Нова генерація

Related posts:

1. Західна Україна “Західна Україна” – літературна організація. Діяла в 1925-33 у Харкові та Києві. Спочатку як секція спілки селянських письменників “Плуг”, а з квітня 1926 – як окрема літератур-но-мистецька спілка, що об’єднувала понад 50 письменників та художників, здебільшого вихідців із західноукраїнських земель, на той час окупованих Польщею, Румунією, Чехо-Словаччиною, а також письменників, що й далі жили на […]...
2. Нова Україна “Нова Україна” – літературно-науковий, громадсько-культурний і політичний журнал, виходив з 1922 у Празі спочатку як двотижневик, а пізніше як місячник за редакцією В. Винниченка, М. Шаповала, згодом до редколегії увійшли Н. Григоріїв, С. Довгаль, Б. Залевський, М. Мандрика. Журнал був органом “української демократії, передовсім соціалістичної”. Відкривав свої сторінки для вільної дискусії “соціалістів усякого світогляду і […]...
3. Забой “Забой” – літературне угруповання Донеччини (1925-32), спочат-ку кероване російськими письменниками на чолі з критиком О. Селівановським. За періоду “українізації” при підтримці наркома освіти УРСР М. Скрипника українські творчі сили (К. Герасименко, Г. Баглюк, Б. Павлівський, В. Іванів-Краматорський, Ф. Ковалевський, Д. Ткач, І. Ткаченко та ін.) спромоглися вивільнитися з-під російської опіки, яка гальмувала розвиток українського письменства. […]...
4. Нова українська література – Особливості літературного процесу Кінець XVIII століття став початком нової української літератури. Оновились жанри, змінилось коло авторів і читачів, а головне – з’явились нові герої з народного середовища. За відсутності української держави національна свідомість підтримувалась завдяки розвитку культури й літератури. Саме література тривалий час була основним чинником, який об’єднував українське суспільство. Вона виступила проти духовного поневолення нації, постійно нагадувала […]...
5. Нова рада “Нова рада” – літературно-художній альманах, виданий 1908 за редакцією М. Старицького, Олени Пчілки, Людмили Старицької-Черняхівської, І. Стешенка заходом Київського літературно-артистичного товариства. Один із найповажніших за змістом, Найавторитетніших за автурою альманахів. “Н. р.” була своєрідним продовженням альманаху “Рада”, підготовленого М. Старицьким у Києві і виданого двома частинами 1883-’84. Альманах відкривається фотопортретом М. Старицького та містить його […]...
6. Всесвіт “Всесвіт” – щомісячний літературно-мистецький та громадсько-політичний журнал, заснований 1925 у Харкові (як ілюстроване двотижневе видання), виходив до 1934. Відновлений 1954 у Києві як орган Спілки письменників України, Українського товариства дружби й культурних зв’язків із зарубіжними країнами (з 1976 – Українського комітету захисту миру). В. Еллан (Блакитний) – перший головний редактор “В.” У харківський період на […]...
7. ВУФКУ ВУФКУ – Всеукраїнське фото-кіноуправління, створене 1922, підлегле Наркомосу УРСР. Мало дві кінофабрики – Одеську та Ялтинську, у 1929 була створена Київська, технікум в Одесі, власні кінотеатри, двотижневик “Кіно”. Тут працювали відомі режисери (П. Чардинін, В. Гардін, М. Терещенко, О. Довженко, І. Кавалерідзе та ін.), актори (Ю. Шумський, А. Бучма, М. Крушельницький, С. Свашенко, Валентина Чистякова […]...
8. Гарт журнал “Гарт” – літературно-художній та критичний журнал Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП). Виходив у Харкові один раз на місяць 1927-32. Редагувала колегія: В. Коряк, І. Микитенко, М. Доленго, П. Усенко, В. Сосюра, В. Юринець (1927), в 1928-29, крім названих, – ще І. Кулик. З 1930 – І. Кириленко, Б. Коваленко, В. Коряк, І. Кулик, І. Микитенко, […]...
