Бо я тужу, бо я плачу, Сльозами вмиваюсь, Веселої годиноньки Вже не надіваюсь! Коби мені крильця мати, Соколом злетіти, Тяжку тугу із серденька При милій розбити! Ой літав […]...
11. ЛИХА ДОЛЯ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Ой ти, доле, моя доле, Гадино їдлива, Переїла-сь моє щастє, Гіренька годино! Запустила-сь в мою душу Журбу і розпуку, Учинила-сь мому серцю З гараздом розлуку. Ой місяцю-місяченьку, Тихенько думаєш, Моєй тяжкой недоленьки, Відав, ти не знаєш. Ой не знаєш, ой не знаєш І не будеш знати, Як то тяжко сиротоньці В світі загибати! Сам не […]...
12. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОБСТУПЛЕНІЄ ЛЬВОВА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (Строєм народної пісні) Ой у чистім полі да близько дороги, Там стоїть наметець великий, шовковий, А у тім наметці стоїть стіл тисовий Да гетьман Хмельницький сидить конець стола, Молодці-козаки стоять доокола. Да гетьман Хмельницький пише дрібні листи, По всей Україні розсилає вісти… Військо куренноє в поход виступало, Ляхи розроняло да Львів обступляло. Як гетьман Хмельницький […]...
13. БОЛЕСЛАВ КРИВОУСТИЙ ПІД ГАЛИЧОМ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ 1139 [р.] Не згасайте, ясні зори, Не вій, вітре, зниз Дністра, Не темнійте, красні звори, Днесь, Галиче, честь твоя! Бо хто русин, підлітайте Соколами на врага! Жваво в танець, заспівайте Піснь веселу: гурра-га! Побарися, облак тьмистий, Ще годинку, ще постій, Тобі прийде розповісти Славний руський з ляхом бій. Од Бескида 1 аж до моря Піснь […]...
14. Поза тихий за Дунай – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Поза тихий за Дунай, Де мій сокіл пробував, Лети, гадко, в чужий край, Де го туга обгортає. Неси душу там мою, Легкокрилий вітроньку, Руську пісню неси му, Щиру брата пісеньку. Тужно, тужно там тобі, Милий брате рідненький, Но по студеній зимі Вітрець дихне тепленький. Серед лугу край води Зацвіла калина; Будь веселий, щаслив ти, То […]...
15. “Місяченько круглоколий закрився хмарою…” – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Місяченько круглоколий закрився хмарою; Чи так тобі зо мнов любо, як мені з тобою? Ой лісами, берегами білі сніги спали, Очі мої сивенькії сльозоньки залляли. Вихор дикий, студененький лопотить гілками, Тяжко, тяжко мому серцю з сумними гадками. Ой як тяжко, побратиме, тверд камінь глодати, Ой ще тяжче бездольному в світі пробувати. В гробі сумно, в […]...
16. Короткий переказ – Веснівка – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила. Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “Доню, голубко! Жаль мені тебе. Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне. Буря загуде – Краса змарніє. […]...
17. Близькість поезії “Веснівка” до народних веснянок – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – 9 клас Однією з основних ознак романтизму в український літературі є продовження традицій фольклору, звертання до літературних надбань народу. Ось чому так часто ми зустрічаємо у творах поетів-романтиків сюжети, мотиви, образи, запозичені з усної народної творчості, а також виражально-зображальні засоби української словесності. Яскравим прикладом звернення до скарбниці українського фольклору є вірш “Веснівка” видатного поета-романтика Маркіяна Шашкевича. У […]...
18. Руська Трійця: Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич Період національного пробудження й становлення нової літератури в Західній Україні припадає на 30-50-ті роки XIX ст., тобто охоплює час від початку діяльності “Руської Трійці” до творчого дебюту її основоположника Ю. Федьковича. У першій половині XIX ст. в Західній Україні, насамперед у Галицькій Русі (історична назва Східної Галичини), склалися певні передумови для національно-культурного відродження й становлення […]...
19. Тема минулого України у творчості М. Шашкевича (за поезією “О Наливайку”) – ІІ варіант – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – 9 клас Одним із визначних явищ українського літературного процесу є період романтизму, яскравим представником якого на Західній Україні був Маркіян Шашкевич – письменник, вчений, громадський діяч. Епоха романтизму – це час, коли зростає зацікавлення до народу, його історії, культури, мови, фольклору. Маркіян Шашкевич вважав, що важливим фактором для пробудження національної свідомості будь-якого народу є пізнання власної історії. […]...
20. МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (1811-1843) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Доля відміряла цій надзвичайно обдарованій людині вкрай короткий вік. Завжди задумливий, голубоокий, з ніжною душею, але сталевою волею, самовідданий і працьовитий – таким він був. Франко називав його людиною наскрізь симпатичною, щирою і простою, огрітою любов’ю до рідного народу і непохитною, певною своєї дороги. Маркіян Шашкевич Маркіян Семенович народився 6 листопада 1811 року в селі […]...
21. МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – Діяльність Руської трійці – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Маркіян Семенович Шашкевич народився в с. Підліссі Золочівського повіту на Львівщині в родині священика. Початкову освіту здобув у дяка, потім німецька школа в Золочеві, домініканська гімназія у Львові, Бережанська гімназія, філософський факультет Львівського університету та одночасно Львівська духовна семінарія. Прожив усього 32 роки (помер від сухот). Його творчий і науковий доробок невеликий – понад тридцять […]...
22. ПЛУГ – ПАВЛО ТИЧИНА Вітер. Не вітер – буря! Трощить, ламає, з землі вириває… За чорними хмарами (з блисками! ударами!), За чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук… Котить. У землю врізає (чи то місто, дорога, чи луг), У землю плуг. А на землі люди, звірі й сади, А на землі боги і храми: О пройди, пройди над нами, Розсуди! […]...
23. НА СКЕЛІ – Микола Вороний Я стою на гострій скелі, Мов маяк в одкритім морі. Зір мій губиться в просторі, Що прославсь до неба стелі. Ясне сонячне проміння Золотим дощем спадає, Ухо ледве зачуває Плескіт хвилі об каміння. Синє море піді мною. Наді мною – сонце красне; Небо чисте, небо ясне Усміхається весною. В серці любе почування Пишним цвітом розцвітає, […]...
24. ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Тихесенький вечір На землю спадає, І сонце сідає В темнесенький гай. Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! Світи ще годину, Бо рано ще спати, Милуй нас, як мати, Теплом обгортай! Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! Без тебе так страшно І темно надворі, […]...
25. ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. В. ЗАБІЛА “СОЛОВЕЙ”, М. ПЕТРЕНКО “НЕБО”. М. ШАШКЕВИЧ – ЗАЧИНАТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ЗАХІДНИХ ЗЕМЛЯХ. “ВЕСНІВКА” Варіант 1 1. Ліричний герой поезії В. Забіли “Соловей” звертається до солов’я з проханням, щоб птах… А Підбадьорив його. Б Не додав жалю. В Оспівав красу земну. Г Ощасливлював тих, кому не поталанило в житті. 2. Солов’їний спів у творі В. Забіли “Соловей” порівнюється… А Із грою. Б Щебетанням чарівного птаха. В Хлюпанням води у […]...
26. Скорочено – ТИША МОРСЬКА – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – 6 КЛАС В час гарячий полудневий Виглядаю у віконце: Ясне небо, ясне море, Ясні хмарки, ясне сонце. Певно, се країна світла Та злотистої блакиті, Певно, тут не чули зроду, Що бува негода в світі! Тиша в морі… ледве-ледве Колихає море хвилі; Не колишуться од вітру На човнах вітрила білі. З тихим плескотом на берег Рине хвилечка перлиста; […]...
27. ТИША МОРСЬКА – Леся УКРАЇНКА (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач) (1871-1913) – Я І СВІТ В час гарячий, полудневий Виглядаю у віконце: Ясне небо, ясне море, Ясні хмарки, ясне сонце. Певне, се країна світла Та злотистої блакиті, Певне, тут не чули зроду, Що бува негода в світі! Тиша в морі… ледве-ледве Колихає море хвилі; Не колишуться од вітру На човнах вітрила білі. З тихим плескотом на берег Рине хвилечка перлиста; […]...
28. ПРО СОНЦЕ – ІЗ КНИГИ “АПОЛЛОНОВА ЛЮТНЯ” – ЛАЗАР БАРАНОВИЧ – Українська література – Література для дітей Як сонце сходить, слав творіння Боже, Коли по ночі світить день погожий, Отець дня – сонце, місяць – мати ночі, А їй у поміч – зірок ясні очі. Як сонце ясне промені розкине, То геть одступлять світу цього тіні. Живе береться зразу до роботи: Нема без сонця працювать охоти. Небесне сонце дивиться усюди, Хіба в […]...
29. Василь Симоненко – ЛЮБОВ Дзвенять німою тугою ліси, Коли їх ніч тремтлива обнімає І від очей у ревності ховає Принади їх первісної краси. Бринять живою радістю ліси, Як ранок спалахне на небокраї, Як сонце огняне завісу піднімає Із їх первісної і чистої краси. Мені здається, – може, я не знаю, – Було і буде так у всі часи: Любов, […]...
30. ЩАСЛИВІ КВІТИ Й БЛАГОВІСНІ ТРАВИ… – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА – 8 КЛАС (Сонет 162) Щасливі квіти й благовісні трави, Прим’‎яті донною на самоті; Пісок, що береже сліди святі Чудових ніжок під листком купави; Гаї прозорі, віти, наче пави, Фіалки у любовній блідноті, Ліси вільготні, тихі та густі, Куди не входить сонце величаве; О краю мій, о ріки голубі, Ви омиваєте Лаури очі, Їх блиск перебираючи собі. Прекрасні […]...
