Ніна Бічуя. “Шпага Славка Беркути”. Особливості композиції твору
Тема. Ніна Бічуя. “Шпага Славка Беркути”. Особливості композиції твору
Мета: допомогти учням зрозуміти особливості сюжету й композиції повісті Н. Бічуї “Шпага Славка Беркути”, значення моральних уроків, які подають нам герої твору; розвивати образне та аналітичне мислення, творчу уяву, навички психологічного аналізу, уміння характеризувати образи героїв твору, дискутувати про вплив оточення на виховання дитини, висловлювати міркування про справжню дружбу, чесність, взаємопідтримку й відповідальність, про моральний вибір у житті; виховувати усвідомлення важливості моральних чеснот у житті людини, дружби та підтримки батьків.
Теорія літератури: сюжет, композиція, художні образи, художні засоби, літературний характер, психологізм.
Обладнання: портрет письменниці, видання твору, ілюстрації до нього.
Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок.
Хід уроку
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
ü Перевірка домашнього завдання.
1. Складання “сюжетного ланцюжка” повісті Н. Бічуї “Шпага Славка Беркути”.
2. Евристична бесіда.
– Хто, на вашу думку, головний герой повісті?
– Чому Славко Беркута не став виправдовуватися перед судом і на суді?
– Що, на ваш погляд, об’єднує дітей у творі, у чому й чому вони різні?
– Чи є в цьому творі ідеально позитивні герої?
– Хто найбільше припав вам до душі?
– Порівняйте ставлення вчителів, вихователів до дітей – класного керівника Варвари Трохимівни, учителя географії Антона Дмитровича, тренера Андрія Степановича, директора школи, старенької вчительки Надії Григорівни.
– Якими показані батьки дітей? Чи схожі вони на батьків сучасних дітей?
– Чи трапляються, на ваш погляд, зображені в повісті події в реальному житті, чи це умовні ситуації, плід фантазії письменниці?
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
ü Вступне слово учителя.
Не переставати дивуватися красі світу, розуміти людей, які навколо тебе, пам’ятати, що від твоєї життєвої позиції світ повинен стати хоч на краплину теплішим, добрішим – ось головне естетичне кредо письменниці. Наскільки воно втілене у її творах – поміркуємо на уроці.
III. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
ü Розповідь учителя.
Славко Беркута, Юлько Ващук, Стефко Вус, Ділі – головні герої твору, яким властиві індивідуальні, а разом із тим і типові характери дітей-підлітків. Н. Бічуя психологічно глибоко змалювала тип героя-дитини, що намагається самоствердитися, наполегливо, шляхом “максимального навантаження” йде до своєї мети (виліковує себе, щоденно тренується, щоб бути найкращим фехтувальником), уміє переживати поразки, бути самокритичним і робити висновки. Так, це дійсно про Славка Беркуту. Ситуації, у які потрапляє підліток, не тільки загартовують його характер, силу волі, підтверджують морально-етичні переконання, а й додають досвіду, роблять його дорослішим. “Але ж до кожної людини врешті приходить момент, коли вона стає старшою, і не обов’язково для цього лічити свій вік на десятки – події не раз важать більше, ніж час”, – читаємо у творі.
Юлько Ващук – герой, характер якого формується під впливом надмірної любові батьків та їхнього ставлення до людей, яких вони вважать нижчими за соціальним статусом. Однак поруч зі славолюбством, зверхністю, зневажливим ставленням до інших, заздрістю, нечесністю в цього хлопчини є й позитивні риси. Він глибоко емоційний і вразливий. Юлько спалює свої малюнки через те, що Славко порівнює його коней з уже десь баченими; не може змиритися з тим, що його батько привласнив чужі думки, роздуми, видавши книгу-плагіат про Львів.
Письменниця вміє максимально чітко показати персонажа через призму його внутрішнього світу, переживань, світоглядних переконань. Вкраплення в текст внутрішніх монологів, міркувань вголос, акцентування на психологічних деталях портретотворення, опис вчинків, показ зображуваних подій “очима” то одного, то іншого персонажа – шляхи, за допомогою яких авторка створює багатоаспектний, колоритний, цілісний і повноцінний образ дитини.
Ще один тип характеру – Стефко Вус. За допомогою художніх деталей, фрагментів авторської розповіді, нанизаних одна на одну подій-ситуацій (як, наприклад, випадок із сорокою, розмови з сестрою та колишньою вчителькою) читач дізнається про весь пройдений підлітком шлях. Його поведінка зумовлена середовищем, яке змушує оздоблюватись, “наїжачуватись”, щоб таким способом захищатися від жорстокості світу. Внутрішньо Стефко інший: він може бути ніжним, добрим і лагідним, турботливим братом і справжнім другом. Він живе у своєму світі спогадів про бабусю Олену, світі сільської природи, і йому складно адаптуватися до життя в місті, в одній квартирі з батьком-п’яницею. Проблема недоглянутості сиріт і напівсиріт, дітей із неблагополучних сімей – особливо гостро постає сьогодні.
Успішна, всебічно розвинена і талановита дівчинка Лілі, яка виявила себе і в кіномистецтві, і у бальних танцях, і у вивченні іноземних мов – ще один яскравий образ дитини у повісті, який, хоч і не так глибоко психологічно вмотивований, але важливий порушеною проблемою лідерства.
