Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Ізоколон
Ізоколон
Ізоколон (від грецьк. isos – рівний та kolon – частина речення, складник періоду) – стилістична фігура, кількаразове повторення на невеликому відтинку віршової площі одних і тих самих слів чи словосполучень (колонів) задля витворення синтаксичного паралелізму з анафоричними та епіфоричними компонентами, задля інтонаційної та смислової увиразненості поетичного мовлення:
На горі гора,
А на тій горі
Піч горить.
Піч горить –
Хліб пече.
“На тобі, пече,
Мою печаль,
Хай хліб пече,
А не серце молоде” (В. Голобородько).
В І. спостерігаються ознаки ізосинтаксизму.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Ізосинтаксизм Ізосинтаксизм (грецьк. isos – рівний та syntaxis – складання) – суміжне розташування віршових рядків, побудоване за принципом синтагматичного членування аналогічних синтаксичних одиниць поетичного мовлення, вживається у вигляді різних стилістичних прийомів (анафора, епіфора, ізоколон І т. п.). І. спостерігається у вільних віршах, верлібрі, в тонічній системі віршування: Був такий день, Коли не можна нічого тягти з […]...
- Стилістична фігура Стилістична фігура (лат. stilus – грифель для писання та figura – образ, зовнішній вигляд) – незвичні синтаксичні звороти, що порушують мовні норми, вживаються задля оздоби мовлення. С. ф. досить поширені в поезії, покликані не лише індивідуалізувати мовлення автора, а й збагатити його емоційними нюансами, увиразнити художнє зображення. С. ф., яка ще називається фігурою поетичного мовлення […]...
- Алітерація Алітерація (лат. ad – до та litter а – літера) – стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його смислового зв’язку (П. Тичина: “Рокотання-ридання бандур”). Особливий художній ефект поетичного мовлення досягається при сполученні А. з асонансами (Т. Шевченко: “Гармидер, гамір, гам у гаї”). Подеколи поети, звертаючись […]...
- Емфаза Емфаза (грецьк. emphasis – виразність) – одна з риторичних фігур, що полягає в інтонаційному окресленні певного вислову, окремого складника поетичного мовлення, надаючи їм особливої експресії та увиразнення. Це досягається за допомогою різних стилістичних засобів (апасіопези, анафори, інверсії, паралелізмів, епіфори, звертань, вигуків тощо): Греби, весляре, на верхів’я! Король-весляре, на верхів’я! В люстерці гроз В люстерці снів […]...
- Асиндетон Асиндетон (грецьк. asyndeton – безсполучниковість) – будова переважно поетичного мовлення, з якого усунені сполучники задля увиразнення та стислості виразу. Прикладів цього стилістичного прийому в українській ліриці достатньо: “Зимовий вечір. Тиша. Ми” (П. Тичина); “Зима. На фронт, на фронт!… а на пероні люди…” (В. Сосюра); “Зціпив зуби. Блідий-блідий! / За байраком село палало. / Хтось прикладом […]...
- Пауза або Павза Пауза або Павза (грецьк. pausis – припинення) – коротка перерва у мовленні, що виконує роль словоподілу, відмежовує одну фразу від іншої. Особливого значення надається П. у віршуванні, де поряд із смисловими, логічно-інтонаційними вживається ще й ритмічна, яку називають константною та цезурною. Функціональне навантаження П. підвищується у тонічному віршуванні, сприяючи посиленню інтонаційної самостійності емоційно напруженого мовлення, […]...
- Вірш Вірш (лат, versus – повтор, поворот) – 1) елемент ритмічного мовлення у літературному творі, основна одиниця віршованого ритму. Подеколи збігається з віршовим рядком, але в жодному разі не повинен з ним ототожнюватися, тому що ці поняття різного плану. Приміром, у доробку В. Пачовського спостерігається такий випадок: Так ходила по алеї, та зайняти я не міг! […]...
