Твір “Батьки і діти: діалог чи суперечка”
Проблема конфлікту між представниками різних поколінь завжди була актуальна. Боротьба батьків і дітей, ідейні суперечки і непримиренність поглядів – то, що завжди хвилювало уми письменників і філософів.
З одного боку, це непорозуміння здається цілком природним, адже час іде, все змінюється, тому і світоглядні погляди не можуть відставати від темпу життя. З іншого боку, все циклічно, на зміну справжньому приходить добре забуте минуле, тому молодь не може відмовлятися від цінного досвіду предків. Я думаю, молодь потребує продуктивному діалозі з батьками, як і представники старшого покоління. Щоб переконатися в цьому, розглянемо приклади з літератури.
Згадаймо знаменитий роман І. С. Тургенєва “Батьки і діти”. Сама назва готує читачів до конфлікту часів. Молодий нігіліст Базаров за своїми поглядами абсолютно протилежний дворянину Павлу Петровичу Кірсанова. Протягом усього твору ми бачимо їх нескінченна суперечка про все на світі. Для Євгена досвід предків – сміття, від якого потрібно “місце розчистити”. Однак Павла Петровича така категорична позиція обурює, адже молоде покоління повинно бачити, а не руйнувати. Складний конфлікт нових і вже віджилих поглядів штовхає героїв на крайні заходи. У романі дуель став певним символом вічного зіткнення “батьків і дітей”, яке дуже рідко знаходить мирне вирішення. Однак фінал книги доводить, що молоді і зрілі люди потребують саме в діалозі. Щастя удостоїлися лише ті герої, які змогли налагодити спілкування, незважаючи на ідеологічні суперечки. Це Аркадій і його батько – люди, які знайшли взаєморозуміння. А ось непримиренний Євген помер, так і не пізнавши щастя. Його батьки приречені були відвідувати могилу сина, який за життя не знайшов часу для діалогу з ними.
У літературі можна знайти масу творів, в яких подібний конфлікт “дозволяється” загибеллю однієї з протиборчих сторін. Всім відома п’єса О. М. Островського “Гроза” – яскравий приклад трагічного результату одвічного спору. Головна героїня Катерина, потрапивши під повне підпорядкування Кабанихи, не може винести такого життя. Адже їхні погляди і підвалини абсолютно протилежні. Вплив старшого покоління виявилося настільки згубним, що молодь просто зникла з дому: Варвара втекла, Тихон повстав проти матері, а Катерина кинулася в воду. Однак тим самим суперечка “батьків і дітей” забороняється, а лише повисає в повітрі. Героям п’єси не вистачило бажання налагодити взаєморозуміння між собою, тому їх життя були зруйновані протистоянням. Якби Кабаниха, її невістка, дочка і син хоча б раз сіли стіл переговорів, то трагедії вдалося б уникнути. Вони розмежували б сім’ї, перестали докоряти один одному і замовчувати образи. Саме цього їм не вистачило для мирного співіснування. Тому кожен з нас повинен вибирати діалог, а не суперечка з батьками, адже всі люди потребують пошуку компромісного рішення.
Протилежні погляди батьків і дітей на життя – це важлива і актуальна для всіх часів проблема, яка потребує дозволу. Конструктивний діалог, побудований на взаєморозумінні та повазі – єдино вірне рішення, до якого повинні прийти обидва покоління, щоб уникнути серйозних негативних наслідків.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)