Перші осередки цивілізацій
Цивілізація являє собою організацію стародавнього суспільства, яка прийшла на зміну первісності. Стародавні люди розуміли, що якість праці і рівень виробництва значно зростає, якщо жити не в ізольованих громадах, а контактувати з іншими людьми.
Вони об’єднувалися в організовані поселення – перші міста. Завдяки спільному проживанню, пізніше їх стала об’єднувати спільна культура, традиції і писемність.
Населення перших міст
Населення міст мало класову структуру. Кожна людина займав власну строго відведену йому нішу в суспільстві. Жерці відповідали за розвиток релігійного життя, а також були посередниками між людьми та вищими силами.
Разом з торговцями і багатими землевласниками вони належали до панівних верств суспільства. Ремісники і землероби були фактично незалежними виробниками.
Їх становище в суспільстві залежало тільки від рівня продуктивності власної праці: якщо він був високим – вони мали повне право зараховувати себе до знаті, найнижчий – поповнювали ряди нижчих станів.
Для створення перших організованих поселень люди вибирали території з найсприятливішими умовами для життя: переважно родючі долини річок і береги морів. Так істориками були виявлені залишки перших Східних цивілізацій в долині Нілу, Євфрату та Тигру.
Зародження перших цивілізацій історики датують періодом Мідного століття. Завдяки обробці мідних самородків, люди значно вдосконалили знаряддя праці, що підвищило продуктивність господарства.
Також, завдяки міді почало розвиватися перша ювелірне та ковальське ремесло. Мідними ресурсами були багаті далеко не всі території, тому люди почали здійснювати перші продовольчі обміни, які надалі переростуть в торгівлю і виникнення грошей.
Торгівля не тільки приносила людям дохід, вони більше дізнавалися про інших містах і поселеннях: про їх способі життя, занять, культурі і вірувань. Це сприяло першого культурному обміну – торговці стали сполучною ланкою між різними цивілізаціями.
Торгівля – > обмін культурою -> захоплення територій
Але спілкування з представниками інших цивілізацій, часто викликало не тільки бажання запозичити елементи їхньої культури, а й захопити їхні землі. Щоб захиститися від можливої загрози нападу, міста почали об’єднуватися в держави і створювати відокремлений соціальний клас – воїнів.
Завдяки розвитку військової стратегії, держави отримали можливість не тільки захищати свої землі, але й поступово розширювати межі своєї території.
З розвитком людської еволюції, стародавні цивілізації все більше вдягалися. На момент початку Залізного століття ми бачимо вже повністю сформовані культури, кожна з яких володіла самобутньої писемністю, неперевершеним мистецтвом і власною системою державного управління.
Цивілізації, які не встигали пристосуватися до швидких темпів технологічного розвитку, з часом були асимільовані сильнішими культурами.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)