9. Вісті “Вісті” – щоденна газета, видавалася у Харкові з 1918 як орган ради робітничих депутатів, з серпня 1919 – орган ВУЦВК. Виходила спочатку російською, а з 1921 – українською мовою. Першими її редакторами були В. Блакитний, Є. Кас’яненко. Особливої популярності сягнула в період так званої “українізації”, друкуючи твори Остапа Вишні, В. Блакитного, В. Сосюри, Ю. Смолича, […]...
10. Літературна Україна “Літературна Україна” – щотижнева газета, орган правління СПУ. Заснована 1927 у Києві (в різні часи виходила у Харкові, Луганську, Уфі, Москві) як орган ВУСППУ (до 1934). Мала назву “Літературна газета” (до 1962), друкувалася також під назвою “Література і мистецтво” (1941-45). Обов’язки головного редактора “Л. У.” виконували Б. Коваленко, І. Ле, П. Усенко, І. Кочерга, Л. […]...
11. Нова драматургія Миколи Куліша Микола Куліш належить до того типу письменників, про яких можна сказати художником слова він народився, тому що від народження в Куліша було єдине призначення – велике й непохитне – писати З підліткового віку й до останніх своїх днів він сприймав, розумів і аналізував світ як письменник. Він ділився тим, що його радувало, захоплювало, бентежило, гнітило, […]...
12. Розвитокт української літератури до Другої Світової війни – письменник, поет, громадський діяч Доля української літератури-доля України. Важко знайти в світовій історії аналогію, щоб жива мова, мова великого народу, систематично заборонялася й переслідувалась спеціальними державними вердиктами й актами. Наприклад: указ Миколи 2,про скасування української преси (1914). Численні більшовицькі, відкриті і таємні постанови, спрямовані на “викриття українського буржуазного націоналізму” а насправді проти української культури, мови й національної свідомості. Промовистий […]...
13. “УТНИ, БАТЬКУ, ЩОБ НЕХОТЯ НА ВВЕСЬ СВІТ ПОЧУЛИ” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Творець людової повісті, один із перших того роду творців у європейських письменствах. Іван Франко Розмову розпочнемо з несподіваних слів одного з найвидатніших літературознавців XX століття Юрія Шевельова про Григорія Квітку-Основ’яненка: “Уже коли читаєш спогади про Квітку, впадають в очі незрозумілі суперечності. Боязка золотушно-хвороблива дитина, потім людина, що, як мімоза, закривається від кожного доторку, людина, що […]...
14. Нова драма – XIX СТОЛІТТЯ – підготовка до ЗНО та ДПА Межа XX ст. в історії західноєвропейської літератури позначена потужним підйомом драматичного мистецтва. Драматургію цього періоду сучасники назвали “новою драмою”, підкреслюючи радикальний характер змін, що стались у ній. “Нова драма” виникла в атмосфері культу науки, зумовленого надзвичайно бурхливим розвитком природознавства, філософії й психології, і, відкриваючи для себе нові сфери життя, всотала дух всемогутнього й всепроникного наукового […]...
15. ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників) ВУСПП(Всеукраїнська спілка пролетарських письменників) – літературна організація, заснована на Всеукраїнському з’їзді пролетарських письменників (Харків, 25-28 січня 1927) за ініціативою компартії задля протистояння пробільшовицьких письменників ВАПЛІТЕ, “неокласикам”, МАРСу. Найактивніші члени ВУСППу: Б. Коваленко, О. Корнійчук, І. Микитенко, І. Кулик, В. Коряк, Іван Ле, М. Шеремет, П. Усенко, М. Доленго та ін. Організація, займаючись не так творчою, […]...
16. Іван Котляревський (1769-1838) – Нова українська література Іван Петрович Котляревський народився 29 серпня (9 вересня) 1769 року в Полтаві. Його батько служив канцеляристом, дід був дияконом Успенської церкви. Одержавши початкову освіту, І. Котляревський продовжив навчання в духовній семінарії. Засвоюючи правила віршування та красномовства, семінаристи отримували навички володіння словом. Уже тоді І. Котляревський вирізнявся неабияким поетичним хистом, недарма товариші прозвали його римачем. У […]...
