Напівпровідники: визначення

Напівпровідники – матеріали за своїми електропровідним властивостям, які стоять між провідниками і діелектриками. Напівпровідники займають левову частку за частиною використовуваних матеріалів при виробництві електронних компонентів. Варто лише згадати транзистори, діоди, інтегральні мікросхеми без яких неможлива робота жодного електронного приладу.

Електрична провідність напівпровідникових матеріалів збільшується зі зростанням температури. При температурах близьких до абсолютного нуля напівпровідники набувають властивості діелектриків.

До напівпровідникових матеріалів відносяться германій, кремній, миш’як, селен, арсенід галію, алмаз, оксид цинку і ін. Найпоширеніший природний елемент – кремній.

За типом провідності напівпровідники відрізняються на n-тип – електронна провідність і p-тип – діркова провідність. Робота більшості напівпровідникових електричних компонентів заснована на процесах в p-n-переході, що утворюється при взаємодії напівпровідникових матеріалів обох типів провідності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Напівпровідники: визначення