- Еліне Еліне (грецьк. elleipsis – пропуск, випадіння) – стилістична фігура, що полягає в опущенні певного члена речення чи, словосполучення, які легко відновлюються за змістом поетичного мовлення. Вживається задля досягнення динамічності і стислості вираження думки та напруженої дії, відрізняючись цим від обірваної фрази (апосіопези), власне, вмовчування. Відомий приклад Е. – рядки з поеми Т. Шевченка “Перебендя”, де […]...
- Градація – Синтаксичні засоби увиразнення мовлення (стилістичні фігури) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Градація (лат. Qradatio – поступове підсилення) – це стилістична фігура, утворена зіставленням певних мовних одиниць у послідовності поступового наростання чи спадання їхнього смислового або емоційного значення. Градація, в якій суміжне розташування мовних одиниць веде до наростання виявленої смислової ознаки, називається Висхідною. Наприклад: “Цвіти над нами веселково // Як мир, як щастя, як любов”; “Дай, серце, […]...
- Евфонія Евфонія (грецьк. euphone – милозвучність) – вияв фоніки, який означає гармонійну сув’язь позитивно-естетичних явищ художнього, передовсім поетичного, твору. Е. надзвичайно органічна для української лірики, оскільки спирається на визначальну інтонаційну основу української мови – вокалізм, зумовлюючи тяжіння версифікаційних пошуків до музичності (М. Вороний, О. Олесь, П. Тичина, В. Сосюра та ін.), виконує особливу стилістичну функцію у […]...
- Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) – ІІІ варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – 6 клас В усі віки хліб був найбільшим з багатств. У кожній родині – це найперший годувальник, дарунок Божий, батько, всьому голова і розпорядник. Платон Воронько в своїй поезії звертається до теми нелегкої праці хліборобів, а також до вічного образу хліба. Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною… Хліб – це наше найдорожче […]...
- СЛОВО (Скорочено) – ПАВЛО ТИЧИНА Слово наше рідне! Ти – сьогодні зазвучало Як початок, як начало, Як озброєння всім видне, Слово наше рідне! То ж цвілась калина, Червоніла, достигала, Всьому світу заявляла: Я – країна Україна – На горі калина! А Вкраїни ж мова – Мов те сонце дзвінкотюче, Мов те золото котюче, Вся і давність, і обнова – Українська […]...
- Хіазм Хіазм (грецьк. chiаsmos – хрестоподібне розташування у вигляді грецької літери X) – вживаний у поезії мовностилістичний прийом, котрий полягає у переставленні головних членів речення (різновид інверсії) задля увиразнення віршованого мовлення:Кіптява свічка й ніж щербатий, Червінна королева з карт (Б.-І. Антонич). Хитнувся гвалт розбуджених церков, І, кинувшись од ватри стрімголов, Упав на степ бунтарських тіней кетяг […]...
- Короткий переказ – Ой на горі вогонь горить – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ Ой на горі вогонь горить, А в долині козак лежить, Порубаний, постріляний. Китайкою покриваний. Накрив очі осокою, А ніженьки китайкою. А ніженьки китайкою, А рученьки нагайкою. Що в головах ворон кряче, А в ніженьках коник плаче. “Ой коню мій вороненький. Товаришу мій вірненький! Не плач, коню, надо мною. Не бий землі під собою. Біжи, коню, […]...
- Астрофічний вірш Астрофічний вірш (грецък. astrophos – безстрофовий) – вірш, в якому відсутнє симетричне членування на строфи, рядки вільно переходять від чотиривірша у двовірш тощо, посилюю чи розмаїття інтонаційно-синтаксичних структур, сприяючи увиразненню поетичного мовлення. Як різновид акцентного вірша декламаційного типу, він добре відомий українській поетичній класиці (“Сон”, “Кавказ” Т. Шевченка; “Чого являєшся мені…” І. Франка; “Моє кохання”, […]...
