ПОБРАТИМОВІ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ
Посилаючи єму пісні українські
(Дума)
Отак, Николаю 1, вкраїнські вірлята
І веселять душу й серце загрівають;
Отак, Николаю, руські соколята
То вголос, то стиха матері співають.
Аж мило згадати, як то серце б’ється,
Коли з України руськая пісенька
Так мило-солодко вколо серця в’ється,
Як коло милого дівка русявенька.
Так го обнімає, так до себе тисне,
Пригортає, і любує,
І голубить, і цілує,
І плеще, і тішить,
І медочком дишеть,
Що трохи не скажеш: пусти мене, пісне!
Аж тут і небавком буйний вітер повине,
Гостинець вже інший, от вже думку несе 2.
Несе й каже: “Сю ніч степами гуляв я,
Нагулявшись доволі, по могилах лягав я,
Буцімто спочити, а то підслухати,
Як то стара бувальщина буде розмовляти,
Про давні літа,
Про давні часи,
Як слава гула
Світом вокруги
Про руських батьків,
Боярів, князів,
Про гетьманів, козаків.
І стане повідати зразу так мило,
Стихаї і величаво, мов над морем цвіла
Цвіт-доля любенько; потім голоснійше
Застогне, заплаче, щораз то сумнійше,
Сумнійше, страшнійше гукне, засковиче,
З-під могил, казав би-сь, старих людей кличе,
Щоби поспитати
Про спис, про шаблюку,
Щоби розвідати
Про орду-канюку:
Як руським тілом згодувалася,
Як руськов крівлев напувалася,
Як руська шаблюка все її вітала,
Як кривим зубом серце добувала,
В пущі вигідненько на нічліг стелила,
В воду під могилу спати кладовила”.
І знов згомонить ти нишком, мило-немно,
Як в сумерк вечерній, півсонно, півтемно,
І луну розпустить ген-ген долинами,
І гомоном шибне ген-ген дубровами,
Ні то комусь-то десь там повідає,
Як-то колись-то красою засяє,
Як при Чорнім морі
Себе заквітчає,
В степах на просторі
Весело заграє,
Як в водах-Дніпрі
Змиєсь, прибереся,
Легеньким крильцем
На Дністр занесеся,
В тихенькім Дністрі
Собі прилягнеся,
Крилоньками сплесне,
Стрясе, злопотить,
Під небо, до сонця
Ген-ген полетить,
Під небом, край сонця
Сонічком повисне:
І буде літати,
І буде співати,
І о руській славі
Скрізь світу казати!
Related posts:
- Скорочено – ВЕСНІВКА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Цвітка дрібная Молила неньку – Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила, Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “Доню, голубко! Жаль мені тебе, Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне, Буря загуде, – Краса змарніє, Личко […]...
- СУМРАК ВЕЧЕРНІЙ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Сонце ясне померкло, світ пітьма насіла, Вшир і вздовж доокола сум ся розлягає, Чагарами густими тьма вовків завила, Над тином опустілим галок гамор грає. Там, нещасен, думаю тяжко, мов могила Серед степу опівніч сумненько думає. Згадка в душі печальній тужно згомотіла, Бо сплинули радощі, як Дністер спливає! Нависло ясне небо чорними хмарами, Тяжкими густі бори […]...
- Короткий переказ – Веснівка – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила. Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “Доню, голубко! Жаль мені тебе. Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне. Буря загуде – Краса змарніє. […]...
- СИН ЛЮБИМОМУ ОТЦЮ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Гадка моя, як буйний весною вітрець, Зводиться, легким крильцем злітає, Несесь сторонами в далеч, де отець, Голубонько сивий, пробуває. Живе в печалі. Боже! коли б в радості Вік тихо, весело єму проживати, В гаразді, здоровлю, в любой солодості Цвітами щастя житє огортати. Отче, ох отче! Сли ся мені придало Дні житя твоєго полином згірчити, Сли […]...
- ЛИХА ДОЛЯ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Ой ти, доле, моя доле, Гадино їдлива, Переїла-сь моє щастє, Гіренька годино! Запустила-сь в мою душу Журбу і розпуку, Учинила-сь мому серцю З гараздом розлуку. Ой місяцю-місяченьку, Тихенько думаєш, Моєй тяжкой недоленьки, Відав, ти не знаєш. Ой не знаєш, ой не знаєш І не будеш знати, Як то тяжко сиротоньці В світі загибати! Сам не […]...
