Пародія
Пародія (грецьк. parоdia — пісня навиворіт, переробка на сміш ний лад) – один із жанрів фольклору та художньої літератури, власне гумористичний чи сатиричний твір, в якому імітується творча манера письменника задля осміяння її як не відповідної новим мистецьким запитам. Інколи П. переінакшує зміст відомого твору, надає йому нового звучання, хоч не слід її плутати з бурлеском та травестією, які мають дещо відмінні характеристики. Запровадив П. еллінський письменник Гіппонакт (помер у 530 р. до н. е.). Це був поширений жанр в античну добу. “Циклоп” Еврипіда – П. на “Одіссею”, “Жаби” Аристофана – на трагедії Еврипіда та ін. Звертався до П. М. де Сервантес (“Дон Кіхот”), Е. Роттердамський (“Похвала глупоті”), Ф. Рабле (“Гаргантюа і Пантагрюель”), Дж. Свіфт (“Мандри Гуллівера”) та ін. Вагоме місце посідає П. в українському фольклорі (знаменитий “Лист до турецького султана” І т. п.); поширилася вона в часи “низового бароко” у творчості “мандрованих дяків”, а пізніше – І. Котляревського, П. Білецького-Носенка, В. Самійленка, В. Еллана (Блакитного), Юрія Клена та Л. Мосендза, відомих за спільним псевдонімом Порфирій Горотак, Остапа Вишні, Ю. Івакіна, А. Крижанівського та ін. Класичний приклад П. дав К. Буревій, котрий підписувався псевдонімом Едвард Стріха, розкриваючи убогість “пролетарської поезії” та глузуючи з галасливих декларацій авангардистів; особливо дошкуляв він антихудожній “політиці” комуністичної партії у літературі: Зробіть мені квиток партійний.
Навдовжки – кілометр!
Навширшки – кілометр!
І напишіть червоним на вогні.
Це – Стріха Едвард –
Рядовий
Загонів геніальних
Геній!
Напишіть:
Він сліз не має,
Цей Едвард,
А кров – барилами,
Пожежами – вогонь
У
Собі
Носить […]
Нині до жанру П. звертаються представники неоавангардизму, зокрема Бу-Ба-Бу, які, загострюючи тенденції сміхової культури, вказують на “хворобливі” процеси у літературному житті, хибні художні принципи, пов’язані з імітат-мистецтвом колишнього соціалістичного реалізму. Крім основного засобу П., що полягає в іронічній імітації висміюваного зразка, у ній посилюється функція гіперболи, шаржування деяких особливостей літературного твору (тематики, образного ладу, композиції, персонажів, мовлення тощо), доведення їхніх рис до абсурду задля досягнення сподіваного сатирично-комічного ефекту.
Related posts:
- Сатира, пародія і гротеск в літературі Сатира (лат. Satira, від saturo – суміш) – в основному негативне ставлення автора до предмета своєї творчості (зображуваної дійсності), що визначає загальний характер створюваних образів і вибір образотворчих і виразних засобів. Сатира може проявлятися в будь-якому роді літератури – епосі, драмі, ліриці. Велика роль сатири в оновленні та розвитку літературної мови: вводячи розмовні, а іноді […]...
- Атрибуція Атрибуція (лат. attributio – визначення, приписування) – одна з проблем текстології, що полягає в установленні авторської приналежності художнього твору, виданого анонімно чи підписаного псевдонімом, а також на випадок містифікації. Водночас А. покликана з’ясувати достовірність (автентичність) цього твору, його автора, місце й час його написання, аргументовано спростувати сумніви щодо авторства, які спорадично виникають довкола імен, скажімо, […]...
- Ізоколон Ізоколон (від грецьк. isos – рівний та kolon – частина речення, складник періоду) – стилістична фігура, кількаразове повторення на невеликому відтинку віршової площі одних і тих самих слів чи словосполучень (колонів) задля витворення синтаксичного паралелізму з анафоричними та епіфоричними компонентами, задля інтонаційної та смислової увиразненості поетичного мовлення: На горі гора, А на тій горі Піч […]...
- Контрольна робота за темами: П. Зюскінд Запахи…, Сучасний літературний процес (огляд), Повторення та систематизація вивченого матеріалу – УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ – IІ семестр Мета: допомогти учням осягнути глибину й багатство художньої літератури, її значення в житті людини; виявити рівень знань, умінь та навичок учнів із метою контролю й корекції; удосконалювати навички аналізу літературного твору, висловлення думок та їх аргументації; розвивати вміння систематизувати й узагальнювати вивчений матеріал; виховувати повагу до духовної культури, загальнолюдських цінностей, прагнення до самоосвіти та самовдосконалення. […]...
