Перехід метал-напівпровідник

У напівпровідникових приладах виникає необхідність застосування контактів напівпровідника з металом. Речовина (метал або напівпровідник) характеризується енергією, необхідної електрону для виходу з речовини – роботою виходу. Позначимо роботу виходу з металу AМ, а з напівпровідника Aп.

Омічні контакти

При необхідності створення омічного контакту (тобто невипрямляющімі, коли опір контакту мало при будь полярності прикладеної напруги) досить забезпечити контакт металу з напівпровідником при створенні таких умов:

    При контакті з n-полупроводником: AМ <Aп; При контакті з p-полупроводником: AМ> Aп.

Подібні властивості напівпровідників пояснюється тим, що в прикордонному шарі напівпровідника накопичуються основні носії, що і забезпечує його малий опір. Накопичення основних носіїв забезпечується тим, що електрони завжди переходять з речовини з меншою роботою виходу в речовина з більшою роботою виходу.

Випрямляючі контакти

А ось якщо з напівпровідником n-типу в контакті знаходиться метал з AМ> Aп, то електрони перейдуть з напівпровідника в метал, і в прикордонному шарі утворюється збіднена основними носіями область, що володіє малою провідністю. Для того, щоб подолати створений бар’єр, до контакту необхідно прикласти напругу певної полярності і достатньої величини. При додатку зворотної полярності провідність контакту ще більш погіршиться – такий контакт має випрямляють властивостями. Неважко бачити, що аналогічні властивості напівпровідників односторонньої провідності має контакт металу з напівпровідником p-типу при AМ <Aп.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Перехід метал-напівпровідник