Твір “Екскурсія і похід в музей”

У нашій країні величезна кількість різних музеїв. Є музеї образотворчих мистецтв, зброї, коштовностей, краєзнавчі та безліч інших. Багато на сучасну тематику, наприклад, макет України. Але найбільше мене вразив присвячений бойовим діям.

Ми з батьками регулярно відвідуємо музеї та виставки, одного разу були на підводному човні. Мені там не дуже сподобалося, трохи моторошно і неприємно перебувати.

Але недавно ми побували в музеї-панорамі “Бородінська битва”. Він був побудований в пам’ять про Вітчизняну війну 1812 року. Спочатку мені здалося, що це звичайний музей, який просто присвячений битві при Бородіно. Ми ходили, розглядали старовинні пістолети, револьвери. Там лежали книги і багато інших цікавих речей. Жінка-екскурсовод дуже цікаво розповідала багато фактів з життя солдатів і офіцерів того часу. Але, коли ми підійшли до самої панорамі Бородінської битви, я обімлів. Картина написана так якісно, ​​що я спочатку сплутав її з реальністю.

Коли довго дивишся на панораму, здається, що перемістився в той час. Є передчуття, що зараз почнеться чергова битва, і хочеться бігти туди, взяти шаблю і боротися за свою Батьківщину… Лінія горизонту тягне кудись в далечінь, де тихо і спокійно. Якщо ж так важко моргати і стояти тихенько, здається, що трава колишеться і чутні постріли гармати. Десь скрикнув поранений офіцер, падаючи з коня. Французький розмову. Вітер розбивається об стіну лісу і все стихає…

Перед картиною зроблена реалістична експозиція. Неначе це справжня земля, слід від кострища, землянка. Навіть пахне там, чомусь, гаром. Щось там ще було невловиме… Очікування якоїсь події, думаю.

Коли прийшла пора повертатися додому, мені не хотілося звідти йти. У музеї-панорамі дуже тиха і спокійна обстановка. Багато корінних руських предметів. І зачаровує, яскрава і жива картина. Вона передає всю біль борються, красу нашої країни, вчить нас цінувати і поважати самопожертву наших прадідів, які вмирали за Батьківщину. Ми будемо шанувати їх подвиг і пронесем пам’ять крізь роки.

Варіант 2

Більшою мірою музеї це нудно, проте, не в цьому випадку. Адже в ми з класом пішли туди, де тільки й розтанули в подиві від такої краси. Наш класний керівник вирішив зводити в історичний музей, щоб ми дізналися про Велику Вітчизняну Війну. Це наша історія і я повинен знати її, і мої батьки теж так вважають. Після того, як я відпросився у батьків, на наступний день весь мій клас зібрався в зборі.

У цьому музеї знаходяться різні фотографії, цікаві пам’ятки, костюми солдатів і різне приладдя російського героя, а так само хто бажає, може подивитися військові фільми. У нашому місті багато ветеранів війни, і в честь їх перемоги та жертв висять в приміщенні їх фотографії. Було дуже цікаво, все стояли в подиві, адже це і пов’язано з нашим містом.

В одній кімнаті на столі лежали листи. Солдати писали своїм рідним про становище ситуації, але бувало, що не доходила через проблеми з поштою. Наш керівник вирішив, щоб ми приготували цікаву гру, і запропонував, щоб ми представили себе солдатами. Коли ж ми сіли за стіл, нам роздали листочки, і написали листа своїм батькам. А особливо мені запам’яталася російська каска, вона досить важка. Так само костюми були дуже старі, але при цьому легкі. Нам дали навіть приміряти деякі речі російських солдатів. Нагороди були важкі і при цьому дуже кумедні, адже це символи героя.

Я вважаю, що наші російські солдати гідно здобули перемогу. І завдяки їм, ми тепер живемо і радіємо життю. Мені навіть складно уявити, щоб було б якщо не вони. Саме їх російська відвага, безстрашність, мужність і сила духу змогла здобути ту довгоочікувану перемогу. Коли ж я виросту, хочу піти до військового училища. І показати всім, що все ми вдячні і шануємо пам’ять всіх тих загиблих. На мій погляд, цей музей багатьом дав зрозуміти і все більш переконатися, а може декому й передумати, про російських солдатів. Досить давно пройшов цей бій, який тривав кілька років, але все ж все пам’ятають і поважають цей день. Адже дев’ятого травня проходить парад на честь тих людей, які віддали життя і билися до кінця цього довгого муки. Я думаю, що ці музеї багато дають освіжити в пам’яті, завдяки кому ми живемо на цій землі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Твір “Екскурсія і похід в музей”