ПАРОНОМАЗІЯ
Парономазія (грец. παρονομασία – біля і ονομάσω – називаю) – це стилі – стична фігура, утворена зіставленням слів, різних за значенням, але подібних за звучанням. Наприклад: “Раділи радієм, плутоново плодились, // А ми світили вами, аж посліпли… //їв судний день чорнобильський збудились…” (М. Влад).
Найчастіше парономазія використовується у віршових творах, з причини того, що вони більшою мірою, ніж проза, орієнтовані на звукову відчутність слова, на вияв звукової значущості художнього мовлення. У прозі парономазія найчастіше використовується для створення каламбурів, наприклад: “Як у вас тяглова сила, що-небудь тягає? – Тягає!.. Оце два дні у степ вивозила курей” (О. Ковінька, “Розмова по телефону”).
Досить часто і у віршових текстах парономазія виступає як засіб творення комічного враження. У зв’язку з цим О. Пономарів пише: “Стилістичні властивості парономічного зближення слів часто використовуються при створенні епіграм, пародій, шаржів. Для прикладу можна навести одну з пародій Юрія Івакіна, навіяну творами Івана Драча:
Біля персів вона тримала зоряного сина (“Ніж у сонці”)
Чистих персів торкатись не дасть (“Балада про дівочі перса”)
Та персів проклятих два рідні вулкани (“Божевільна
Балада”)
Торка її холодні полум’яні перса (“Калина”)
Вітер перса мої пестить (“Жінка і море”)
Іван Драч “Персальна балада”
І невідь звідки падають ці сни…
Лечу на крилах персів
В країну персів,
В державу персів, в князівство персів,
У Персію, сказати б.
Шукаю серед персів свій босий слід і не знаходжу.
На сполох б’ю у дзвони персів:
“Постаньте, персів бранці –
Протуберанці!”
Із персів смутку спиваю оскому пісні. Співаю “Баладу про острів Антораж”… І гей! На абордаж беру галери персів – Де перса персонал і персонаж (за борт цей
Екіпаж!).
Тримаюся за стопи персів, за грона персів, за вулкани персів, за бетатрони персів,
За їх ракетодроми, Як той Персей за Андромеду, І мегатонни персів вибухають –
Віршем”
Related posts:
- Парономазія – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Парономазія (грец. Παρονομασία – біля і Ονομάσω – називаю) – це стилістична фігура, утворена зіставленням слів, різних за значенням, але подібних за звучанням. Наприклад: “Раділи радієм, плутоново плодились, // А ми світили вами, аж посліпли… // І в судний день чорнобильський збудились…” (М. Влад). Найчастіше парономазія використовується у віршових творах, з причини того, що вони […]...
- Де відбуваються вулкани? Зазвичай вулкани знаходяться вздовж розломів літосферних плит, так само як і землетруси. Вулкани поділяють на діючі і згаслі. Чинними вважаються ті, про виверженнях яких відомо людям. Траплялося й так, що вважався вимерлим вулкан раптом починав вивергатися. Більшість діючих вулканів знаходиться на дні океанів. Так в Тихому океані їх близько 10 тисяч. На суші їх значно […]...
- ПЛАНИ – ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ ТА БАЛАДИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ – 7 клас Билини як жанр російського фольклору I. Поняття про билину. (Билина – жанр російського фольклору, героїко-патріотичні сказання про богатирів та історичні події Київської Русі IX-XII ст.) II. Тематика билин. (У билинах відтворюється світ Київської Русі, життя таких великих центрів держави, як Київ, Чернігів, Новгород, та інших міст, відтворюються внутрішні події й зовнішня боротьба Русі за незалежність. […]...
- Що таке балада в літературі? Балада, як жанр літератури, з’явилася кілька століть назад. Саме слово “балада” походить з латинської мови і несе музичний сенс, перекладається як танець або танцювальна пісня. У середні століття у Франції баладою стали називати віршовані твори, в яких був глибокий сенс. У таких віршах описується життєві принципи героїчних людей, побутові проблеми, людські переживання і почуття. Найчастіше […]...
- Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих Стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм синтаксичного впорядкування фрази: “стилістичні фігури – це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для образного вираження думок і почувань людини” [90, 357]. Термін “фігура” (лат. figura – обрис, зовнішній вигляд) уперше з’явився в античній […]...
- ІВАН ДРАЧ. БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА √ Іван Федорович Драч (17 жовтня 1936 р., Теліжинці, Київська обл.) – поет, представник “шістдесятництва”, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. √ “Балада про соняшник” (1962 р., збірка “Соняшник”, верлібр) – приклад філософської лірики, за жанром може розглядатися і як балада, і як притча з елементами балади (олюднюються образи соняшника і сонця). √ Темою […]...
- Балада – ЛІРО-ЕПОС ТА ІНШІ МІЖРОДОВІ Й СУМІЖНІ УТВОРЕННЯ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Балада (прованс. Balada, від Ballar – танцювати). Первісно – це танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою строфічною організацією. Пізніше – це невеликий фабульний твір, в основі якого лежить певна незвичайна пригода. Тому баладу часто називали маленькою поемою: “балада так належить до поеми, як оповідання до роману” (Г. Шенгелі). Тепер балада – це епічний […]...
- СИНТАКСИЧНІ ЗАСОБИ УВИРАЗНЕННЯ Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих Стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм синтаксичного впорядкування фрази: “стилістичні фігури – це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для образного вираження думок і почувань людини”. Термін “фігура” (лат. figura – обрис, зовнішній вигляд) уперше з’явився в античній риториці, куди […]...
- Пароніми Пароніми (грецьк. para – біля, мимо і опута – ім’я) – слова, подібні за зовнішньою формою у морфемному складі і звучанні, але відмінні за значенням. Найчастіше – це спільнокореневі слова: авторитетний – авторитарний, програмний – програмовий, надягати – одягати, пригадати – прогадати. Цілеспрямоване використання П. – ефективний засіб посилення виразності, підвищення дієвості тексту художньої літератури, […]...
- ПОЛІСИНДЕТОН Полісиндетон (грец. πολυσύνδετον, від πολύζ – численний і σύνδετον – зв’язок), або Багатосполучниковість, – це стилістична фігура, яка полягає в накопиченні сполучників, що зв’язують окремі слова та частини фрази. Наприклад: “Над ялицями лютилась буря, і трясла ними, і гнула їх, і робила їх тим кріпшими” (О. Ко-билянська); “…й на личку змарнів, і волю стратив, і […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ ТА БАЛАДИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ – 7 клас 1.”Література – це керування людського розуму людським родом” (В. Гюго). 2.Билини як жанр російського фольклору. 3. Давньоруський богатир Ілля Муромець (на основі билин про Іллю Муромця). 4. Шляхетний розбійник Робін Гуд (на основі фольклорних балад про Робін Гуда). 5. Сербська народна балада “Смерть матері Юговичів”. 6. Особливості жанру літературних балад. 7. Проблематика балади Ф. Війона […]...
- Загадкові вулкани Незвичайно-красиві і страхітливі, що зачаровують і лякаючі. В давнину одні народи вважали, що вони і є ворота в пекло, а інші вірили, що там живуть Боги. Своєю активністю вони щорічно лякають не тільки науковців, а й багатьох жителів островів Тихого і Атлантичного океану. Для жителів Камчатки сусідство з ними давно вже стало звичним. Так що […]...
- Повідомлення “Виверження вулкана” Земля складається з багатьох дивовижних і цікавих будівель. Періодично відбувається так, що ті речі, які розташовані, глибоко під землею іноді виходять на поверхню, щоб заявити про своє існування. І природним явище таким називається виверження вулкана, який довгий час перебувати в стану сну, а іноді вивергається на поверхню. Виверження вулкана може відбуватися як лавою, так і […]...
