БОЛЕСЛАВ КРИВОУСТИЙ ПІД ГАЛИЧОМ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ
1139 [р.]
Не згасайте, ясні зори,
Не вій, вітре, зниз Дністра,
Не темнійте, красні звори,
Днесь, Галиче, честь твоя!
Бо хто русин, підлітайте
Соколами на врага!
Жваво в танець, заспівайте
Піснь веселу: гурра-га!
Побарися, облак тьмистий,
Ще годинку, ще постій,
Тобі прийде розповісти
Славний руський з ляхом бій.
Од Бескида 1 аж до моря
Піснь весела загула,
Від запада аж де зоря
Чути голос: гурра-га!
Покрай Дністра, край бистрого
Ясний сокіл там жене,
Ярополка київського
Скоропадний кінь несе.
Гей, хто русин, за ратище,
В крепкі руки меч ясний,
Шпарка стріла най засвище:
Гордий ляше, день не твій!
Не оден ти город красний
Лютим мечем розметав,
Руки не оден нещасний
По родині заломав!
Нині щезла пуста слава,
Скверний розірвавсь вінець,
Сорок восьма крвава справа 2,
Гидний дала ти конець.
Бач, Болеслав гордовитий
Поклоном низеньким впав,
Враг, напасник сановитий,
На чужім коні втікав.
Радость, радость, галичани!
Не загостить більше враг,
Грими, Дністре, шуми, Сяне! 3
Не прискоче вовком лях!
[1834]
Related posts:
- ЛИХА ДОЛЯ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Ой ти, доле, моя доле, Гадино їдлива, Переїла-сь моє щастє, Гіренька годино! Запустила-сь в мою душу Журбу і розпуку, Учинила-сь мому серцю З гараздом розлуку. Ой місяцю-місяченьку, Тихенько думаєш, Моєй тяжкой недоленьки, Відав, ти не знаєш. Ой не знаєш, ой не знаєш І не будеш знати, Як то тяжко сиротоньці В світі загибати! Сам не […]...
- ЯРОСЛАВ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Звіщаю вам повість многославну О великих борбах, лютих боях – Кмітуйте і весь ум свой збирайте, Кмітуйте, а дивная вам чути!.. В волості [2] , де Оломуц царствує, Зводиться там гора невисока, Невисока, на ім’я Гостайнів; Мати божа чуда тамка творить Довго землі наші в мирі були, Довго гаразд цвів помеж миряни, Но од всхода […]...
- ПОГОНЯ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (Після народної казки) Чи то сокіл пташку жене? Чи то буря хмару несе? Чи люта джума летить? Ні!.. То козак конем садить! “Гуляй, вороненький, гуляй, Врага постигай! Відоб’ємо дівчиноньку, Пана твоєго сестроньку. Як прилетиш, поздоровить, І поплеще, і промовить, Погодує тя рукою, Рученькою біленькою, І напоїть тя водою, Водонькою студеною. Гуляй, гуляй на всі сили! […]...
- ОЛЕНА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (Казка) Музика різко від уха заграв, а бас то загудів, то, в лад вибиваючи, моторні дівчата аж піднімав; а хоть ноги потомлені – до круглого рвалися танка; гарні хлопці в підкови до складу кресали, позираючи радосно кождий по своей дівчині; сваненьки з молодцями, стиснувшися в кутку коло припічка, хоть дрібненько, но частенько витрясали крупник із […]...
- ДО МИЛОЇ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Повій, вітре-вітросеньку, Там, де тужить мила, Нехай несуть там пісеньку Твої легкі крила. Повій, вітре, в єй городець, Де вінці сплітає, Неси вісті, що молодець Щире ю кохає. Ой погладь ю, вітросеньку, По єй личку білім, Нехай знає єй серденько, Що я є ї милим. Най не плаче, най не тужить, Вже час ся зближає: […]...
- О НАЛИВАЙКУ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Що ся степом за димове густо закурили? Чи то мрачка осідає, стеляться тумани? – Не мрачка то осідає, не туман лягає, Гей, то ляхів сорок тисяч в поход виступає. А в неділю на розсвіті полк козацький скорить, Тоді молод Наливайко до коня говорить: “Ступай, ступай, ворон коню, бистрими ногами, Недалеко Біла Церков, йдуть ляхи за […]...
