Рудні мінерали і парагенезіси як “геологічні термометри”

Для наукового пояснення будь-якого мінерального парагенезіса, а особливо гірської породи і рудного родовища, найважливіше значення має знання температури освіти і тиску, по можливості в надійному числовому вираженні. Література останніх 60 років містить незліченну безліч даних про “геологічних термометрах”, що мають досить різну цінність. Вони відносяться переважно до магматичних породах і особливим умовам океанічних родовищ солі, але в останні 30 років – все частіше також і до руд. Метод безпосереднього вимірювання в самих природних проявах, на жаль, має місце лише у винятково рідких випадках.
Для таких досліджень дуже підходять силікати магматичних порід, оскільки умови їх утворення майже не порушуються появою газової фази, реакції йдуть вельми мляво і вплив води, особливо водних розчинів, ще дуже обмежено. Однак методично вони менш зручні, оскільки встановити і визначити найтонші структури розпаду і розкладання в світлі, що набагато важче, ніж у відбитому. Введення полірованих шліфів і використання при цьому дуже великих збільшень зробило можливим розпізнавання тонких включень продуктів розпаду в бронзі, гіперстеніі, діаллаге, деяких олівіну, авантюрині та ін, що надало значну допомогу петрографії.

Якщо методично дослідження рудних мінералів для зазначеної мети значно простіше, то є і ряд значних труднощів. Освіта більшості рудних мінералів, особливо сульфідів, відбувається при більш низькій температурі і досить значному впливі води; з цим пов’язаний помірний перепад температур, таким чином, менша можливість переохолодження та, незважаючи на низьку температуру, інтенсивна перекристалізація. Швидкість реакцій у твердому стані часто так велика, що важко очікувати знаходження “первинних структур”. Швартц, наприклад, показав, що при 60-годинний тривалості охолодження тонкопластінчатие зрощення халькопирита і борніту, так добре зберігаються при загартуванню, зникають безслідно і залишається зерниста структура. Вплив води і поки маловідомі pH рудообразующих розчинів ускладнюють експериментальні дослідження рудоутворення в лабораторії, які мають бути основою всіх робіт по “геологічним термометрам”. Деякі шляхи, можливі для силікатів, тому тут неприйнятні, проте деякі з них цілком придатні.

Особливо заважає те, що на противагу силикатам, для яких чи повинні братися до уваги відмінності ступеня окислення, серед рудних мінералів є багато родинних мінералів, що розрізняються тільки по ступені сірчистості.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Рудні мінерали і парагенезіси як “геологічні термометри”