Прутський похід

Після Полтави Річ Посполита, Саксонія і Данія відновили війну зі Швецією. У 1710 р російські війська оволоділи Виборгом, Ревелем, Ригою, рядом інших міст і фортець. Престиж Росії в Європі стрімко зріс.

У період цих найвищих успіхів Петро отримав оглушливий удар. У 1710 р Туреччина оголосила йому війну. Карл XII, що сховався в Туреччині, домігся свого – зіштовхнув її з Росією. Цьому сприяли і деякі західні країни.

Петро на чолі невеликої армії сміливо виступив у похід назустріч головним турецьким силам. Йти довелося по випаленої і безводному степу. На початку липня 1711 турки зуміли оточити недалеко від річки Прут 38-тисячну виснажену і втомлену російську армію. Турецька армія налічувала 135 тис. Чоловік, не враховуючи незліченної кримської кінноти.

Розгорілося кривавий бій. Не раз бій переростав в рукопашну сутичку, в якій російські солдати проявили чудеса безстрашності і завзятості. Битва закінчилася відступом турків, але становище росіян залишалося вкрай важким. Не було продовольства і води, солдати ледве трималися на ногах. Кільце оточення стягувалося все щільніше. Царю і його армії загрожував полон. У цих умовах було вирішено просити турків про світ. На переговори послали досвідченого дипломата Петра Шафірова. Петро I погоджувався віддати туркам Азов і Таганрог, повернути Швеції всі завоювання в Прибалтиці, включаючи Петербург.

Довгий час з турецького табору не було відповіді. Петро не знав, що турецькі воїни відмовилися йти в новий наступ, так як вже випробували на собі силу російського опору. Невідомо було і те, що кінний корпус, посланий раніше Петром, зайшов туркам в тил. Все це схиляло турецьке командування до мирних переговорів. Ходили чутки, що Шафиров зумів задобрити турецького командувача, піднісши йому діаманти другої дружини царя Катерини, яка була в поході з чоловіком і віддала свої коштовності для порятунку армії.

Не дочекавшись відповіді, Петро наказав розгорнути полки для останнього відчайдушного бою. Ті рушили вперед. Це стало останнім сигналом до залякування турків. Почалися переговори.

Умови миру були важкими. Росія повертала Азов, зобов’язувалася вивести війська з Речі Посполитої. Але всі завоювання в Прибалтиці зберігалися. Армії було надано вільне повернення додому зі зброєю, артилерією, знаменами.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Прутський похід