- ВІРНА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Зашуміла дубровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий, Бо із війни за три роки не вертає милий. На могилі, верховині милого спращала, Біле личко цілувала, слізьми проводжала. “Не плач, не плач, ластівонько, дасть бог звоювати, До твоєї соколеньком я прилечу хати. Не плач, не плач, голубонько, не […]...
- ТУГА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Крутий берег, по березі трава зелененька, Серед трави край берега калина червенька. Своє гіля буйненькоє сумно в воду клонить, Своє листя дрібненькоє по водоньці ронить. Скоро смеркнесь, голуб сивий сюди прилітає, Нічку гуде, нарікає, ранком ізлиняє. Нічку плаче, жалкуєся, рясні сльози ронить, На розсвіті ізлиняє, в темні ліси гонить. На темнії ліси гонить та й […]...
- ТУГА ЗА МИЛОЮ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Із-за гори, із-за ліса Вітрець повіває; Скажи, скажи, тихий вітре, Як ся мила має?! Чи здорова, чи весела, Личко рум’яненьке, Чи сумує, чи горює, Чи личко блідненьке? Бо я тужу, бо я плачу, Сльозами вмиваюсь, Веселої годиноньки Вже не надіваюсь! Коби мені крильця мати, Соколом злетіти, Тяжку тугу із серденька При милій розбити! Ой літав […]...
- СУМРАК ВЕЧЕРНІЙ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Сонце ясне померкло, світ пітьма насіла, Вшир і вздовж доокола сум ся розлягає, Чагарами густими тьма вовків завила, Над тином опустілим галок гамор грає. Там, нещасен, думаю тяжко, мов могила Серед степу опівніч сумненько думає. Згадка в душі печальній тужно згомотіла, Бо сплинули радощі, як Дністер спливає! Нависло ясне небо чорними хмарами, Тяжкими густі бори […]...
- СИН ЛЮБИМОМУ ОТЦЮ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Гадка моя, як буйний весною вітрець, Зводиться, легким крильцем злітає, Несесь сторонами в далеч, де отець, Голубонько сивий, пробуває. Живе в печалі. Боже! коли б в радості Вік тихо, весело єму проживати, В гаразді, здоровлю, в любой солодості Цвітами щастя житє огортати. Отче, ох отче! Сли ся мені придало Дні житя твоєго полином згірчити, Сли […]...
- ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОБСТУПЛЕНІЄ ЛЬВОВА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (Строєм народної пісні) Ой у чистім полі да близько дороги, Там стоїть наметець великий, шовковий, А у тім наметці стоїть стіл тисовий Да гетьман Хмельницький сидить конець стола, Молодці-козаки стоять доокола. Да гетьман Хмельницький пише дрібні листи, По всей Україні розсилає вісти… Військо куренноє в поход виступало, Ляхи розроняло да Львів обступляло. Як гетьман Хмельницький […]...
- Поза тихий за Дунай – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Поза тихий за Дунай, Де мій сокіл пробував, Лети, гадко, в чужий край, Де го туга обгортає. Неси душу там мою, Легкокрилий вітроньку, Руську пісню неси му, Щиру брата пісеньку. Тужно, тужно там тобі, Милий брате рідненький, Но по студеній зимі Вітрець дихне тепленький. Серед лугу край води Зацвіла калина; Будь веселий, щаслив ти, То […]...
- “Місяченько круглоколий закрився хмарою…” – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Місяченько круглоколий закрився хмарою; Чи так тобі зо мнов любо, як мені з тобою? Ой лісами, берегами білі сніги спали, Очі мої сивенькії сльозоньки залляли. Вихор дикий, студененький лопотить гілками, Тяжко, тяжко мому серцю з сумними гадками. Ой як тяжко, побратиме, тверд камінь глодати, Ой ще тяжче бездольному в світі пробувати. В гробі сумно, в […]...