- Полісиндетон – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Полісиндетон (грец. Πολυσύνδετον, від Πολύζ – численний і Σύνδετον – зв’язок), або Багатосполучниковість, – це стилістична фігура, яка полягає в накопиченні сполучників, що зв’язують окремі слова та частини фрази. Наприклад: “Над ялицями лютилась буря, і трясла ними, і гнула їх, і робила їх тим кріпшими” (О. Кобилянська); “…й на личку змарнів, і волю стратив, і […]...
- Антитеза – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Антитеза (грец. Άνπθεσιζ – протиставлення) – це стилістична фігура, яка утворюється зіставленням слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Наприклад: “Думав, доля зустрінеться – спіткалося горе” (Т. Шевченко). Антитеза часто зустрічається в прислів’ях та приказках, афоризмах: “Ситий голодного не розуміє”, “Багатство дме, а бідність вдвоє гне”. Антитеза використовується для описів, характеристики предметів, часто іронічної або […]...
- ЛІРО-ЕПІЧНІ ЖАНРИ – Ліро-епос – літературний рід, який поєднує ознаки лірики і епосу (так би мовити, внутрішній світ поєднується із сюжетом). √ Серед жанрів виділяють Баладу і Поему, хоча поему відносять і до ліричних, і до епічних, і до ліро-епічних жанрів. – Балада – жанр ліро-епічної поезії соціально-побутового, фантастичного або історико-героїчного гатунку, яка має драматичний сюжет: “Балада […]...
- ЩО ЧИТАТИ ВЛІТКУ Билини Ілля Муромець і Соловей-Розбійник, Садко Балади Король Лір і його дочки, Як Робін Гуд став розбійником, Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Ізборном Й. К. Ф. Шиллер Рукавичка А. Міцкевич Світязь Р. Л. Стівенсон Балада про вересовий напій В. Скотт Айвенго В. Биков Альпійська балада 1 За програмою “Світова література” для 7 класу, затвердженою у […]...
- Внутрішня рима Внутрішня рима – одна з визначальних форм римування, засіб розкриття можливостей версифікаційної фоніки. Має велику традицію як у світовій поезії (“Євангеліє” Отфріда, досвід романтиків тощо), так і в українській. В. р. досить широко застосована у ліриці Т. Шевченка, де засвідчує всі можливі варіанти та комбінації: римування суміжних слів, піввіршів непарного вірша з піввіршем парного, горизонтальна […]...
- Чому вивергаються вулкани Виверження вулкана – витікання гарячої магми крізь тріщини земної кори. На нашій планеті невпинно спостерігаються тектонічні процеси: по внутрішніх потоків розплавленої кам’яної породи пересуваються величезні тектонічні плити. Вулкани поділяють на такі підвиди: базальтові, що формуються при виникненні нового речовини тектонічних плит, і вулкани, розміщені на території руйнування плит. Новітня кора має властивість утворюватися по довжині […]...
- Чому вулкани вивергаються? Коли через ущелини в земній корі виливається розплавлена магма, відбувається виверження вулкана, названого так по імені римського бога вогню і ковальської справи. Що таке вулкани? Поверхня Землі перебуває в постійному русі через зсув тектонічних плит – великих ділянок земної кори, дрейфуючих але підземним течіям розплавленої кам’яної породи. Існує два типи вулканів: базальтові вулкани, що виникають […]...
- Іронія – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Іронією (грец. Ειρωνεία – насмішка) називається слово або словесний зворот, що набувають змісту, прямо протилежного їхньому буквальному значенню. Наприклад, у фейлетоні О. Вишні “Чухраїнці” таким виступає слово “лорди”, котре стосовно нації чухраїнців, про яку тут ідеться, звучить явною насмішкою: “Чухраїнців було чимало: щось понад тридцять мільйонів, – хоч здебільша вони й самі не знали, хто […]...
