Маковей Осип
(1867-1925)
Маковей Осип
Осип Степанович Маковей – поет, прозаїк, публіцист, літературний критик, редактор багатьох періодичних видань, досвідчений педагог і визначний громадсько – культурний діяч кінця XIX – поч. XX ст..
Народився Осип Маковей 23 серпня 1867 р. в м. Яворові Львівської обл.. в родині селянина. Після початкової школи навчався в українській гімназії у Львові, а потім на філософському факультеті Львівського університету.
Ще в студентські роки О. Маковей розпочав свою літературну діяльність. Він починає писати ліричні вірші, громадські поезії, сатиричні образки, а згодом нариси, оповідання, новели.
Прагнення здобути науковий ступінь привело письменника до Віденського університету. З 1899 р. почав працювати викладачем учительської семінарії в Чернівцях, а через два роки отримав вчений ступінь доктора філософії.
Творча праця О. Маковея була перервана Першою Світовою Війною. Дальший життєвий шлях письменника пов’язаний з містом Заліщики. Тут він працював директором учительської семінарії і викладав українську літературу.
При праці застав Маковея і Листопадовий зрив 1918 р., який дав початок Західно – Українській народній республіці. О. Маковей в цей час зголосився добровольцем до українського війська, але з уваги на його вік та професію йому порадили повернутися до праці в учительській семінарії.
21 серпня 1925 р. письменник помер.
Поетична спадщина О. Маковея, як і вся його творчість є цікавим, оригінальним і значним явищем в українській літературі. Його поетичні твори різноманітні за темами, мотивами, образами.
Проживаючи в Заліщиках, О. Маковей написав ряд оповідань, нарисів, фейлетонів, віршів, поем: “Як Шевченко шукав роботи” (1919), “Кроваве поле” (1921), “Примруженим оком” (1923) та інші.
О. Маковей – автор багатьох ліричних пісень, частина яких стала народними. Його вірші “Сон”, “Ми – гайдамаки”, “Там, за лісом”, “Марш Заліщицької молоді” та інші покладені на музику місцевими композиторами, їх виконують самодіяльні колективи району.
У 1968 р. ім’я письменника присвоєно середній школі, в якій діє кімната музей. У сквері, навпроти школи встановлено пам’ятник – бюст О. Маковея.
На будинку по вул. О. Маковея, в якому з 1913 по 1925 роки жив і працював письменник, встановлено меморіальну дошку, а в 1987 р. вона замінена на пам’ятний знак з барельєфом. Похований О. Маковей на місцевому кладовищі в м. Заліщики.
Related posts:
- “Я маю надію прислужитися своєму народові…” Осип Маковей Кінець ХІХ – поч. ХХ ст. знаменитий появою у літературі нового покоління перехідної формації, з європейським літературним смаком, новочасними суспільними і політичними поглядами, з душею, що рветься до соціальної, гармонійної і щирої діяльності. Сформований під знаком гуманітарних цінностей, Осип Маковей своєю творчістю обстоював національну незалежність та ідентичність українців як повноцінної самодостатньої європейської нації. У цьому […]...
- ОСИП НАЗАРУК (1873-1940) ОСИП НАЗАРУК У 1873 році в селі Язловець народився майбутній письменник Осип Назарук, Доля щедро наділила його невичерпною творчою енергією, неабияким літературним талантом. І цс дало змогу Осипу Назаруку повести читачів у світ історичних героїв, де крізь століття наче перегукнулися ті. ким гордиться Галичина. – мудра Роксолана. хоробрий Ярослав Осмосмисл і Українські Січові Стрільці… […]...
- ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ – Осип Домінік Гординський де Федькович – Біографічні відомості (Осип Домінік Гординський де Федькович) (1834-1888) ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Юрій Федькович (повне ім’я і прізвище – Осип Домінік Гординський де Федькович; ім’я Юрій письменник прибрав у зрілому віці) народився 8 серпня 1834 р. в с. Сторонець-Путилів (тепер смт Путила Чернівецької обл.). Батько його – спольщений шляхтич – займав на час народження сина та пізніше незначні урядові […]...