- Руська Трійця: Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич Період національного пробудження й становлення нової літератури в Західній Україні припадає на 30-50-ті роки XIX ст., тобто охоплює час від початку діяльності “Руської Трійці” до творчого дебюту її основоположника Ю. Федьковича. У першій половині XIX ст. в Західній Україні, насамперед у Галицькій Русі (історична назва Східної Галичини), склалися певні передумови для національно-культурного відродження й становлення […]...
- Близькість поезії “Веснівка” до народних веснянок – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – 9 клас Однією з основних ознак романтизму в український літературі є продовження традицій фольклору, звертання до літературних надбань народу. Ось чому так часто ми зустрічаємо у творах поетів-романтиків сюжети, мотиви, образи, запозичені з усної народної творчості, а також виражально-зображальні засоби української словесності. Яскравим прикладом звернення до скарбниці українського фольклору є вірш “Веснівка” видатного поета-романтика Маркіяна Шашкевича. У […]...
- Скорочено – ВЕСНІВКА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Цвітка дрібная Молила неньку – Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила, Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “Доню, голубко! Жаль мені тебе, Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне, Буря загуде, – Краса змарніє, Личко […]...
- Короткий переказ – Веснівка – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила. Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “Доню, голубко! Жаль мені тебе. Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне. Буря загуде – Краса змарніє. […]...
- МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – Діяльність Руської трійці – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Маркіян Семенович Шашкевич народився в с. Підліссі Золочівського повіту на Львівщині в родині священика. Початкову освіту здобув у дяка, потім німецька школа в Золочеві, домініканська гімназія у Львові, Бережанська гімназія, філософський факультет Львівського університету та одночасно Львівська духовна семінарія. Прожив усього 32 роки (помер від сухот). Його творчий і науковий доробок невеликий – понад тридцять […]...
- Тема минулого України у творчості М. Шашкевича (за поезією “О Наливайку”) – ІІ варіант – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – 9 клас Одним із визначних явищ українського літературного процесу є період романтизму, яскравим представником якого на Західній Україні був Маркіян Шашкевич – письменник, вчений, громадський діяч. Епоха романтизму – це час, коли зростає зацікавлення до народу, його історії, культури, мови, фольклору. Маркіян Шашкевич вважав, що важливим фактором для пробудження національної свідомості будь-якого народу є пізнання власної історії. […]...
- МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (1811-1843) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Доля відміряла цій надзвичайно обдарованій людині вкрай короткий вік. Завжди задумливий, голубоокий, з ніжною душею, але сталевою волею, самовідданий і працьовитий – таким він був. Франко називав його людиною наскрізь симпатичною, щирою і простою, огрітою любов’ю до рідного народу і непохитною, певною своєї дороги. Маркіян Шашкевич Маркіян Семенович народився 6 листопада 1811 року в селі […]...
- ПРУС, Болеслав (1847 – 1912) ПРУС, Болеслав (Prus, Boleslaw; автонім: Гловацький, Александр, – 20.07. 1847, Грубешів, побл. Любліна – 19.05.1912, Варшава) – польський письменник. Народився у зубожілій шляхетській сім’ї. Рано залишився без батьків. Змалку виховувався у тітки, а згодом – у брата Леона Гловацького. Ще в гімназії під впливом брата Леона взяв участь у польському повстанні 1863-1864 […]...
- ЛЕСЬМЯН, Болеслав Станіслав (1877 – 1937) ЛЕСЬМЯН, Болеслав Станіслав (Lesmian, Boleslaw Stanislaw – 22.01.1877, Варшава – 05.11.1937, там само) – польський письменник. Лесьмян народився у Варшаві. Невдовзі його батько переїхав у Київ, де займав достатньо високу як на ті часи посаду завідувача пенсійної каси Управління Південно-Західної залізниці. Лесьмян рано втратив матір, і його виховувала мачуха. У сім’ї, крім […]...
- Значення імені Болеслав. Походження і таємниця імені Значення імені Болеслав – найславнішого. Ім’я старослов’янського походження. З дитинства хлопчик відрізняється відмінним здоров’ям і життєрадісністю. Дуже активний, товариський. Його питання ставлять у глухий кут батьків і вчителів. Егоцентричний, кілька хвастлів. При цьому досить ранимий, потребує любові та підтримки близьких і друзів. Болеслав володіє величезним самолюбством і завжди бажає бути першим. Це справжній борець. Погано […]...