- Шкільний твір на тему – Хліб на столі – Твір-мініатюра Історія українського народу містить у собі багато цікавого. Одні її сторінки вкриті таємницями або забуттям, славою і гордістю сповнені інші. Але кожна з цих сторінок обов’язково є невід’ємною часткою великої історії душі українського народу, що завжди славився, як завзятий та наполегливий. Той, хто поважав працю і був знайомий з мистецтвом сіяти, вирощувати, косити, молотити і […]...
- Короткий переказ – Ой на горі та женці жнуть – ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ – СУСПІЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ Ой на горі та женці жнуть, А попід горою, Попід зеленою, Козаки йдуть. Гей, долиною, Гей, широкою, Козаки йдуть. А попереду Дорошенко Веде своє військо. Веде запорізьке Хорошенько! Посередині пан хорунжий1. Під ним кониченько, Під ним вороненький Сильне-дужий! А позаду Сагайдачний, Що проміняв жінку На тютюн та люльку. Необачний! “Гей, вернися, Сагайдачний, Візьми свою жінку. […]...
- ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Ой на горі вогонь горить, Під горою козак лежить, Порубаний, постріляний, Китайкою покриваний. Накрив очі осокою, А ніженьки китайкою; А в головах ворон кряче, А в ніженьках коник плаче: – Ой коню мій вороненький, Товаришу мій вірненький! Не плач, коню, надо мною, Не бий землі під собою. Біжи, коню, дорогою Степовою, широкою, Щоб татари не […]...
- Троп Троп (грецьк. tropos – зворот) – слово, вживане у переносному значенні для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень, актуалізації його “внутрішньої форми” (О. Потебня). Найпростіший приклад Т. – порівняння: “Неначе цвяшок, в серце вбитий, / Оту Марію я ношу” (Т. Шевченко). Основні різновиди Т. – метафора, метонімія і синекдоха. Разом з тим до […]...
- Фоніка Фоніка (грецьк. phoneo – вимовляю, звучу) – звукова організація поетичного мовлення; віршові засоби, які надають ліричному Творові милозвучності, посилюють його емоційність та виразність. У широкому значенні Ф. – галузь літературознавства (віршознавства), яка висвітлює естетичну функцію звуків у художньому творі як певної звукової цілості, аналізує та відповідно класифікує їх; у вужчому – фонічні властивості творів стильової […]...
- Звуковий повтор Звуковий повтор – основний принцип художньої, переважно поетичної, фоніки, зумовлений евфонічною природою української мови та вимогами культури поетичного мовлення. До З. п. належать не лише випадки ушляхетненої інструментації (алітерація, асонанс), а й інші форми: звуковий паралелізм, анафора, епіфора, зіткнення, рима, кільце тощо. Неабияке значення мають у З. п. звуконаслідування та інші форми звукопису. З. п. […]...
- Поетеса Леся Храплива Поетеса надзвичайно вимоглива до своєї творчості. Читаючи деякі з її віршів, здається, що вона не завжди впевнена у потужності свого слова. Багато написаних її рукою віршів завершуються рядками, сповненими твердої віри в те, що праця її не марна, що поетичне слово є і буде зброєю, яка поведе сучасників і наступні покоління світлими шляхами до щасливого […]...
- Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) – ІІ варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО – 6 клас З давніх часів хліб супроводжує людину все її життя. Молодятам на весілля робили коровай. Коли хтось помирав, йому на труну клали хліб із собою. Є багато прислів’їв, пов’язаних з хлібом: “Хліб – усьому голова”, “Зима без снігу-літо без хліба”. Наші предки мали свої обряди на початок посіву, при збиранні хліба. У наші часи роль хліба […]...
- ЕТЮД ПРО ХЛІБ (Іван Драч) – Лірика – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Мета: ознайомити учнів із твором Івана Драча “Етюд про хліб”; удосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення, творчу уяву; виховувати шанобливе ставлення до хліба. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Діти читають хором. – Накрапає дощ (тихо). – Дощ пускається сильніше […]...
