Нервово-психічна стійкість

Щодня сучасній людині доводиться стикатися з безліччю складних і стресових ситуацій. При високому рівні нервово-психічної стійкості індивід зберігає можливість відповідно реагувати та оцінювати свою діяльність.

Що визначає психічну та емоційну стійкість людини?

Висока нервово-психічна й емоційна стійкість характерна для людей з міцною нервовою системою і хорошою здатністю до саморегуляції. Такі особистості володіють високою самооцінкою, адекватно сприймають дійсність і оточуючих, здатні регулювати свої дії виходячи з ситуації, легко встановлюють комунікативні зв’язки і неконфліктні.
Низька нервово-психічна стійкість часто буває у людей з астенічною нервовою системою. Такі індивіди швидко втомлюються фізично і психічно, тому їм потрібні більш м’які умови, так як вірогідні нервові зриви і депресії. Емоційною нестійкістю також можуть відрізнятися люди з низьким рівнем соціалізації – такі індивіди конфліктні, неврівноважені, запальні і погано пристосовуються до існуючих норм.

Визначити стан нервової системи можна за допомогою тестів. Найважливіший показник – енцефалограма, яка є індикатором стану організму. У звичайних умовах низьку нервово-психічну стійкість можна визначити по рухових тестів – можливості довго утримувати незручну позу, виконувати механічну роботу, а також по вегетативним показниками частоти пульсу, дихання, артеріального тиску, поведінки судин голови (красноте або блідості шкіри).

Однак навіть при астенічною нервовій системі можна домогтися високої нервово-психічної та емоційної стійкості, завдяки особистісної саморегуляції. Успіху в цій справі досягають вольові, інтелектуально розвинені особистості, здатні нейтралізувати негативні емоції і переживання, направити агресію в інше русло.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Нервово-психічна стійкість