…Письменниця дуже влучно змалювала образи байдужих, а то й жорстоких педагогів – класного керівника, директора, які не цікавляться учнями. І тут же з’являється альтернатива таким персонажам – образи вчителя-географа, що вміє побачити дитячу душу, підтримати й допомогти, чи тренера Славка Беркути, який бере на себе роль старшого брата, розуміє дитячу душу. Справжні морально-етичні цінності позачасові, як і твір, що вчить щирості, відкритого погляду на світ, вірі в добро, любові, прощенню, прагненню до гармонії і самовдосконалення.
(За Тетяною Качан)
ü Інтерактивна вправа “Мозковий штурм”.
Визначте проблематику повісті Н. Бічуї “Шпага Славка Беркути”, зробіть висновки.
Очікувана відповідь
Формування характеру підлітка; вплив на його поведінку та світоглядні позиції сім’ї, школи, середовища тощо. Змужніння й дорослішання дитини як розширення її життєвого досвіду: поступової “належності до світу”, де більша відповідальність, “де ніхто не має права легковажно, безвідповідально й нерозсудливо ставитися до життя”, де суворіші закони та випробування.
Самореалізація дитини.
Стосунки ровесників (перше кохання й протистояння, суперництво друзів і самоствердження).
Діалог поколінь, батьків і дітей, їх стосунків. Морально-етичні проблеми (чесність, підлість, байдужість, безвідповідальність та ін.).
Висновки.
Як бачимо, це проблеми вічні, хоч вони і накладаються на реалії тієї чи іншої епохи. Ніна Бічуя в цьому тексті звела ці реалії до мінімуму. Тільки окремі деталі свідчать про те, що зображувані події розгортаються на тлі повоєнного життя радянської країни. Поза текстом залишаються диктовані режимом правління злободенні проблеми того часу, ідеологічна заангажованість. Винятком є хіба що сцена суду над дитиною, яка відбувається в умовах радянської школи. Авторка займає однозначну позицію в зображенні цього явища. Але хіба в наш час діти не стають свідками, а то й жертвами загального осуду, підступності ровесників, протистояння в шкільному колективі? На жаль, подібні явища мають місце в сучасному суспільному житті.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
ü Завдання аналітичного характеру “Зустрілися два судження”.
Ложкою дьогтю для цієї неабиякої перспективи може бути доволі складна, як на підліткову аудиторію, структура твору. Властиво, авторка зосереджується передусім на внутрішніх переживаннях героїв, її стиль викликає асоціації з пуантилізмом: це окремі фрази-крапочки й сцени-крапочки, що мають експресивну навантаженість. Проте їм, на мою думку, бракує “поміркованої описовості”, яка б полегшила дитині-читачеві занурення у світ героїв. Це саме той випадок, де “треба бути простіше”. (В. Вздульська)
Такий тип персонажа, незважаючи на зовнішню яскравість, не характеризується внутрішньою глибиною. Цим і пояснюється психологічна спрощеність образу дівчинки, відсутність тієї динаміки чи конфліктності, які присутні в образотворенні Славка та Юлька. Однак взаємодія різних за своєю природою героїв забезпечує цілісний образний рівень твору. (Н. Дев’ятко)
Авторці вдалося знайти художній спосіб розповісти уважному читачеві про сокровенне й утаємничене – неможливість однозначних рішень і єдиної для всіх правди, сув’язь поколінь і нереальність уникнення “відповідальності” за батьків і себе самого, нерозривність і непідмінюваність Слова та Діла. (Н. Марченко)
“Штага Славка Беркути” – психологічно складна і правдива книга, в яку поринаєш з головою, у чиїй вишуканій мові купаєшся, а образи й метафори хочеться смакувати…
І чим більше думаєш про цю книгу, чим більше повертаєшся, тим чіткіше розумієш, що ось вона – психологічна проза, яка не старіє, і може стати ліками від самотності і відповіддю на найважливіші у будь-якому віці запитання: “Хто ти є? Чого вартий? І чи маєш сили шукати свій правдивий шлях у житті, а тоді йти по ньому?” (Н. Дев’ятко)
– Деякі літературознавці схиляються до думки, що психологічні описи, які зустрічаються у творах письменниці для дітей, надто складні, інші – захоплюються її стилем, умінням помітити й розповісти про найтонші порухи душі підлітка, про те, над чим дитина замислюється, від чого страждає й через що радіє. А ви до якої думки схиляєтеся? Підкріпіть свої твердження доказами, аргументами, фактами.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Знати зміст усього твору Н. Бічуї “Шпага Славка Беркути”, уміти переказувати, коментувати, виділяти ключові епізоди, характеризувати героїв.
2. Індивідуальні завдання.
1) Пошуково-дослідницький творчий проект. Проведіть анкетування серед своїх однолітків із питаннями про те, якими вони бачать ідеальних батьків та ідеальних педагогів, опрацюйте й узагальніть відповіді та оприлюдніть їх у класі.
2) Складіть пам’ятку в групах для батьків про те, як вони мають будувати свої стосунки з дітьми, узагальніть напрацювання та складіть одну пам’ятку, з якою ознайомте своїх рідних. Про їхні враження повідомте в класі.
3) Напишіть оповідання, нарис, вірш про свою найріднішу людину, про вчителя, тренера, вихователя, який є для вас прикладом справжнього педагога. Кращі твори запропонуйте місцевій газеті для опублікування.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
ü Інтерактивна вправа “Мікрофон”.
– Твір Н. Бічуї примусив мене замислитися над тим, що…
(1 votes, average: 5.00 out of 5)