Аналіз роману Батьки й діти Тургенєв І. С

Дія роману Батьки і діти відбувається в 1859 році, напередодні скасування в Росії кріпосного права. Тургенєв прагне показати зміни в суспільстві на прикладі образу головного героя – Євгенія Васильовича Базарова.

Він – студент – медик, навчається на хірурга. Ріже жаб, готуючись різати живих людей. Професія лікаря автоматично ставить його вище інших людей: не витає в хмарах, не віддається філософії, а займається суворо практичною справою. По суті, це ще один типовий герой свого часу – часу, коли відбуваються зрушення в людській свідомості. Базаров – нігіліст (він не вірить ні в що). Це викликано тим, що старі цінності, якими жило покоління їхніх батьків, вже втратили актуальність. А нові ще не встигли з’явитися. Таким чином виникло покоління, яке здатне було лише руйнувати колишні принципи, не створюючи нічого натомість. Базаров заперечує естетику, високі прояви любові, поезію…

Але Тургенєв показує, що ідеї нігілістів можуть зруйнуватися під впливом сильних емоцій. Базаров закохується в Анну Одинцова, хоча сам зневажає себе за це. У підсумку Базаров вмирає чи не через свою любов: думаючи про Одинцовій під час операції, він порізав руку і заразився. Але насправді, вмирає він через свою непотрібність: він, як і інші нігілісти, не потрібен Росії. Отже, і жити нема чого. Базаров – ще один надлюдина, який у результаті стає зайвим.

Одна з головних ідей роману – примирення усіх станів і всіх поколінь. Тургенєв вважає, що Росія може стати щасливою лише в цьому випадку, інакше почнуться нескінченний конфлікти.

Проблема батьків і дітей у романі
Такий приклад в романі: суперечки Базарова з братами Кірсанова, конфлікт героїв 1830- х і 1850- х років. Тут ми можемо бачити відсилання до Героя нашого часу: Павло Петрович Кірсанов – це свого роду вижив, постарілий Печорін, ідеали якого нікому не цікаві в нову епоху. У них не може бути примирення з Базаровим, проте так і не зрозуміло, хто переможе в цій суперечці. Але Базаров стає романтичним героєм, бере участь у дуелі з Кірсанова. Виходить, десь глибоко в ньому все ж живе романтична культура минулого покоління, яка дає про себе знати.

Інший герой роману – Аркадій Кірсанов, один Базарова. Він вважає себе його послідовником і також нігілістом, проте в Аркадії нігілізм напускною. З’ясовується, що їм не по дорозі. Аркадій не готовий померти в ім’я заперечень та ідеалів, він людина ліберальний. Йому хочеться простого особистого щастя, яке він отримує в романі з Катенькою Ліктьовий.

Жінка – нігілістка Ганна Одинцова – персона неординарна. Вона схожа на Базарова – егоїстка, вона теж вважає себе вище за інших. Але вона не любить його, хоч і зацікавлена цікавою людиною. Мета її життя – зберегти власне душевний спокій, а Базаров може її потривожити. А Одинцова звикла жити так, як подобається тільки їй. Жоден з них не готовий йти на поступки, тому і мови бути не може про союз.

Головна ідея роману, як було сказано вище, полягає в тому, що неможливо жити в загальній ворожнечі. Необхідно виробляти нову, зручну для всіх ідеологію, інакше людей чекає лише смерть.

Сюжет цього роману буде продовжений Чернишевським в Що робити?. По суті, вся подальша література другої половини XIX століття – це послідовники Тургенєва.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз роману Батьки й діти Тургенєв І. С