- Який псевдонім був у Максвелла? Наукові праці англійського фізика Джеймса Максвелла (1831-1879), творця класичної електродинаміки, досі захоплює нас витонченістю і строгістю викладу. Але мало хто знає, що він був відомим свого часу поетом. Причому поетом, який прославився серед знавців не тільки талановитими творами, а й вельми незвичайним псевдонімом. Він вибрав в якості псевдоніма математичний вираз, похідна імпульсу за часом: dp […]...
- Нова генерація “Нова генерація” – літературна організація, третя модифікація об’єднань українського “лівого фронту” мистецтв (УкрЛІФ). Першою була асоціація панфутуристів (Аспанфут), що діяла з 1922 у Харкові та Києві на чолі з незмінним лідером і теоретиком М. Семенком. У своїх деклараціях, маніфестах, платформах, що друкувалися у збірниках “Семафор у майбутнє”, “Катафалк мистецтва” (1922), проголошувала кінець “буржуазного мистецтва”, деструкцію […]...
- Життя і мистецтво “Життя і мистецтво” – літературно-мистецький місячник, виходив у Львові 1920, Редколегія: Ф. Федорців, С. Чарнецький, М. Голубець, М. Струтинський. Відповідальний редактор – М. Струтинський. Мав розділи: “Поезія”, “Оповідання, новели, нариси, драми”, “Мистецтво, критика, наука”, “Статті на громадсько-культурний світ”, “Література”, Репрезентував новітні течії в галузі літератури і мистецтва, як оригінальне, так і перекладне письменство. У журналі […]...
- Пародіювання – ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Пародіювання (грец. παρωδία – переробка на смішний лад) – наслідування, що спотворено повторює особливості оригіналу, виражає сатиричне чи критичне ставлення до окремих героїв, ідей, стилістичних особливостей першоджерела. Уже в стародавній Греції до цього прийому звертався Арістофан у комедіях “Хмари” та “Жаби”. Перша з них пародіює знаменитого філософа Сократа і його учнів, друга – трагедії Еврипіда. […]...
- ПАРОДІЮВАННЯ Пародіювання (грец. παρωδία – переробка на смішний лад) – наслідування, що спотворено повторює особливості оригіналу, виражає сатиричне чи критичне ставлення до окремих героїв, ідей, стилістичних особливостей першоджерела. Уже в стародавній Греції до цього прийому звертався Арістофан у комедіях “Хмари” та “Жаби”. Перша з них пародіює знаменитого філософа Сократа і його учнів, друга – трагедії Еврипіда. […]...
- Постать І. Франка в українській літературі та національній культурі – ПРАКТИКУМ 1. Філософська наповненість поеми “Мойсей”. 2. Сюжетно-композиційна специфіка поеми, система образів. Образ Мойсея як поводиря народу. 3. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті. 4. Ідейно-філософський зміст поеми “Похорон”. 5. Проблема геройства та зради у творі. 6. Особливості процесу становлення та еволюції публіцистичних, літературно-критичних, світоглядно-естетичних засад творчості […]...
- Рідна стріха “Рідна стріха” – ілюстрований літературний збірник, упорядкований Василем Лукичем (псевдонім В. Левицького) і виданий 1894 у Львові коштом товариства “Просвіта”. До нього включені художні твори різних жанрів, що друкувалися в календарі товариства “Просвіта” на 1894. З поетичних творів подано історичну поему С. Руданського “Павло Апостол”, вірші П. Граба (псевдонім П. Грабовського). “Самотні пісні і думки” […]...
- Фактори, що впливають на розміщення населення Аналіз розміщення населення – важливе завдання географії населення. Найчастіше воно визначається кількістю жителів на 1 квадратний кілометр, (по світу він становить 40 осіб на квадратний кілометр). Щільність населення Розселені люди на планеті вкрай нерівномірно. Приблизно 1/ 10 частина суші досі ненаселена (Антарктида, майже вся Гренландія і так далі). За іншими підрахунками, близько половини суші має […]...