- Гора Машук Гора Машук в П’ятигорську є символом і головною визначною пам’яткою міста. Як і решта шістнадцять гор-лакколитов регіону Кавмінводи, Машук утворилася шляхом вулканічної діяльності, в результаті підняття крізь товщу осадових відкладень остигаючій лави. Крім того, в утворенні цієї гори прийняли участь і мінеральні водні джерела, які беруть початок в її надрах. Води, що виходили на поверхню, […]...
- Твір “Один день з життя селянина середньовіччя” Мене звати Іван. Як у всіх селян нашого села, у мене немає прізвища. Щоб відрізняти мене від інших Іванов, можна називати мене по батькові. Його звуть Прокіп. Я живу в дерев’яній хаті, в якій два віконця, затягнуті бичачим міхуром. Кімната у нас одна – посеред неї стоїть величезна спекотна піч. Ми топимо її ялиновими і […]...
- Акцентний вірш Акцентний вірш (лат. accentus – наголос) – вірш, ритміка якого заснована на підставі відносного врівноваження кількості наголосів, тобто на однаковій кількості наголосів у віршовому рядку при різній кількості ненаголошених. складів у межах рядків та між наголосами в середині рядків. Число складів у рядку та ненаголошених складів – довільне. Коливання кількості наголосів в рядках зумовлене межами […]...
- Експресія Експресія (лат. expressio – вислів, вираз, від ехрrіmо – чітко вимовляю, зображую) – особливий прийом увиразнення поетичного мовлення при активному застосуванні розмаїтих художніх засобів (тропів, стилістичних фігур” звукових повторів, звуконаслідувань і т. п.): Біжать отари, коні ржуть, реве Тяжкий бугай на буйнім пасовищі, – І чорні птиці промайнули віщі, І чорна тінь поймає все живе. […]...
- УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ БАЛАДИ “БОНДАРІВНА”, “ОЙ ЛЕТІЛА СТРІЛА”, “ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ”, “КОЗАКА НЕСУТЬ”. ТЕМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, КЛАСИФІКАЦІЯ БАЛАД Варіант 1 1. Бондарівна (“Бондарівна”) гуляла… А Біля річки. Б По високому мосту. В По містечку. Г У дворі власного маєтку. 2. Через що Бондарівна висловила незадоволення пану Каховському? (“Бондарівна”) Бо він її: А Переобтяжував важкою роботою. Б Ображав і принижував. В Обійняв і поцілував. Г Примушував готувати собі смачні страви. 3. Хто вбив Бондарівну? […]...
- Гора Кішка В 70 кілометрах від Севастополя, поблизу міста Сімеїза знаходиться дивовижна гора “Кішка”. У стародавні часи жили на цій горі таври. У печерах гори вчені досі знаходять залишки їх древньої цивілізації: гробниці, кріпосні стіни. Археологи виявили тут древні поховання у вигляді кам’яних ящиків, що датуються VI-II ст. до нашої ери. Назва гори Кішка в перекладі з […]...
- Усне і писемне мовлення Усне мовлення Усі свої думки люди найчастіше передають один одному в усній формі, тобто за допомогою устного мовлення (уста – губи). Запам’ятайте, що усне мовлення вихованої і освіченої людини повинно бути: Правильним; Виразним; Зрозумілим. Причому усне мовлення повинно бути зрозумілим не тільки для того, хто розповідає, а й для усіх хто слухає (слухачі). Усним мовленням […]...
- Короткий переказ – Коли усе в тумані життєвому – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Коли усе в тумані життєвому Загубиться і не лишить слідів, Не хочеться ні з дому, ні додому, Бо й там, і там огонь давно згорів, – В тобі, мистецтво, у тобі одному Є захист: у красі незнаних слів, У музиці, що вроду, всім знайому, Втіляє у небесний перелив; В тобі, мистецтво, – у […]...
