ПОВІСТЬ ПРО СОКРОВЕННЕ – НІНА БІЧУЯ (нар. 1937 р.) – З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ
Ніні Бічуї властиве добре знання душі школяра, розуміння її най – тонших порухів. Письменниця вміє – без цього гарну книжку створити немислимо – проникнути в будні школи, збагнути радощі й конфлікти учнівського колективу, успіхи і невдачі своїх героїв.
Славко Беркута – хлопець великої сили волі. Він переміг тяжку хворобу, загартував себе спортом, став добрим фехтувальником, зацікавився спелеологією. Непоказний зовні, але примітний в учнівському колективі як особистість, він із честю вийшов зі складних випробувань, не спасував перед наклепом. Залишився вірним собі, своїм переконанням.
Важливо те, що діти змальовуються не лише серед ровесників, вони, як це і є в дійсності, живуть поряд із дорослими, бачать їхні помилки і достоїнства, схвалюють або заперечують дії. Письменниця переконана, що з підлітками можна і треба говорити про найсерйозніше, найскладніше в житті.
Тонкий психологізм, добре знання життя дітей і, головне, любов до них – неспокійних, принципових, інколи гарячкуватих, а ще точність художнього слова, образу, деталі – ось риси, якими позначена повість Ніни Бічуї і які зробили її популярною не лише серед юних читачів, а й серед дорослих.
“Шпага Славка Беркути” – це шкільна повість про непрості стосунки підлітків-однокласників, пошук себе, дорослішання, розуміння людської природи.
У центрі подій непрості й мінливі стосунки трьох друзів – Юлька Ващука, самого Славка Беркути та юної артистки Лілі. Беркута і Ващук були друзями, однак що швидше вони дорослішають, то зрозумілішим стає, що кожен іде своєю дорогою. Для Юлька, який ідеалізував батька, серйозним ударом стає розвінчання цього міфу. Каменем спотикання Славка є його гордість і честолюбство. Стосунки двох хлопців – це цілий лабіринт емоцій, де крізь взаємні образи й конфлікти проглядають особисті комплекси, травми дорослішання й стосунків у родині. Кожен із персонажів шукає себе, але не кожен знаходить.
В образі Славка Беркути передано риси борця, готового долати життєві труднощі, свої недоліки й слабкості, розвиватися й рухатися далі. Фехтування – улюблений спорт юнака – можна вважати символічним зліпком цих рис характеру. Шлях Юлька заплутаний і непевний, йому бракує чесності й справедливості, сили й благородства духу. Обидва характери схожі на дві сторони медалі людської природи.
Відчуття іншої епохи, тієї, в яку писалася “Шпага Славка Беркути”, під час читання дуже гостре. Діти й підлітки тих часів дорослішали раніше, а до життя ставилися з якоюсь особливою серйозністю. Сцена шкільного суду наприкінці книжки змушує читача не тільки кривитися від несправедливості, а й відкриває можливості для численних інтерпретацій повісті: історичної, що відкриє перед вами певні особливості радянської шкільної системи. Спробуйте відчути у творі й грізний тиск тоталітарного суспільства загалом, але насамперед – зосередьтеся на протистоянні системи й особистості.
Про цей твір написала глибоку й змістовну статтю Н. Марченко, підкресливши, що “авторці вдалося знайти художній спосіб розповісти уважному читачеві про сокровенне й утаємничене – неможливість однозначних рішень і єдиної для всіх правди, сув’язь поколінь і нереальність уникнення “відповідальності” за батьків і себе самого, нерозривність і непідмінюваність Слова та Діла”.
Письменниця добре знає дитячу психологію, вміє писати цікаво й захоплююче про те, що хвилює дітей та підлітків.
“Шпага Славка Беркути” – зразковий приклад актуальності майстерно написаного художнього тексту.
– Що робить створений майже півстоліття тому текст цікавим для сучасних підлітків?