- Расін “Федра” Досконалістю жанру любовно-психологічної трагедії стала “Федра” (1677). Расін використав широко відомий його сучасникам матеріал античної легенди про кохання цариці Федри, дружини Тезея, до її пасинка Іпполіта. Відмовившись від кохання Федри, він стає жертвою наклепу: ніби він посягав на честь Федри. Використовуючи під час написання трагедії Еврипіда “Іпполіт ” і Сенеки “Федра”, Расін вніс нове в […]...
- Контрольна робота № 2 (розгорнуті відповіді на запитання). Загадково прекрасна і славна давнина України (пісні літературного походження. Твори М. Вороного, В. Рутківського, Т. Шевченка) Мета: з’ясувати рівень засвоєння учнями навчального матеріалу, сформованості умінь і навичок з теми; розвивати увагу, творчі здібності, уяву, логічне мислення, уміння застосовувати свої знання практично; виховувати уважність, охайність, спостережливість, відповідальність. Тип уроку: урок контролю знань, умінь і навичок. Засоби навчання: матеріал для виконання завдань. Перебіг уроку І. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку. II. Мотивація […]...
- Товариш “Товариш” – літературно-художній, науковий журнал, виданий українською студентською молоддю у Львові 1888 заходами І. Франка, М. Павлика, В. Будзиновського та С. Козловського. У першому номері вміщено оповідання І. Франка “Домашній промисел”, його переклад двох епіграм К. Гавлічка-Боровського, єврейської народної поезії, статтю “Наша публіка”, а також вірші М. Старицького “На Вкраїні” (під псевдонімом Гетьманець), К. Попович […]...
- Емфаза Емфаза (грецьк. emphasis – виразність) – одна з риторичних фігур, що полягає в інтонаційному окресленні певного вислову, окремого складника поетичного мовлення, надаючи їм особливої експресії та увиразнення. Це досягається за допомогою різних стилістичних засобів (апасіопези, анафори, інверсії, паралелізмів, епіфори, звертань, вигуків тощо): Греби, весляре, на верхів’я! Король-весляре, на верхів’я! В люстерці гроз В люстерці снів […]...
- Слапчук Василь (1961) Слапчук Василь Василь Слапчук народився 1961 року у селі Новий Зборишів на Волині. Після закінчення школи і технічного училища працював шліфувальником на заводі “Комунар” у Запоріжжі. Закінчив філологічний факультет Луцького педінституту ім. Лесі Українки. Воював в Афганістані, був тяжкопоранений. Мешкає у Луцьку, пише вірші, прозу, літературну критику. На сьогодні є автором шістнадцяти поетичних і […]...
- Застосування бензолу і його гомологів Бензол застосовується як розчинник і сировина для отримання численних і дуже важливих ароматичних сполук, які використовуються для виробництва барвників (анілін), полімерів (стирол, фенол, анілін), лікарських препаратів (рис. 32). Нитрованием толуолу отримують 2,4,6-тринітротолуол (тол, тротил) – потужне вибухова речовина. При окисленні толуолу, як уже було показано вище, утворюється бензойна кислота, яка також є полупродуктом для отримання […]...
- За скільки продали Аляску Спочатку правителем Росії пропонувалася ціна “не менш 5.000.000 доларів”, але фінальна вартість склала 7.200.000 золотих доларів. Так як було віддано близько мільйона п’ятсот дев’ятнадцяти тисяч км, то за кожен кілометр оплатили близько 4-х доларів. При перекладі на сучасні гроші виходить близько 11.362.481 рублів. Незважаючи на те, що сума для тих часів була значною, сучасні дослідники, […]...
- Екскурс Екскурс (лат. excursus – відхилення, відступ) – у літературному творі – відхилення від основної сюжетної лінії, теми задля висвітлення додаткових, побічних питань. Визначається часовий Е. (заглиблення у минуле чи майбутнє) та просторовий Е. (перенесення в інший краєвид, країну тощо); здійснюється за допомогою введення у художній текст додаткових епізодів, вставних новел, нових персонажів, авторських ретроспекцій і […]...
- Пафос, фабула в літературі Пафос (грец. “Пристрасть, почуття”) відображає момент найвищого піднесення героїв літературного твору, пік емоційного підйому, пристрасної захопленості. Надаючи пафосність свого твору, автор прагне викликати в читача почуття співпереживання, відгуку душі і серця. Фабула – подієвий ряд, з якого складається сюжет твору, організований в певній последовательності. Фабула часто збігається з сюжетною лінією, але може розходитися з нею. […]...
