Механічний склад грунту

Кожному добре відомо, як швидко вбирається вода в пляжний пісок. Вбирається і тут же, як крізь сито, просочується вглиб. А подивіться, як поводиться глина: вона практично не пропускає воду. Недарма з неї роблять посуд, а в стародавні часи виліплені судини і котли навіть не обпалювали на вогні. Всі ці властивості визначаються механічним складом грунту.

Справа в тому, що пісок являє собою відносно великі частки, розміром від 0,01 до 3 мм. Через відносно великих розмірів вони не можуть щільно прилягати одне до одного, між ними залишаються порожнечі. За ним, як по каналах, вода швидко просочується вглиб. Дрібні ж частки глини, розміри яких менше 0,01 мм, настільки щільно “упаковані” в грунтовому шарі, що по капілярах між ними вода рухається з працею.

Практично жодна грунт не складається цілком з піску або цілком із глини. У кожній з грунтів присутні разом, але в різних співвідношеннях, наприклад 55% піску та 45% глини. За співвідношенням частинок різного розміру судять про механічне складі грунту. Якщо в ній переважають великі піщані частинки, грунтознавці говорять про легких піщаних грунтах, якщо багато дрібних глинистих – про важку глинистому грунті.

Якщо співвідношення піску і глини приблизно однаково, то такі грунти називають “суглинними” (або легкосуглинистих, коли піску все ж набагато більше, або тяжелосуглинистого, коли трохи більше глини). Механічний склад дуже сильно впливає на родючість грунту. Чим більше піску, тим слабкіше, вона утримує воду, але при цьому коріння рослин краще забезпечуються повітрям, необхідним їм для дихання. Навпаки, чим більше глини, тим сильніше утримується дорогоцінна волога, але гірше надходить повітря. Тому механічний склад – одне з перших властивостей грунтів, які стали вивчатися людьми.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Механічний склад грунту