17. МИКОЛА ГОГОЛЬ – Діяльність Руської трійці – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Микола Васильович Гоголь народився в с. Великі Сорочинці на Полтавщині в сім’ї письменника, управителя маєтків. З 1821 по 1828 р. навчався в Ніжинській гімназії вищих наук. Тут розпочинається творча діяльність письменника. У Петербурзі виходять друком його знамениті “Вечори на хуторі біля Диканьки” з підзаголовком “Повісті, видані пасічником Рудим Паньком” (“Сорочинський ярмарок”, “Вечір проти Івана Купала”, […]...
18. НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (кінець XVIII – початок XX ст.) УКРАЇНСЬКУ літературу від кінця XVIII ст. і до початку XX ст. називають “новою”. Поряд із назвою “нова література” вживається й назва “література XIX-початку XX ст.”, бо саме цю епоху вона охоплює. Зрозуміло, що з погляду сучасних естетичних критеріїв і уявлень література цього періоду вже втратила новизну, і назва залишилася традиційною, як, наприклад, “нова історія” чи […]...
19. Качура Яків Дем’янович (1897 – 1943) Яків Качура Качура Яків Дем’янович – український письменник. Народився 28 жовтня (за н. ст. – 9 листопада) 1897 року в с. Юрківка, тепер Тульчинського р-ну Вінницької області. Учасник 1-ї світової і Великої Вітчизняної воєн. У 1918 – 1922 рр. учителював. Закінчив 1925 року Київський інститут народної освіти. Друкувався з 1923р. Належав до […]...
20. Альманах З-над хмар і з долин, угруповання Молода муза – зв’язок із зарубіжною літературою, нова драма на межі століть Мета (формувати компетентності): Предметні (знати про особливості угруповання “Молода муза”, діяльність цієї групи); Ключові (уміти знаходити та систематизувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань; усвідомлювати значення етичних норм в особистому та суспільному житті, прагнути їх дотримуватися; уміти пов’язувати події художнього твору з реальним життям і робити висновки; логічно висловлювати власні думки; давати оцінку […]...
21. ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1. Розгляньте репродукції картин і виконайте завдання. Ж. Б. Грьоз. Спогади Е. Віже-Лебрен. Автопортрет з дочкою В. Боровиковський. Княжни Гагаріни A. Визначте, які герої сконцентровані на собі, своїх почуттях чи переймаються суспільними проблемами. Б. У цих роботах зображено події чи почуття? B. Чи можна зображені мотиви назвати сентиментальними? 2. Прочитайте відомості про Г. Квітку-Основ’яненка й […]...
22. Марко Вовчок (1833-1907) – Література українського романтизму – Нова українська література Марія Вілінська (Марко Вовчок) Літературний псевдонім Марко Вовчок належить Марії Вілінській, авторці прозових творів на теми з народного життя. Народилась Марія Олександрівна Вілінська 10 (22) грудня 1833 року в маєтку Єкатерининське Орловської губернії в небагатій дворянській сім’ї. Освіту одержала в приватному пансіоні в Харкові, потім деякий час провела в Орлі у своєї тітки як вихователька […]...
23. Жовтень “Жовтень” – літературне угруповання (1924-26), засноване у Києві на базі “Асоціації комункульту”, “Ж,” свою платформу, що полягала у розбудові “пролетарської” культури, літератури та мистецтва, виявилася суголосною маніфестам авангардистів, “Гарту” та “Плугу”, дарма що представники “Ж,” їх критикували, продекларував у газеті “Пролетарська правда” , (1926). До складу “Ж.” входили В. Десняк, Іван Ле, Я. Савченко, Ф. […]...
24. ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко народився на хуторі Основа поблизу Харкова в сім’ї знатних поміщиків-дворян. Здобув домашню освіту, закінчив Курязьку монастирську школу. За бажанням батька його записали на військову службу в кінний полк, проте Григорія не вабила військова кар’єра. Був директором Харківського театру, предводителем дворянства Харківського повіту, членом “Товариства науки” при Харківському університеті, повітовим совісним суддею. Помер […]...