- Хіазм Хіазм (грецьк. chiаsmos – хрестоподібне розташування у вигляді грецької літери X) – вживаний у поезії мовностилістичний прийом, котрий полягає у переставленні головних членів речення (різновид інверсії) задля увиразнення віршованого мовлення:Кіптява свічка й ніж щербатий, Червінна королева з карт (Б.-І. Антонич). Хитнувся гвалт розбуджених церков, І, кинувшись од ватри стрімголов, Упав на степ бунтарських тіней кетяг […]...
- Де живе найменше людей? Найменше людей живе в канадській провінції Нунавут. Вона відрізняється рекордно низькою щільністю населення – всього 0,02 людини на квадратний кілометр! При цьому провінція Нунавут досить велика – це найбільша і нова територія в складі Канади, порівнянна за площею з усією Західною Європою. Ця місцевість практично повністю лежить в зоні вічної мерзлоти і являє собою арктичну […]...
- Езопівська мова Езопівська мова (за ім’ям давньогрецького байкаря Езопа, VI-V ст. до н. е.) – замаскований спосіб думок з натяками, недомовками (інакомовлення, алюзії, іронії, алегорії) задля уникнення цензурних чи будь-яких інших заборон, переслідувань. Термін запровадив М. Салтиков-Щедрін у 70-х XIX ст. До Е. м. зверталися Т. Шевченко, І. Франко, Л. Глібов, Леся Українка, М. Куліш, Остап Вишня […]...
- Тематичне оцінювання за творчістю Р. Бернса та Марка Твена. Письмовий переказ із творчим завданням – СВІТ ДИТИНСТВА Й МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ В ЛІТЕРАТУРІ – II семестр Мета: систематизувати та узагальнити знання учнів про творчість письменників; виявити рівень знань, умінь та навичок з метою контролю та їхньої корекції; розвивати навички письмово переказувати епізоди великого прозового твору, зіставляти основні думки та проблеми; розвивати пам’ять, образне та логічне мислення; виховувати високі моральні якості, повагу до загальнолюдських цінностей. Обладнання: завдання до переказу із творчим закінченням. […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3 Мета: – навчальна: перевірити рівень засвоєння знань, рівень сформованості вмінь та навичок із вивчених тем; – розвивальна: розвивати уважність, логічне мислення; – виховна: виховувати старанність, відповідальність. Тип уроку: контроль набутих знань та вмінь. Обладнання: тести. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ IV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ […]...
- Стилістична фігура Стилістична фігура (лат. stilus – грифель для писання та figura – образ, зовнішній вигляд) – незвичні синтаксичні звороти, що порушують мовні норми, вживаються задля оздоби мовлення. С. ф. досить поширені в поезії, покликані не лише індивідуалізувати мовлення автора, а й збагатити його емоційними нюансами, увиразнити художнє зображення. С. ф., яка ще називається фігурою поетичного мовлення […]...
- Асиндетон Асиндетон (грецьк. asyndeton – безсполучниковість) – будова переважно поетичного мовлення, з якого усунені сполучники задля увиразнення та стислості виразу. Прикладів цього стилістичного прийому в українській ліриці достатньо: “Зимовий вечір. Тиша. Ми” (П. Тичина); “Зима. На фронт, на фронт!… а на пероні люди…” (В. Сосюра); “Зціпив зуби. Блідий-блідий! / За байраком село палало. / Хтось прикладом […]...
- ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників) ВУСПП(Всеукраїнська спілка пролетарських письменників) – літературна організація, заснована на Всеукраїнському з’їзді пролетарських письменників (Харків, 25-28 січня 1927) за ініціативою компартії задля протистояння пробільшовицьких письменників ВАПЛІТЕ, “неокласикам”, МАРСу. Найактивніші члени ВУСППу: Б. Коваленко, О. Корнійчук, І. Микитенко, І. Кулик, В. Коряк, Іван Ле, М. Шеремет, П. Усенко, М. Доленго та ін. Організація, займаючись не так творчою, […]...
- Есе Есе (фр. essai – спроба, нарис, начерк) – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми. Характерні ознаки Е. – логічність викладу, що наближає його певною мірою до наукової літератури, дбайливе ставлення до художньої […]...