- ПОГОНЯ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (Після народної казки) Чи то сокіл пташку жене? Чи то буря хмару несе? Чи люта джума летить? Ні!.. То козак конем садить! “Гуляй, вороненький, гуляй, Врага постигай! Відоб’ємо дівчиноньку, Пана твоєго сестроньку. Як прилетиш, поздоровить, І поплеще, і промовить, Погодує тя рукою, Рученькою біленькою, І напоїть тя водою, Водонькою студеною. Гуляй, гуляй на всі сили! […]...
- Близькість поезії “Веснівка” до народних веснянок – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – 9 клас Однією з основних ознак романтизму в український літературі є продовження традицій фольклору, звертання до літературних надбань народу. Ось чому так часто ми зустрічаємо у творах поетів-романтиків сюжети, мотиви, образи, запозичені з усної народної творчості, а також виражально-зображальні засоби української словесності. Яскравим прикладом звернення до скарбниці українського фольклору є вірш “Веснівка” видатного поета-романтика Маркіяна Шашкевича. У […]...
- БОЛЕСЛАВ КРИВОУСТИЙ ПІД ГАЛИЧОМ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ 1139 [р.] Не згасайте, ясні зори, Не вій, вітре, зниз Дністра, Не темнійте, красні звори, Днесь, Галиче, честь твоя! Бо хто русин, підлітайте Соколами на врага! Жваво в танець, заспівайте Піснь веселу: гурра-га! Побарися, облак тьмистий, Ще годинку, ще постій, Тобі прийде розповісти Славний руський з ляхом бій. Од Бескида 1 аж до моря Піснь […]...
- ОЛЕНА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (Казка) Музика різко від уха заграв, а бас то загудів, то, в лад вибиваючи, моторні дівчата аж піднімав; а хоть ноги потомлені – до круглого рвалися танка; гарні хлопці в підкови до складу кресали, позираючи радосно кождий по своей дівчині; сваненьки з молодцями, стиснувшися в кутку коло припічка, хоть дрібненько, но частенько витрясали крупник із […]...
- ЯРОСЛАВ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Звіщаю вам повість многославну О великих борбах, лютих боях – Кмітуйте і весь ум свой збирайте, Кмітуйте, а дивная вам чути!.. В волості [2] , де Оломуц царствує, Зводиться там гора невисока, Невисока, на ім’я Гостайнів; Мати божа чуда тамка творить Довго землі наші в мирі були, Довго гаразд цвів помеж миряни, Но од всхода […]...
- ТУГА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Крутий берег, по березі трава зелененька, Серед трави край берега калина червенька. Своє гіля буйненькоє сумно в воду клонить, Своє листя дрібненькоє по водоньці ронить. Скоро смеркнесь, голуб сивий сюди прилітає, Нічку гуде, нарікає, ранком ізлиняє. Нічку плаче, жалкуєся, рясні сльози ронить, На розсвіті ізлиняє, в темні ліси гонить. На темнії ліси гонить та й […]...
- ДО МИЛОЇ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Повій, вітре-вітросеньку, Там, де тужить мила, Нехай несуть там пісеньку Твої легкі крила. Повій, вітре, в єй городець, Де вінці сплітає, Неси вісті, що молодець Щире ю кохає. Ой погладь ю, вітросеньку, По єй личку білім, Нехай знає єй серденько, Що я є ї милим. Най не плаче, най не тужить, Вже час ся зближає: […]...
- ВІРНА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Зашуміла дубровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий, Бо із війни за три роки не вертає милий. На могилі, верховині милого спращала, Біле личко цілувала, слізьми проводжала. “Не плач, не плач, ластівонько, дасть бог звоювати, До твоєї соколеньком я прилечу хати. Не плач, не плач, голубонько, не […]...