- Від чого відбуваються землетруси і виверження вулканів? У процесі утворення нашої планети Земля, в тому вигляді, якому ми її зараз знаємо: з океанами, морями, островами, континентами, величезну роль зіграли вулкани. Що ж таке вулкани? Вулкан – це пролом в земній корі, через який з надр землі на її поверхню виходить розпечене до високої температури речовина, яка називається лавою. Разом з лавою в […]...
- Легенди про вулкани Довгий час люди були безсилі проти гніву вулканів. Вони вважали, що це гнів богів, які хочуть їх покарати. Щоб задобрити їх, люди підносили їм дари, влаштовуючи місця паломництва у кратерів. Так з’явилося багато легенд про вулкани. Фудзіяма – символ вічності. У Японії всі вулкани вважаються священними місцями. У них живе Оні, монстр червоного кольору, який […]...
- Анафора – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Анафора (від грц. Αναφορά – винесення нагору, повторення) – стилістична фігура, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць. Наприклад: Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній дзвенять мої пісні, Тобі одній в моєму храмі дивно Пливуть молитви і горять огні. (М. Рильський) Найчастіше анафора зустрічається у віршових текстах, рідше в прозаїчних. Прозаїчна […]...
- Вулкани: цікаві факти Що таке вулкан? У стародавніх римлян Вулкан – бог підземного вогню, в Греції він носив ім’я Гефест. А насправді Вулкан геологічне утворення на поверхні земної кори. Кратер вулкана – це видима частина отвору, тріщини, через які на поверхню землі з глибин надходять лава, попіл, гарячі гази і пари. Вулкан після кожного виверження зростає. Є вулкани […]...
- Каламбур Каламбур (фр. calembour – гра слів) – стилістичний прийом, за основу якого правлять омоніми, пароніми, будь-які форми полісемантичності; часто вживається в комічному та сатиричному контекстах. Наприклад, “Прийомний син барона був баран” (Ліна Костенко). Незрідка за принципом К. будується рима, де враховується жартівлива етимологізація слів: З коси бузько летів на балку (Косар косу там брав на […]...
- Діючі, сонні і згаслі вулкани Вулканологи (вчені, які вивчають вулкани) ділять всі вулкани на групи залежно від того, коли було їх останнє виверження і наскільки велика ймовірність нового виверження. Для позначення цих груп здавна використовувалися такі терміни, як діючі, сонні і згаслі, хоча в останні роки вулканологи переглянули визначення діючих і вимерлих вулканів. Але таке визначення не дуже науково, так […]...
- Розмовний стиль Розмовний стиль – це, насамперед, стиль нашого повсякденного спілкування. Традиційно його прийнято характеризувати як стиль діалогу і стиль мовлення, хоча він використовується і в листі – в особистому листуванні і в особистих щоденниках. Більше того, з розвитком інтернету (зокрема, з появою блогів, соціальних мереж, форумів) стало очевидно, що розмовний стиль є стилем письма нітрохи не […]...
- Доповідь на тему “Сплави металів” Ще здавна люди помітили, кажучи про біологію, наприклад, що якщо поєднати два організму, то третій перевершить своїх батьків. Виявляється, той же принцип працює і в хімії, тому історію появи сплавів можна вважати нехитрій. Хтось просто помітили, що при плавленні метали змішуються і виходить щось нове і більш міцне. За сучасним визначенням сплави – це хімічна […]...
- Чим відрізняється балада від пісні? Люди, відчуваючи потребу висловити свої переживання, розповісти про почуття або події, створюють різні за своїм характером твори. Такими є, наприклад, пісня і балада. Обидві вони несуть у собі певний зміст. Однак не всі знають, чим відрізняється балада від пісні. Спробуємо висвітлити це питання. Визначення Балада – твір, що представляє собою римовану розповідь історичної, героїчної або […]...