- Чим відрізняється гора від сопки? І гора, і сопка відносяться до різновидів рельєфу місцевості. Причому обидві – до височин. Чим відрізняється гора від сопки, або, може, це синоніми? Спробуємо розібратися в питанні детально. Походження термінів У обох слів – давньослов’янське походження: “гора”, наприклад, сходить навіть до загальноіндеєвропейського. Як і давньоіндійських гора – giris, а в вимерлій пруській мові, що належить […]...
- Гора Змійка Пам’ятник природи – гора Змійка – останцових магматична гора на Кавказьких Мінеральних Водах в Пятигорье. Висота гори 994 м. У старих документах гора носить назву “Жлак-тау” – в перекладі з тюркського “зміїна гора”. Таку назву вона, можливо, отримала через серії вузьких звивистих ярів, які прорізали східний схил гори і за своєю формою нагадують змій. Після […]...
- Говірний вірш Говірний вірш – інтонаційний тип вірша, який, на відміну від наспівного чи ораторського, відтворює своєрідність живого мовлення, спираючись на відносну свободу та неврегульованість ритмомелодики, темпу, павзної системи інтонації мовлення. При цьому простежується широка варіативність поєднання довгих та коротких, повних та неповних речень, довільні лексичні сполуки, фразеологічні звороти, еліптичні форми експресивного характеру. Г. в. широко застосовував […]...
- Що таке інверсія? Одним із засобів художньої виразності мовлення є стилістична фігура – інверсія, суть якої полягає в розташуванні слів у зворотному порядку. Латинське слово inversio означає “перестановка, перевертання”. Інверсія – одна з найпоширеніших стилістичних фігур. Цей оборот поетичної мови полягає у своєрідній розстановці слів, що порушує звичайний порядок: Підмет позицію після присудка; Визначення знаходиться в постпозиции по […]...
- Де знаходяться Альпи Цей гірський хребет простягнувся на 1200 км, його ширина досягає 260 км. Країни, розташовані на гірських територіях Альп: Франція; Монако; Італія; Швейцарія; Німеччина; Австрія; Ліхтенштейн; Словенія. Сама гірська країна в Європі – Швейцарія. Вона практично повністю знаходиться в Альпах. Висота Альп Найвищою точкою є гора Монблан. Вона розташована на висоті 4810 м над рівнем моря, […]...
- Горить сосна – од низу до гори – ВАСИЛЬ СТУС Горить сосна – од низу до гори. Горить сосна – червоно-чорна грива Над лісом висить. Ой, і нещаслива Ти, чорнобрива Галю, чорнобри… Пустіть мене, о любчики, пустіть! Голосить Галя, криком промовляє І полум’я з розпуки розпукає, А Пан-Господь – і дивиться, й мовчить. Прив’язана за коси до сосни, Біліє, наче біль, за біль біліша, Гуляють […]...
- Ой на горі вогонь горить Ой на горі вогонь горить, А в долині козак лежить *, Порубаний, постреляний, Китайкою покриваний. Накрив очі осокою, А ніженьки китайкою. А ніженьки китайкою, А рученьки нагайкою. Що в головах ворон кряче, А в ніженьках коник плаче. “Ой коню мій вороненький, Товаришу мій вірненький! Не плач, коню, надо мною, Не бий землі під собою. Біжи, […]...
- ХРЕСТОПОКЛОННИЙ ТИЖДЕНЬ – НАРОДНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Господині цього дня печуть ритуальний хліб у вигляді хреста – хрестопоклонний хліб. Половину цього хліба родина їсть, а другу половину слід зарити в те зерно, що в коморі лежить. І так ця половина зарита мусить лежати аж до посіву. Одну частину хрестопоклонного хлібу треба було за старих часів прямо в полі під час сівби з’їсти, […]...