Що таке родючість грунту?
Родючість – найважливіша якість грунту, особлива характеристика, яка говорить про те, які врожаї буде давати ця територія.
Народи здавна намагалися селитися там, де грунти родючі, вважали сильні землі своїм капіталом, навіть вели війни за право володіння родючими рівнинами.
Російське слово “родючість” говорить сама за себе. Земля вважається родючої, якщо здатна народити велику кількість плодів – зернових, фруктів, овочів та інших корисних продуктів рослинного походження.
Народні уявлення про родючість
У давнину люди досвідченим шляхом визначали, які грунти родючі. Без складних способів аналізу і спеціальних пристосувань, селяни розуміли, що є землі, що дають великий урожай, і території, на яких мало що росте при всіх зусиллях. Крім того, люди бачили, що для різних рослин потрібні різні грунти. Пшениця не вродила, якщо посадити її в заболоченій низині, а капуста не дасть доброго врожаю на піску.
Поступово утворилися уявлення про цінності земель. Найбільш продуктивними виявилися темні грунту – особливо чорноземи. Крім того, землероби виявили, що можна підвищити родючість грунту, збагативши її добривами, першими з яких були зола, рослинний перегній і гній тварин.
Наукові знання про родючість грунтів
Згодом утворилися наукові уявлення про те, що таке родючість. З’явився навіть спеціальний розділ науки – грунтознавство. При всьому різноманітті і складності сучасних знань про грунт цей предмет до сих пір залишається не до кінця вивченим. А актуальність досліджень грунтів очевидна, адже від родючості залежать врожаї, благополуччя народів і то, в якому вигляді ми передамо свої землі майбутнім поколінням.
Рослини забирають речовини, необхідні їм для життя, росту, цвітіння і плодоношення з двох середовищ – грунту та атмосфери. З повітря вони вбирають азот, кисень і вуглекислий газ, з грунту – азот, фосфор, калій і інші компоненти. Родючість визначається тим, якою мірою грунт може задовольняти потреби рослин в поживних речовинах. Сучасна наука стверджує, що родючість – це комплекс чинників, які працюють не окремо, а у взаємодії, в системі.
На те, родюча чи буде земля, впливають:
- Її структурні особливості. Так само як рихлість, зміст первинних мінеральних компонентів (піску і глини), повітропроникність, водопроникність, здатність утримувати вологу. Для родючості дуже важливо, щоб грунт був досить пухкої, насиченої киснем і водою. Повітря необхідне для дихання коренів і життєдіяльності грунтових мікроорганізмів, волога – для забезпечення рослин водою; Зміст основних і додаткових поживних елементів. Головні речовини, які використовуються рослинами – це азот, фосфор і калій. Але рослинам потрібні і додаткові субстанції (їх ще називають мікроелементами – залізо, цинк, мідь та інші); Наявність гумусу. Гумус – це органічна складова грунту, продукт розкладання рослинних залишків. У гумусі постійно утворюються поживні речовини в доступній для рослин формі. Крім цього гумус покращує структуру грунту, робить її більш вологоємним, насиченою повітрям, теплою; Кількість і склад грунтової фауни. У грунті мешкає безліч різних організмів, з яких для родючості найбільш важливі грунтові мікроорганізми і черви. Вивчення грунтових мікроорганізмів – найважливіший напрям аграрної науки. Корисні бактерії беруть участь в розкладанні рослинних залишків та освіті гумусу, накопичують поживні речовини, фіксують азот повітря, нейтралізують вплив патогенних мікроорганізмів.
Як можна підвищити родючість грунту?
Існує кілька способів зробити грунт більш родючої:
- Покращувати її механічний склад (в легені грунту вносити глину, в важкі суглинки – пісок і т. д.); Постійно удобрювати землю, використовуючи мінеральні та органічні добрива; Використовувати спеціальні біопрепарати, в яких містяться живі грунтові мікроорганізми і їх ферменти; Залучати дощових черв’яків, продуктом життєдіяльності яких є гумус.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)