Причини економічної відсталості
Які причини економічної відсталості більшості країн світу? Економічна історія відповість нам, що в країнах, що відносяться нині до менш розвиненим, перехід до ринкової економіки (ринкової системи, капіталізму) почався пізніше або проходив повільніше, ніж в нині розвинених країнах. Інституційна теорія пояснить, що це сталося через відсталості їхніх інституцій (прав, традицій і звичаїв, механізмів). Саме вони породжують відсталі економічні відносини, а ті – відсталу економіку.
Економічні системи – традиційна (докапіталістична), соціалістична, ринкова (капіталістична) – відрізняються один від одного перш за все такими інститутами, як форми власності і самостійність економічних агентів. При капіталізмі, на відміну від традиційної і соціалістичної системи, домінує приватна власність і висока самостійність економічних агентів. У свою чергу, остання висока тому, що при капіталізмі є суверенітет споживача (при якому асортимент і обсяг виробництва в кінцевому рахунку задається споживачем, за якого конкурують виробники) і свобода підприємництва (фірми використовують економічні ресурси для виробництва і збуту продукції переважно за власним вибором) .
У менш розвинених країнах переходу до домінування приватної власності заважали і далі заважають громадська, поміщицька і державна власність, суверенітету споживача перешкоджає слабкий рівень конкуренції (адже це боротьба виробників за споживача), свобода підприємництва обмежена законом, традиціями і звичаями. Наприклад, в Росії в державній власності знаходиться п’ята частина основних фондів (набагато більше, якщо враховувати приватну власність, контрольовану держкомпаніями); рівень конкуренції хоч і зростає, але все ще невисокий (за розрахунками ВЕФ, наша країна займає за цим показником 113-е місце в світі); свобода підприємництва обмежена державою (120-е місце по тяжкості держрегулювання) і скептичним ставленням значної частини суспільства до підприємництва.
Посилання колишніх колоній на те, що їх відсталість породжена насамперед колоніалізмом, малопереконливі. Колоніалізм, навпаки, руйнував їх відсталі докапіталістичні інститути (нехай часто грубим способом), впроваджуючи більш передові-капіталістичні, хоча це призводило до перекручувань у вигляді залежного (периферійного) розвитку. Експеримент, поставлений історією в Африці (єдиною незалежною країною там залишалася Ефіопія) і Латинської Америки (раніше всіх там домоглася незалежності Гаїті), продемонстрував, що відсутність колоніалізму або передчасне звільнення від нього швидше загальмувало економічний розвиток цих країн. У той же час експеримент в Азії, де незалежними залишалися не тільки і нині відсталі Непал і Бутан, але і більш розвинені Японія, Таїланд і Туреччина може свідчити проти абсолютизації такого висновку.
Економічна сфера (і її економічні інститути) межує з політичною, соціальною, культурною і психологічної сферами (і їх інститутами) – див. 1.3. Всі вони взаємопов’язані і впливають один на одного. В результаті реформа економічних інститутів, якщо вона не супроводжується прогресом інших її інститутів, не приводить до очікуваних результатів. Крім того, сильний взаємозв’язок всіх громадських інститутів породжує їх інерцію – навіть в країнах, рекордно швидко подолали свою економічну відсталість (Японія і нові індустріалізовані азіатські економіки), це зайняло багато десятиліть. Тому часта причина збереження економічної відсталості на тлі спроб її подолання – нездатність супроводжувати економічні реформи політичними, соціальними, культурними та психологічними.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)