Славко Беркута, Юлько Ващук, Стефко Вус, Лілі – головні герої твору, яким властиві індивідуальні, а разом з тим і типові характери дітей-підлітків. Н. Бічуя психологічно глибоко змалювала тип героя – дитини, що намагається самоствердитися, наполегливо, шляхом “максимального навантаження” йде до своєї мети (виліковує себе, щоденно тренується, щоб бути найкращим фехтувальником), уміє долати поразки, бути самокритичним і робити висновки. Так, це дійсно про Славка Беркуту. Ситуації, в які потрапляє підліток, не тільки загартовують його характер, силу волі, підтверджують морально-етичні переконання, а й додають досвіду, роблять його дорослішим. “Але ж до кожної людини врешті приходить момент, коли вона стає старшою, і не обов’язково для цього лічити свій вік на десятки – події не раз важать більше, ніж час”, – читаємо в романі.
Юлько Ващук – герой, характер якого формується під впливом специфічного родинного виховання. Однак поруч із славолюбством, зверхністю, зневажливим ставленням до інших, заздрістю, нечесністю в цього хлопчини є й позитивні риси. Він глибоко емоційний і вразливий. Юлько спалює свої малюнки через те, що Славко порівнює його коней із уже десь баченими; не може змиритися з тим, що його батько привласнив чужі думки, роздуми, видавши книгу-плагіат про Львів. Н. Бічуя у цьому образі показала ще один із типів характеру особистості, яка формується. І якщо визначальними для вчинків і поведінки Славка є внутрішні стимули та характеристики, то Юлькова життєва позиція швидше продиктована впливами зовнішніх факторів.
Ніна Бічуя здатна максимально чітко показати персонажа крізь призму його внутрішнього світу, переживань, світоглядних переконань. Вкраплення в текст внутрішніх монологів, міркувань уголос, акцентування на психологічних деталях портретотворення, опис вчинків, репрезентація зображуваних подій “очима” то одного, то іншого персонажа, що переплітається з авторським баченням, – шляхи, за допомогою яких авторка створює багатоаспектний, колоритний, цілісний і повноцінний образ.
Ще один тип характеру демонструє Стефко Вус. Письменниця тільки штрихом подає психологічну характеристику цього героя, але за допомогою художніх деталей, фрагментів авторської розповіді, нанизаних одна на одну подій-ситуацій (як, наприклад, випадок із сорокою, розмови з сестрою та колишньою вчителькою) читач дізнається про весь пройдений підлітком шлях. Його поведінка визначена середовищем, яке змушує озлоблюватись, “наїжачуватись”, щоб таким способом захищатися від жорстокості світу. Внутрішньо Стефко інший: він може бути ніжним, добрим і лагідним, турботливим братом і справжнім другом. Він живе у своєму світі спогадів про бабусю Олену, світі сільської природи, і йому складно адаптуватися до життя в місті, в одній квартирі з батьком-п’яницею.
– Чи згодні ви, що проблема недоглянутості сиріт і напівсиріт, дітей із неблагополучних сімей особливо гостро постає сьогодні?
Успішна, всебічно розвинена і талановита дівчинка Лілі, яка заявила про себе і в кіномистецтві, і в бальних танцях, і у вивченні іноземних мов, незважаючи на зовнішню яскравість, не характеризується внутрішньою глибиною.
У цьому романі Ніна Бічуя наголошує на проблемах:
– формування характеру підлітка; впливу на його поведінку та світоглядні позиції сім’ї, школи, середовища тощо;
– змужніння і дорослішання дитини як розширення її життєвого досвіду: поступової “належності до світу”, де більша відповідальність, “де ніхто не має права легковажно, безвідповідально і нерозсудливо ставитися до життя”, де суворіші закони і випробування;
– самореалізації дитини;
– стосунків ровесників (перше кохання і протистояння, суперництво друзів і самоствердження);
– діалогу поколінь, батьків і дітей, їхніх стосунків;
– морально-етичних.