- ШАШКЕВИЧ ВОЛОДИМИР ШАШКЕВИЧ ВОЛОДИМИР (07.04.1839, с. Нестаничі, тепер Радехівського р-ну Львівської обл. – 16.02.1885, Львів) – поет, драматург, культурно-освітній діяч. Син Маркіяна Шашкевича. Навчався у Львівському та Віденському університетах, працював дрібним урядовцем. Разом з К. Климковичем, Д. Танячкевичем, Ф. Заревичем репрезентував свого роду друге покоління славнозвісної “Руської трійці”, прагнучи з початку 60-х років оживити національно-культурне життя Галичини. […]...
- Літературна діяльність М. Гоголя, її значення для української культури – Зразок твору – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС Грудень 1828 року видався морозним, холодним. Пасажири диліжанса, який уже наближався до столиці, тепліше куталися в одяг, нетерпляче постукували підборами черевиків. Тільки двоє юнаків, здавалося, не звертали на холод уваги. Вони з нетерпінням чекали прибуття на станцію, щоб швидше, уже завтра, кинутися у вир життя, здійснити свою заповітну мрію: послужити суспільству, народові, батьківщині. Це був […]...
- ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. В. ЗАБІЛА “СОЛОВЕЙ”, М. ПЕТРЕНКО “НЕБО”. М. ШАШКЕВИЧ – ЗАЧИНАТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ЗАХІДНИХ ЗЕМЛЯХ. “ВЕСНІВКА” Варіант 1 1. Ліричний герой поезії В. Забіли “Соловей” звертається до солов’я з проханням, щоб птах… А Підбадьорив його. Б Не додав жалю. В Оспівав красу земну. Г Ощасливлював тих, кому не поталанило в житті. 2. Солов’їний спів у творі В. Забіли “Соловей” порівнюється… А Із грою. Б Щебетанням чарівного птаха. В Хлюпанням води у […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1.М. Костомаров – “романтичний мрійник” (Д. Чижевський). 2.Євген Гребінка – типовий представник доби романтизму. 3.”Русалка Дністрова” – “явище наскрізь революційне” (І. Франко). 4.Романтичний світ М. Петренка. 5.Моральні мотиви оповідання М. Гоголя “Вечір проти Івана Купала”. 6. Чистота душі, остереження гріха – Божий і людський заповіти (за оповіданням М. Гоголя “Вечір проти Івана Купала”). 7.”Ніжний, щемливий, […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1. Які ви знаєте характерні ознаки українського романтизму? Для романтизму в Україні характерним є: незадоволення реальним життям, зосередження уваги на розкритті внутрішнього світу людини; поєднання просвітительських і романтичних ідейно-естетичних засад; ідеалізація патріархальних відносин; посилення уваги до проблеми літературної мови, національно-історичної тематики; особливо тісний зв’язок із фольклором (сюжет, герої, художні засоби, стилістичні фігури); наявність символів, антитез, […]...
- РУСИН ДО ПОЛЯКА ЩОСЬ ПО-ПОЛЬСЬКУ БАЛАКА – Лазар Баранович Не усякому поляку Будуть вірші сі до смаку. О коли б ти, ляше, вірші В руській мові склав не гірші! Звір се дикий для русина – Що польщизна, що латина. Звір той гострі має роги. Тож, поляче, не будь строгий, Почитай, як я утямив, І оддай нам тим же самим. Як напишеш щось по-руську, Русин […]...
- Із циклу “КАЛИНОВА СОПІЛКА” – ЯРИЛО – РОСЬ – КАЛИНА – ЛИБЕДЬ – ХРЕЩАТИК – ЗВЕНИГОРОД – ІГОР КАЛИНЕЦЬ 2.ЯРИЛО Яринко, Що у ярім вінку, А хто на білому конику? – А це мій батенько – Ярило. Він золотим ключиком Небо відчиняє, Вирій повертає. 3. РОСЬ І русин – довговусий, І коса – русалка Поливали Рось, Аж поки не ви-рос-ла. 4. КАЛИНА По дорозі із варяг у греки Спинилося моє ім’я біля Калини. – […]...