- О НАЛИВАЙКУ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Що ся степом за димове густо закурили? Чи то мрачка осідає, стеляться тумани? – Не мрачка то осідає, не туман лягає, Гей, то ляхів сорок тисяч в поход виступає. А в неділю на розсвіті полк козацький скорить, Тоді молод Наливайко до коня говорить: “Ступай, ступай, ворон коню, бистрими ногами, Недалеко Біла Церков, йдуть ляхи за […]...
- ТУГА ЗА МИЛОЮ – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Із-за гори, із-за ліса Вітрець повіває; Скажи, скажи, тихий вітре, Як ся мила має?! Чи здорова, чи весела, Личко рум’яненьке, Чи сумує, чи горює, Чи личко блідненьке? Бо я тужу, бо я плачу, Сльозами вмиваюсь, Веселої годиноньки Вже не надіваюсь! Коби мені крильця мати, Соколом злетіти, Тяжку тугу із серденька При милій розбити! Ой літав […]...
- Поза тихий за Дунай – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Поза тихий за Дунай, Де мій сокіл пробував, Лети, гадко, в чужий край, Де го туга обгортає. Неси душу там мою, Легкокрилий вітроньку, Руську пісню неси му, Щиру брата пісеньку. Тужно, тужно там тобі, Милий брате рідненький, Но по студеній зимі Вітрець дихне тепленький. Серед лугу край води Зацвіла калина; Будь веселий, щаслив ти, То […]...
- ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОБСТУПЛЕНІЄ ЛЬВОВА – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (Строєм народної пісні) Ой у чистім полі да близько дороги, Там стоїть наметець великий, шовковий, А у тім наметці стоїть стіл тисовий Да гетьман Хмельницький сидить конець стола, Молодці-козаки стоять доокола. Да гетьман Хмельницький пише дрібні листи, По всей Україні розсилає вісти… Військо куренноє в поход виступало, Ляхи розроняло да Львів обступляло. Як гетьман Хмельницький […]...
- “Місяченько круглоколий закрився хмарою…” – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ Місяченько круглоколий закрився хмарою; Чи так тобі зо мнов любо, як мені з тобою? Ой лісами, берегами білі сніги спали, Очі мої сивенькії сльозоньки залляли. Вихор дикий, студененький лопотить гілками, Тяжко, тяжко мому серцю з сумними гадками. Ой як тяжко, побратиме, тверд камінь глодати, Ой ще тяжче бездольному в світі пробувати. В гробі сумно, в […]...
- МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (1811-1843) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Доля відміряла цій надзвичайно обдарованій людині вкрай короткий вік. Завжди задумливий, голубоокий, з ніжною душею, але сталевою волею, самовідданий і працьовитий – таким він був. Франко називав його людиною наскрізь симпатичною, щирою і простою, огрітою любов’ю до рідного народу і непохитною, певною своєї дороги. Маркіян Шашкевич Маркіян Семенович народився 6 листопада 1811 року в селі […]...
- Руська Трійця: Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич Період національного пробудження й становлення нової літератури в Західній Україні припадає на 30-50-ті роки XIX ст., тобто охоплює час від початку діяльності “Руської Трійці” до творчого дебюту її основоположника Ю. Федьковича. У першій половині XIX ст. в Західній Україні, насамперед у Галицькій Русі (історична назва Східної Галичини), склалися певні передумови для національно-культурного відродження й становлення […]...
- Тема минулого України у творчості М. Шашкевича (за поезією “О Наливайку”) – ІІ варіант – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – 9 клас Одним із визначних явищ українського літературного процесу є період романтизму, яскравим представником якого на Західній Україні був Маркіян Шашкевич – письменник, вчений, громадський діяч. Епоха романтизму – це час, коли зростає зацікавлення до народу, його історії, культури, мови, фольклору. Маркіян Шашкевич вважав, що важливим фактором для пробудження національної свідомості будь-якого народу є пізнання власної історії. […]...
- МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – Діяльність Руської трійці – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Маркіян Семенович Шашкевич народився в с. Підліссі Золочівського повіту на Львівщині в родині священика. Початкову освіту здобув у дяка, потім німецька школа в Золочеві, домініканська гімназія у Львові, Бережанська гімназія, філософський факультет Львівського університету та одночасно Львівська духовна семінарія. Прожив усього 32 роки (помер від сухот). Його творчий і науковий доробок невеликий – понад тридцять […]...
- ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. В. ЗАБІЛА “СОЛОВЕЙ”, М. ПЕТРЕНКО “НЕБО”. М. ШАШКЕВИЧ – ЗАЧИНАТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ЗАХІДНИХ ЗЕМЛЯХ. “ВЕСНІВКА” Варіант 1 1. Ліричний герой поезії В. Забіли “Соловей” звертається до солов’я з проханням, щоб птах… А Підбадьорив його. Б Не додав жалю. В Оспівав красу земну. Г Ощасливлював тих, кому не поталанило в житті. 2. Солов’їний спів у творі В. Забіли “Соловей” порівнюється… А Із грою. Б Щебетанням чарівного птаха. В Хлюпанням води у […]...
- ШАШКЕВИЧ ВОЛОДИМИР ШАШКЕВИЧ ВОЛОДИМИР (07.04.1839, с. Нестаничі, тепер Радехівського р-ну Львівської обл. – 16.02.1885, Львів) – поет, драматург, культурно-освітній діяч. Син Маркіяна Шашкевича. Навчався у Львівському та Віденському університетах, працював дрібним урядовцем. Разом з К. Климковичем, Д. Танячкевичем, Ф. Заревичем репрезентував свого роду друге покоління славнозвісної “Руської трійці”, прагнучи з початку 60-х років оживити національно-культурне життя Галичини. […]...
- ЖИВА ВАТРА – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – Візуальна (зорова) поезія – З ЛІТЕРАТУРИ XX ст Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Ми знову виведем наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак не внадився, Щоби громи із блискавками не розігнали, Щоби підступний гад вим’я не виссав, Щоби […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1.М. Костомаров – “романтичний мрійник” (Д. Чижевський). 2.Євген Гребінка – типовий представник доби романтизму. 3.”Русалка Дністрова” – “явище наскрізь революційне” (І. Франко). 4.Романтичний світ М. Петренка. 5.Моральні мотиви оповідання М. Гоголя “Вечір проти Івана Купала”. 6. Чистота душі, остереження гріха – Божий і людський заповіти (за оповіданням М. Гоголя “Вечір проти Івана Купала”). 7.”Ніжний, щемливий, […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1. Які ви знаєте характерні ознаки українського романтизму? Для романтизму в Україні характерним є: незадоволення реальним життям, зосередження уваги на розкритті внутрішнього світу людини; поєднання просвітительських і романтичних ідейно-естетичних засад; ідеалізація патріархальних відносин; посилення уваги до проблеми літературної мови, національно-історичної тематики; особливо тісний зв’язок із фольклором (сюжет, герої, художні засоби, стилістичні фігури); наявність символів, антитез, […]...
- Літературна діяльність М. Гоголя, її значення для української культури – Зразок твору – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС Грудень 1828 року видався морозним, холодним. Пасажири диліжанса, який уже наближався до столиці, тепліше куталися в одяг, нетерпляче постукували підборами черевиків. Тільки двоє юнаків, здавалося, не звертали на холод уваги. Вони з нетерпінням чекали прибуття на станцію, щоб швидше, уже завтра, кинутися у вир життя, здійснити свою заповітну мрію: послужити суспільству, народові, батьківщині. Це був […]...
- Чистота душі, остереження гріха – Божий і людський заповіти (за оповіданням М. Гоголя “Вечір проти Івана Купала”) – Зразок твору – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС До письменників, у творчості яких яскраво виявилися риси романтизму, належить і М. Гоголь. У його творах тісно переплітається реальне й фантастичне, часто вони побудовані на контрасті устремлінь і результатів, а в розвитку поlдій активну участь беруть містичні сили. У багатьох своїх повістях і оповіданнях письменник відображає боротьбу Бога й диявола за душу людини. До таких […]...
- КРАСО УКРАЇНИ, ПОДОЛЛЯ! – ЛЕСЯ УКРАЇНКА Красо України, Подолля! Розкинулось мило, недбало! Здається, що зроду недоля, Що горе тебе не знавало! Онде балочка весела, В ній хороші, красні села, Там хати садками вкриті, Срібним маревом повиті, Коло сел стоять тополі, Розмовляють з вітром в полі. Хвилюють лани золотії, Здається, без краю, – аж знову Бори величезні, густії Провадять таємну розмову. Он […]...