31. ЗАСПІВ – ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ Удосвіта встав я: темно ще надворі: Де-не-де по хатах ясне світло сяє, Сяє ясне світло, як на небі зорі: Дивуюсь, радію, у серця питаю: “Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?” “Ой скоро світ буде, Прокинуться люде, У всяке віконце Засіяє сонце:” Ой ударю ж зразу У струни живії: Прокиньтесь, вставайте, Старії й малії! Віщуванням […]...
32. Короткий переказ – Тиша морська – ЛЕСЯ УКРАЇНКА ЛЕСЯ УКРАЇНКА В час гарячий полудневий Виглядаю у віконце: Ясне небо, ясне море, Ясні хмарки, ясне сонце. Певне, се країна світла Та злотистої блакиті, Певне, тут не чули зроду. Що бува негода в світі! Тиша в морі… ледве-ледве Колихає море хвилі; Не колишуться од вітру На човнах вітрила білі. З тихим плескотом на берег Рине […]...
33. ШАШКЕВИЧ ВОЛОДИМИР ШАШКЕВИЧ ВОЛОДИМИР (07.04.1839, с. Нестаничі, тепер Радехівського р-ну Львівської обл. – 16.02.1885, Львів) – поет, драматург, культурно-освітній діяч. Син Маркіяна Шашкевича. Навчався у Львівському та Віденському університетах, працював дрібним урядовцем. Разом з К. Климковичем, Д. Танячкевичем, Ф. Заревичем репрезентував свого роду друге покоління славнозвісної “Руської трійці”, прагнучи з початку 60-х років оживити національно-культурне життя Галичини. […]...
34. Мені тринадцятий минало – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Мені тринадцятий минало Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в бога. ……. Уже прокликали до паю, А я собі у бур’яні Молюся богу… І не знаю, Чого маленькому мені Тоді так приязно молилось, Чого так весело було? Господнє небо і […]...
35. ДОЩ – АНДРІЙ МАЛИШКО Дощик, дощик голубий, Колоскiв не оббий Зливами-приливами, Хмарами огнивими, Птицями-зiрницями – В небi блискавицями! Ти спадай на межу, Я тобi таке скажу: – Понад рiки та лiси Хмари-вдари понеси, Крапельками росяними Над ланами вiвсяними, Цебром, цебром, цебрицею Над нашою пшеницею. Лийся тихо вдалинi На гречки та ячменi, На гречки та ячменi,- Буде весело менi!...
36. Не гріє сонце на чужині – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Т. Шевченко * * * Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло. Мені не весело було Й на нашій славній Україні. Ніхто любив мене, вітав, І я хилився ні до кого, Блукав собі, молився богу, Та люте панство проклинав, І згадував літа лихії, Погані, давнії літа: Тоді повісили Христа – Й тепер […]...
37. ДУМКА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Як за лісом, за пролісом Ясне сонце сходить, Як за морем за далеким Десь воно заходить, – Я згадую інший ранок, Інший вечір бачу. Та й думаю: було колись, Тепер не побачу. Я згадую тоді про степ, Широкий, пахучий, Та й думаю, і я тоді Неначе був луччий. Там був простір, всюди воля, Жилось, як […]...
38. ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1.М. Костомаров – “романтичний мрійник” (Д. Чижевський). 2.Євген Гребінка – типовий представник доби романтизму. 3.”Русалка Дністрова” – “явище наскрізь революційне” (І. Франко). 4.Романтичний світ М. Петренка. 5.Моральні мотиви оповідання М. Гоголя “Вечір проти Івана Купала”. 6. Чистота душі, остереження гріха – Божий і людський заповіти (за оповіданням М. Гоголя “Вечір проти Івана Купала”). 7.”Ніжний, щемливий, […]...
39. Травнева пісня – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ 1749-1832 – ПРОСВІТНИЦТВО О, як яріє Весь світ навкруг! Як сяє сонце, Як мріє луг! Квітує кожне Живе стебло, Пташиним співом Ліс облягло. Блаженна радість – Сердець єство! О земле! Сонце! О торжество! Любов, любове! Шарієш ти, Неначе хмарка Із висоти. Благословляєш Ти ранній шлях… Весняним цвітом Весь світ пропах! Кохана, щастя Моє ясне! Тебе люблю я, Як […]...
40. ВІДПОВІДНОСТІ – ШАРЛЬ БОДЛЕР – 11 КЛАС Природа – храм живий, де зронюють колони Бентежні стогони і неясні слова. Там символів ліси густі, немов трава, Крізь них людина йде і в них людина тоне. Всі барви й кольори, всі аромати й тони Зливаються в могуть єдиного єства, Їх зрівноважують співмірність і права, Взаємного зв’‎язку невидимі закони. Є свіжі запахи, немов дітей тіла, […]...