25. Тема 18. Василь Стефаник (1871 – 1936) – Літературний процес кінця XIX – початку XX ст. – Нова українська література “Українська література” 9-10 клас – Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання Василь Семенович Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели. З ім’ям Стефаника в українську прозу входить така манера письма, яка характеризувалася пошуками в передачі найтонших, найскладніших почуттів душі людини. Письменник художньо осмислював певні сторони психіки людини, з різних точок зору говорив кількома голосами від себе, від […]...
26. Тема 14. Розвиток української драматургії другої половини XIX ст. – Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст. – Нова українська література “Українська література” 9-10 клас – Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання Постійні переслідування українства не сприяли розвитку драматургії, адже, крім аматорських театральних труп, упродовж багатьох десятиріч Україна не мала професійного національного театру. Певне пожвавлення в розвитку сценічного мистецтва розпочинається з кінця 50-х років XIX ст., коли в різних регіонах України у Немирові, Кам’янці-Подільському, Чернігові, Єлисаветграді, Кременчуці, […]...
27. Тема 11. Марко Вовчок (1833 – 1907) – Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст. – Нова українська література “Українська література” 9-10 клас – Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська) – письменниця, перекладачка. Біографічні відомості 22 грудня 1833 р. в селі Єкатерининське Євецького повіту народилася Марія Олександрівна Вілінська у збіднілій дворянській сім’ї. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові. На формування поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім’ях родичів, зокрема […]...
28. “Нова Елоїза” – роман про чисте почуття, свободу особистих взаємин – ДІЯЛЬНІСТЬ Ж.-Ж. РУССО І П. БОМАРШЕ У галузі художньої прози Руссо прославився своїм романом “Юлія, або Нова Елоїза”. Це просвітницький філософський роман, його справедливо називають “енциклопедією “руссоїзму”. Основні проблеми, уславлення природи та доброчинності, вирішуються тут за допомогою “уяви серця”. Тому одночасно роман був своєрідною сентименталістською енциклопедією почуттів. Написаний у формі листів, він поділялися на дві книги, кожна з яких містила три […]...
29. Абревіатура Абревіатура (італ. abbreviatura від лат. abbrevio – скорочую) – скорочення слова чи словосполучення, вживане в усному та писемному мовленні (мо’- замість може, і т. п. – і таке подібне тощо). Абревіатура вказує і на слово, складене з перших літер чи словосполучень, що витворюють певну назву: ВАПЛІТЕ – Вільна академія пролетарської літератури, Аспис – Асоціація письменників, […]...
30. Сільськогосподарське машинобудування України Сільськогосподарське машинобудування забезпечує сільське господарство різною технікою. Трактори виробляють у Харкові. Сільськогосподарські машини в Кіровограді (сівалки), у Дніпропетровську та Тернополі (бурякозбиральні комбайни), у Херсоні (кукурудзо – та зернозбиральні комбайни), в Одесі (грунтообробні машини), у Білій Церкві (кормороздавальні машини), в Умані (обладнання для ферм). Електротехнічне машинобудування. Підприємства виробляють електромотори, кабель та іншу продукцію, яка використовується для […]...
31. Де знаходиться Нова Зеландія? Нова Зеландія лежить на двох островах поруч з Австралією. Формально її правителем вважається англійська королева Єлизавета II, оскільки країна входить в Британську співдружність. Нова Зеландія була заселена людьми однієї з останніх і досі залишається прекрасною чистою землею з густими лісами і високими горами. Корінними жителями Нової Зеландії були маорі, що з’явилися тут на початку нашої […]...