- Чистота душі, остереження гріха – Божий і людський заповіти (за оповіданням М. Гоголя “Вечір проти Івана Купала”) – Зразок твору – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС До письменників, у творчості яких яскраво виявилися риси романтизму, належить і М. Гоголь. У його творах тісно переплітається реальне й фантастичне, часто вони побудовані на контрасті устремлінь і результатів, а в розвитку поlдій активну участь беруть містичні сили. У багатьох своїх повістях і оповіданнях письменник відображає боротьбу Бога й диявола за душу людини. До таких […]...
- Іван МАЗЕПА – “ДУМА” Всі покою щиро прагнуть, А не в оден гуж всі тягнуть, Той направо, той наліво. А все браття: то-то диво! Не маш любви, не маш згоди, Од Жовтої взявши Води. През незгоду всі пропали. Самі себе звоювали. Гей, братове, пора знати, Що не всім нам панувати І речами керувати. На корабель поглядімо, Много людей полічимо. […]...
- РОМАНС – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Не дивися на місяць весною,- Ясний місяць наглядач цікавий, Ясний місяць підслухач лукавий, Бачив він тебе часто зі мною І слова твої слухав колись. Ти се радий забуть? Не дивись, Не дивися на місяць весною. Не дивись на березу плакучу,- На березі журливеє віття Нагадає тобі лихоліття, Нагада тобі тугу пекучу, Що збратала обох нас […]...
- Поздравление русинов “Поздравление русинов…” – літературно-художній альманах, який видавав О. Духнович від імені “Литературного заведения Пряшовского” в 1850-52 (три випуски вийшли відповідно в Перемишлі, Відні. Будапешті). Задуманий як традиційний новорічний альманах, перший випуск мав календарну і літературно-публіцистичну частину. Наступні два складалися виключно з художньо-публіцистичного матеріалу. Навколо альманаху об’єдналися відомі крайові культурні діячі та початківці – члени “Литературного […]...
- Огні горять, музика грає – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Огні горять, музика грає, Музика плаче, завиває; Алмазом добрим, дорогим Сіяють очі молодії; Витає радость і надія В очах веселих; любо їм, Очам негрішним, молодим. І всі регочуться, сміються, І всі танцюють. Тілько я, Неначе заклятий, дивлюся І нишком плачу, плачу я. Чого ж я плачу? Мабуть, шкода, Що без пригоди, мов негода, Минула молодость […]...
- РУСИН ПАВЛО РУСИН ПАВЛО (бл. 1470, м. Кросно, Польща – 1517, м. Сонч, Польща – польсько-український гуманіст, ново-латинський поет, видавець. Гіпотетично був німцем за походженням. Свої твори підписував як “Павло Русин з Кросна”, так його називати й сучасники. Це доводить українську, на той час іще регіональну, самосвідомість поета. На цій підставі доцільно вважати його творчість належною до […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ПІСНЯ Скажіть мені” добрі люди, В кого я вдалася,- Ще на світі не нажилась, А в журбу здалася? Чи вийду я у садочок – Важенько вздихаю… Чи співала б, чи летіла б – І сама не знаю. Чи вийду я до річеньки — Оггять зажурюся… Все дивлюся в степ широкий Та й не надивлюся. За хвилею […]...
- Акровірш Акровірш (грецьк. akros – зовнішній, крайній, лат. versus – повтор, поворот) – поетичний твір, у якому початкові літери кожного віршового рядка, прочитувані зверху вниз, розкодовують слово чи фразу, присвячену певній особі або події. Зародився в античну добу, побутував в часи еллінізму, Ренесансу, бароко, в період нової та сучасної літератури. В Україні відомий від XVI ст. […]...
- КОРОЛЕВЕ ЗОЛОТО – НАРОДНІ КАЗКИ – ІЗ ДЖЕРЕЛ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ Один бідний русин вдень і вночі робив, але нічого не міг доробитися. А біда йде – біду веде: в чоловіка здохла конячина. Потім коло хати впав і пліт. А в сусідстві з русином жили крамар і корчмар. Ті гендлярі, як не стало плота, вже й сміття кидали на його город, до того занапастилися на бідного […]...