- ПЛАН АНАЛІЗУ ЕПІЧНОГО І ДРАМАТИЧНОГО ТВОРІВ 1. Короткі відомості про автора/авторку, його/її місце в літературі. 2.Історія написання і видання твору. 3. Життєва основа твору. 4. Жанрові особливості. 5. Тема, ідея, конфлікт, проблематика твору. 6. Особливості сюжету та композиції, їхня роль у розкритті поставлених проблем. 7. Позасюжетні елементи і їхнє значення: – назва твору; – присвяти, епіграфи; – описи; – авторські відступи. […]...
- Цілісність літературного твору Цілісність літературного твору – інтегральна якість довершеного літературно-художнього твору, елементи якого взаємодіють. між собою за принципом органічних систем: набувають естетично валентного сенсу тільки в контексті цілого. Це можливе тому, що задум письменника постає у вигляді образного осяяння, яке випереджує й опосередковує поетапне і поелементне втілення задуму в сюжетно-композиційну структуру, що має просторово-часові виміри. Пафос твору, […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1 Мета: – навчальна: перевірити рівень засвоєння знань, рівень сформованості вмінь та навичок із вивчених тем; – розвивальна: розвивати уважність, логічне мислення; – виховна: виховувати старанність, відповідальність. Тип уроку: контроль набутих знань та вмінь. Обладнання: тести. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ ІІІ. ІНСТРУКТАЖ ЩОДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ IV. ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ І […]...
- Поетична вільність, або Поетична ліцензія Поетична вільність, або Поетична ліцензія (лат. licentia poetica) – свідоме, частіше мимовільне порушення мовного ладу у віршах задля дотримання віршового розміру. Здебільшого це стосується наголосу: Престоли давніх божищ впали І стратили весь чар прикрас, Цінні ікони люди вкрали, В лампадах весь огонь погас (П. Норманський). Тут означення “цінні” має наголос на другому складі, тоді як […]...
- Адресат Адресат – одержувач листа. В естетичній комунікації – сприймач художнього твору, його реципієнт. На відміну від психологічного (сприймач), прагматичного (споживач), соціологічного (реципієнт, публіка), літературознавче поняття А. розрізняє реальних адресатів (читачів фізичних), на яких свідомо чи потенційно розраховує письменник, пишучи твір, та А. як естетичну позицію, ідеального читача. Від характеру орієнтації на нього значною мірою залежать […]...
- Музагет “Музагет” – місячник літератури й мистецтва, орган однойменного Товариства українських письменників і митців, покликаний стати вільною трибуною мистецької думки, мистецького життя у всіх його напрямах. Головним завданням було ознайомлення читача з новими здобутками, зокрема символістського напряму. Перший номер, театральний, вийшов у 1919 у Києві, “М.” мав розділи: поезія, проза, мистецька хроніка, критика і бібліографія. Містив […]...
- Що таке епізод в літературі? Епізодом в літературі називають частину сюжету твору зі своїм самостійним оповідних значенням. Епізод має безпосереднє відношення до основної теми твору, але при цьому може бути виділений як окремий розповідь. Тема такого оповідання починається, розкривається і закінчується в одному епізоді, а герої залишаються ті ж, які представлені в основному творі. З часом слово епізод зазнало безліч […]...
- Аристократизм духу “Аристократизм духу” – термін, вживаний українським письменством на початку XX ст. задля розкриття вищих (елітарних) якостей людської душі, позначеної бездоганними чеснотами та тонким естетичним чуттям. Такими рисами характеризуються персонажі творів О. Кобилянської (“Некультурна”, “Вальс меланхолійний” тощо), Лесі Українки (Мавка у “Лісовій пісні”, Річард Айрон в “У пущі”, Долорес у “Камінному господарі” та ін.), А. Тесленка […]...
- Інсценізація, або Інсценівка Інсценізація, або Інсценівка (лат. in – на і scaena – сцена) – переробка літературного твору (прозового, поетичного) для постановки його на сцені або для радіо – чи телевистави. І. має на меті засобами драматургії передати ідейно-художній зміст інсценізованого твору, тут можлива і його інтерпретація. Перша І. в репертуарі українського театру – оперета “Різдвяна ніч” М. […]...
- Кореляція Кореляція (лат. со – префікс, що означає об’єднання, сумісність, і relatio – відношення) – співвіднесення процесів творення, виникнення та сприймання художнього твору. К. – процес багатогранний і поліфазний, виступає одним із механізмів оцінки художнього твору, інтерпретації його сутності і своєрідності. Корелятивність творення і сприймання виявляється в тому, що письменник певним чином орієнтується на реального чи […]...