- Що таке виверження вулкана? Ім’ям давньоримського бога, покровителя вогню названі грізні природні явища на нашій планеті – вулкани. Як відомо, земна кора складається з декількох тектонічних плит, які знаходяться в постійному, хоч не непомітному (по декілька міліметрів на рік) русі. У тому місці, де тектонічні плити нещільно прилягають одна до одної, утворюються вулкани – гори, увінчані кратером (западиною). Вони […]...
- Народне віршування Народне віршування – вживані у фольклорі різноманітні віршові форми, серед яких головними можна окреслити три типи: 1) Розмовний вірш (див.: Райошник) – вживається в прислів’ях, приказках, віншуваннях, загадках, замовляннях і та ін.; характерний тим, що у ньому фрази без чіткої метричної організації пов’язані здебільшого суміжними римами (“З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а […]...
- ТРИ КАЗКИ – ІГОР КАЛИНЕЦЬ Дві казки про тебе недавно я вигадав: Казку про ніч і казку про перстень. Купальської ночі за жеврієм вигону Спорснули з рук мені непещені перса. А друга казка хіба найсумніша, Голосить в мені як перезва осені: Ти стала до шлюбу негадано з іншим, А перстень мій кинула в море із поспіху. А третю казку для […]...
- Анепіфора – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Анепіфорою (грец. άνεπιφορά), або Просаподосісом (грец. Προσαποδοσιζ – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: “Повторення початкового слова або фрази на кінці того самого […]...
- Чим відрізняється гора від сопки? І гора, і сопка відносяться до різновидів рельєфу місцевості. Причому обидві – до височин. Чим відрізняється гора від сопки, або, може, це синоніми? Спробуємо розібратися в питанні детально. Походження термінів У обох слів – давньослов’янське походження: “гора”, наприклад, сходить навіть до загальноіндеєвропейського. Як і давньоіндійських гора – giris, а в вимерлій пруській мові, що належить […]...
- Балада і новела Баладою називають розповідь, який викладений у поетичній формі і який носить міфічний, історичний та героїчний характер. Тому часто сюжет балади взяти з фольклору, а самі балади в основному накладаються на музику – таким чином, вони можуть ставати народними піснями. Характеристика балади Головними характеристиками балади вважається висока емоційність, зображення одного або двох подій з життя головного […]...
- Метаграма Метаграма – (грецьк. metagrdpho – внесення зміни у текст) – віршовий прийом (подеколи – літературна гра), який полягає в заміні початкової літери у слові, що призводить до появи нових слів з відмінним смисловим значенням (жито – сито). М. використовується у точному римуванні: Знов захід буряний. Недобрий. Знов пророкує кров’ю літер. Що ми загинем, яко обри, […]...
- АНЕПІФОРА Анепіфорою (грец. άνεπΙφορά ), або Просаподосісом (грец. προσαποδο-σΙζ – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: “Повторення початкового слова або фрази на кінці того […]...
- Твір на тему: Фантастичне та реальне в баладі Гете “Вільшаний король” Здавна люди схилялися перед явищами природи, відчували забобонний страх перед ворожими її виявами. Балада Й. В. Гете “Вільшаний король” написана в романтичному стилі за мотивами народної пісні. Батько везе хворого сина через ліс, а тому вважається, що дитину кличе Вільшаний король, або Лісовий король. Хлопчик марить, і туман йому видається страшним бороданем, який пропонує піти […]...
- Що таке морфема? Морфема – це мінімальна значуща частина слова. Її не можна поділити на більш дрібні значущі частини. Слова будуються з морфем, значення морфем при цьому є компонентами загального значення слова. Морфеми бувають словотворчі та словоизменительные (формотворчі). Словотворчі морфеми служать для утворення слів і допомагають виражати лексичне значення слів. До словообразовательным морфемам відноситься корінь, префікс, суфікс і […]...