- МАРІЇ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА Якби помножити любов усіх людей, Ту, що була, що є й що потім буде, То буде ніч. Моя ж любов – як день, Не знають ще чуття такого люди. Якби зібрати з неба всі зірки І всі сонця з усіх небес на світі,- Моя любов горітиме яркіш За всі сонця, на тисячі століттів. Якби зірвать […]...
- Жива ватра – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – скорочено Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Автор описує полонинські звичаї, побутову магію, пов’язану з худобою, до якої гуцули ставляться дуже трепетно: Ми знову виведемо наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак […]...
- До чого сниться мило Бачити у сні мило – знак, як правило, що передвіщає хороші зміни у вашому житті. Так, якщо вам приснилося мило, яким ви миєте руки, значить, в реальності ви можете не побоюватися розголошення якихось ваших таємниць, серцевих прихильностей. Якщо вам у сні хтось миє руки, такий сон означає, що наяву ви залежите від якоїсь людини, але […]...
- ПОВІЙ, ВІТРЕ, НА ВКРАЇНУ – СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі… Повій, вітре, з полуночі. Між ярами там долина, Там біленькая хатина; В тій хатині голубонька, Голубонька – дівчинонька… Повій, вітре, до схід сонця, До схід сонця, край віконця; Край віконця постіль біла, Постіль біла, дівча мила. Повій, вітре, нишком-тишком Над рум’яним, білим личком; […]...
- Короткий переказ – Жива ватра – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – З ЛІТЕРАТУРИ XX СТ Герасим’юк Василь Дмитрович Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Ми знову виведем наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак не внадився, Щоби громи із блискавками не розігнали, Щоби підступний гад вим’я […]...
- Дощ – ВІРА ВОВК СЕЛЯНСЬКА Пні стікають липким сонцем, В’ялість несе міцно чаєм, Море відгонить лусками риб. Часом б’є просто з неба дощ Ритми муринського бубна, Проходить наскрізь ліп’янки, І стежка кривавить, як жила. Діти з худими обличчями Ждуть сумирно на сонце немилосердне, Що ссе їм папаї й банани. Папужа зелень по дощі. Веселка кільцем довкола сонця. Дерево сипле червоно-чорну […]...
- СОНЯЧНИЙ ЕТЮД – ІВАН ДРАЧ СОНЯЧНИЙ ЕТЮД Де котиться між голубих лугів Хмарина ніжна з білими плечима, Я продаю сонця – оранжеві, тугі, З тривожними музичними очима. Ось сонце віри – чисте і просте, Ось сонце міри – з віжками на храпах, Ось сонце смутку, звідки проросте Жорстока мудрість в золотих накрапах. І переливно блискотять сонця Протуберанцями сторч головою. Беріть […]...
- УКРАЇНА – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Україно, Запороже, годі вас забути, Ах, бо мило тамки жити, мило тамки бути, Де ті трави шовковії славні степи криють, Де ся квіти поза квіти в зимних росах миють, Де стада ржуть, де соколи, де вірли співають, З буйним вітром у заліжку козаки літають. Хто ж то може знов забути могили, кургани, Де козацтво українське, […]...
- БДЖІЛКА І ЗОЗУЛЯ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – Українська література – Література для дітей “Бджілко! – крикнула зозуля, – Сядь, спочинь зо мною. Любо, мило спочивати В холодку весною! Будем звідси ми дивитись, Як земля радіє, Як горить і сяє сонце, Як садок біліє. Будем слухати з тобою, Як степи співають, Як шумлять широкі ріки, Як вітри гуляють”. “Ой зозуленько ледача, – Бджілка одказала. – Чи не гріх тобі […]...
- ЖОРСТОКІСТЬ (ЦАРИЦЯ) – ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА 1. Гей, до тебе, до тебе так серце з грудей Ломить ребра безумно собою, І ніхто зупинити його із людей Не здолає від теплого бою, Що розгоном іде в предчутті молодім Несподіванім для моїх років, Ніби в грудні в полях над заметами грім Розбиває морози жорстокі. Тільки що за проклята подвійність така В почутті побивання […]...