Як бачимо, це проблеми вічні, хоч вони й накладаються на реалії тієї чи іншої епохи. Ніна Бічуя в цьому тексті звела ці реалії до мінімуму. Тільки окремі деталі свідчать про те, що зображувані події розгортаються на тлі повоєнного життя радянської країни. Поза текстом залишаються диктовані режимом правління злободенні проблеми того часу, ідеологічна заангажованість. Винятком є хіба що сцена суду над дитиною, яка відбувається в умовах радянської школи. Авторка займає однозначну позицію в зображенні цього явища. Але хіба в наш час діти не стають свідками, а то й жертвами загального осуду, підступності ровесників, протистояння в шкільному колективі? Звичайно, подібні явища мають місце в сучасному житті, і тому ви напевно з цікавістю про це прочитаєте, пошукаєте відповіді на питання, з якими щоденно мусите стикатися.
Письменниця дуже влучно змалювала образ байдужого, а то й жорстокого педагога, класного керівника, директора, які не цікавляться учнями. І тут же з’являється альтернатива таким персонажам – образи вчителя-географа, що вміє побачити дитячу душу, підтримати й допомогти, чи тренера Славка Беркути, який бере на себе роль старшого брата, подає хороший приклад для наслідування. Справжні морально-етичні цінності позачасові, як і авторська щирість, відкритий погляд на світ, настанова вірити в добро, любити, прощати, забувати образи, знаходити позитивне і продукувати позитивне, прагнути до гармонії і самовдосконалення.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Повторюємо
1. Назвіть усіх героїв повісті, учнів 7-Б, про яких розповіла авторка. Розкажіть про свого улюбленого героя.
2. Розкажіть усе, що ви знаєте про школу, у якій навчалися герої повісті.
3. Хто з учителів викликав у вас найбільшу симпатію? Чому?
4. Перекажіть своїми словами уривок із повісті, який вас найбільше вразив.
Міркуємо
1. Складіть цитатний план до твору на тему: “Суд над Славком Беркутою”.
2. Що спільного в героїв повісті, школярів, а що їх кардинально відрізняє?
3. Що означав спорт у житті головного героя і чим він йому допоміг? Процитуйте відповідні уривки твору.
4. Чи можна назвати друзями Славка та Юлька, Юлька та Стефка, Славка та Лілі?
Аналізуємо
1. Поміркуйте, навіщо авторка вмістила характеристики кожного з героїв на початку повісті? Чи полегшило це вам розуміння тих подій, які відбувалися протягом твору?
2. Чому для Славка Беркути було так важливо, щоб йому вірили?
3. Які стосунки були у Славка з батьками? Чому це так важливо?
4. Проаналізуйте композицію повісті. У чому її особливість?
Дискутуємо
1. Поміркуйте, чи можуть діти говорити дорослим про те, що ті неправі. Чи повинні дорослі дослухатися до думки дітей?
2. Чи припустимо, на вашу думку, судити людину товариським шкільним судом? Аргументуйте свою думку, опираючись на текст повісті.
3. Чи впливає (і якщо так, то наскільки) оточення на виховання дитини? Свою думку аргументуйте.
4. Чи здивували вас вчинки героїв? Що авторка зробила для того, щоб вам було зрозуміло, чим ці вчинки мотивовані?
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Ніна Бічуя чимало написала про “їжакуватих підлітків”, як колись сказав один із критиків. Найбільш відомі з них – “Канікули у Світлогорську”, “Звичайний шкільний тиждень”, “Яблуні і зернятко”. Дуже раджу вам їх прочитати і зробити коротеньку доповідь на уроці про прочитане!
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
Напевно, вам відомі різні види спорту. Напишіть твір-роздум про улюблений вид спорту і про те, які якості людини, на вашу думку, він розвиває. Прочитайте у класі найбільш цікаві твори. Як ви вважаєте, для тренування витривалості, виховання мужності можна займатись будь-яким видом спорту чи ні? Усі разом ви зможете влаштувати дискусійний клуб.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)