32. “РУСЬКА ТРІЙЦЯ” – ВІКТОР ЗАБІЛА (1808-1869) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА На західноукраїнських землях розвиток національної культури відбувався в специфічних історичних і суспільно-політичних умовах. Давалося взнаки довготривале польське, а згодом (від 1772 року) австрійське панування. Династія Габсбургів намагалася провадити на теренах імперії прогресивну на той час політику. Про це свідчить і скасування кріпосного права (1848), проведене значно раніше, ніж у Російській імперії, і визнання повноправності греко-католицької […]...
33. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ – МИКОЛА ГОГОЛЬ (1809-1852) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА(КІНЕЦЬ ХVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА ХІХ ст.) ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Микола Гоголь народився 1 квітня 1809 р. Батько – Василь Гоголь-Яновський (1777-1825) – писав п’єси українською мовою, грав у аматорському театрі, був чудовим оповідачем, але йому так і не пощастило видати жодного свого твору. Помер, коли його синові не виповнилося й п’ятнадцяти років. Цікаво знати! Один із славних предків М. Гоголя […]...
34. ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1. Розгляньте репродукції картин і дайте відповіді на запитання. В. Назарук. Слово про похід Ігорів; М. Пимоненко. Суперники; Т. Шевченко. Катерина; В. Фаворський. Ярославна A. Кого зображено на репродукціях картин? Б. Герої якої картини є персонажами творів давньої літератури? B. Чи знаєте ви твори давньої літератури, у яких головними героями є прості люди з народу, […]...
35. САЯТ-НОВА (1712 – 1795) САЯТ-НОВА (автонім: Саядян, Арутін – 1712, Тбілісі – 1795, там само) – вірменський поет. Саят-Нова – найвидатніша постать вірменської поезії XVIII ст., творчість якого мовби увінчала все те найкраще, що створив поетичний геній народу від часів Григора Нарекаці. Проте поезія Саят-Нови – явище не лише вірменської літератури. Створюючи свої твори також грузинською […]...
36. МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ – ЛІТЕРАТУРА XX ст. – 11 клас Справжнє ім’я – Микола Григорович Фітільов. Народився в с. Тростинці, що на Харківщині (нині Сумська область), у сім’ї вчителів, помер у м. Харкові. Письменник, ініціатор літературної дискусії 1925-1928 рр. (“Геть від Москви! Дайош психологічну Європу!”). Найвідоміші твори: збірка прозових творів “Сині етюди” (оповідання “Мати”, “Солонський яр”, “Кіт у чоботях”), новела “Я (Романтика)”, повість “Санаторійна зона”, […]...
37. ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1. Розгляньте світлини й виконайте завдання. A. Яким ви більше звикли бачити Т. Шевченка на фотографіях і картинах – у селянському вбранні чи в діловому костюмі? Б. Поміркуйте, чому в різних виданнях минулого століття його здебільшого зображали як селянина, хоча значно більшу частину життя він провів у містах, зокрема в Петербурзі. B. Що ви знаєте […]...
38. “НОВЕ СЛОВО МІЖ НАРОДАМИ” – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА На літопису незатертім Креслю циклоїду доби, – Ще тут в моїм земнім посмерті Вібрують луни боротьби… І знаю: буде. Знаю: вдарить. І знов, і знов хитнеться світ: І прокривавить гімном кари Непереможний заповіт. Євген Маланюк Чоло не вінчали лавровії віти, Тернів не скрашали ні злото, ні квіти, – Страждали співці в самоті; На них не […]...
39. Тема 8. Григорій Квітка-Основ’яненко – Літературний процес кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. – Нова українська література Григорій Квітка-Основ’яненко перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова и література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця землі”, вона “подужає противників […]...
40. Ера Варгаса і “Нова держава” В результаті державного перевороту 3 жовтня 1930 року до влади прийшов губернатор штату Ріо-Гранді-ду-Сул, лідер Ліберального альянсу, який об’єднав в своїх рядах представників громадянської опозиції і армійських офіцерів, Жетуліо Варгас. Так завершилася історія Першої Республіки. До Варгасу приєдналися регіональні еліти, незадоволені “узурпацією” штатом Сан-Паулу політичної влади, а також багато представників робітничого класу та інтелігенції. Основними […]...