- БОДЯНСЬКИЙ ОСИП БОДЯНСЬКИЙ ОСИП (псевд. М Бода-Варвинець, Ісько Материнка, І. Мастак; 12.11.1808, м. Варва, тепер смт Чернігівської обл. – 18.09.1877, Москва) – вчений – філолог, фольклорист, історик, письменник, перекладач. Народився в сім’ї священика. Навчаючись у духовній семінарії в Переяславі, захопився фольклористичними студіями, брав участь в аматорських театральних виставах. У 1831 – 1835 рр. навчався на словесному відділі […]...
- Осип Назарук. Події історичної доби XVI ст. Сюжет твору “Роксоляна” Тема. Осип Назарук. Події історичної доби XVI ст. Сюжет твору “Роксоляна” (скорочено). Мета: ознайомити учнів з цікавими фактами життя та творчості О. Назарука, змістом I-V розділів повісті “Роксоляна”; розвивати вміння аналізувати твір, висловлювати власні судження; виховувати почуття власної гідності, щирість. Обладнання: портрет письменника, портрети Роксолани, книга П. Загребельного “Роксолана”, історична карта України XVI ст., книга […]...
- “Мы живем, под собою не чуя страны…” – тема трагедії О. Мандельштама – 11 клас – ОСИП МАНДЕЛЬШТАМ – ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ У російській літературі не раз траплялися драматичні протистояння між поетом і владою. Розмірковуючи про долю письменників, Герцен писав у 1851 році: “Жахлива, чорна недоля випадає в нас всякому, хто насмілиться підняти голову вище рівня, наліченого імператорським скіпетром… Історія нашої літератури або мартиролог, або реєстр каторги…” Що ж змінилося в XX столітті? Та нічого. Історія повторюється: […]...
- Скорочено – РОКСОЛЯНА – ОСИП НАЗАРУК – 8 КЛАС І. Страшне весілля Літо 1518року. Стефан Дропан, син львівського купця, готується до вінчання із Настею Лісовською, донькою священика в місті Рогатин. Циганка ворожить дівчині два весілля і одного багатого мужа, двох синів. Під час вінчання на місто напали татари. Забрали її полон багато молоді. II Ой битим шляхом килиїмським, Ой диким полем ординським… Стефан і […]...
- Богдан ЛЕПКИЙ (1872-1941) – Осмислення української історії – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Богдан Лепкий (автопортрет, 1907) Богдан Лепкий (повне ім’я – Богдан Теодор Нестор Лепкий) народився 9 листопада 1872 року в селі Кривенькому на Тернопільщині в сім’ї священика. Початкову освіту здобув удома, згодом навчався в школі та в гімназії в Бережанах. Навчаючись у гімназії, написав перші літературні твори, захопився малярством. Після гімназії вступив до Віденської академії […]...
- Осип Назарук. “Роксоляна”. Незалежна вдача, щирість у стосунках з людьми, природний розум і врода Роксоляни Тема. Осип Назарук. “Роксоляна”. Незалежна вдача, щирість у стосунках з людьми, природний розум і врода Роксоляни. Мета: допомогти учням розкрити в образі Роксоляни незалежну вдачу, щирість у стосунках з людьми, природний розум, вроду, розвивати вміння знаходити художні засоби, за допомогою яких автор створює образ; виховувати вольові якості характеру, повагу до видатних особистостей України. Обладнання: відеозапис […]...
- Ніс людям із безодні пекла й тьми святе й огненне слово” (Роберт Плен) – Осип Туринський (1880-1933) – Сучасна українська література “Ніс людям із безодні пекла й тьми святе й огненне слово” (Роберт Плен) Тема Першої світової війни як глобального злочину імперіалізму знайшла відображення у творах Ольги Кобилянської, Леся Мартовича, Марка Черемшини, Василя Стефаника, Мирослава Ірчана, Юрія Смолича, а з особливою силою вона відтворена у повісті “Поза межами болю” (1917) Турянського. Міжпредметні паралелі. Повість “Поза межами […]...
- МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ-КВК ЗА ПОВІСТЮ ОСИПА МАКОВЕЯ “ЯРОШЕНКО” – Уроки-КВК (урок позакласного читання) Вступне слово вчителя Нелегка історична доля судилася українському народові. Упродовж століть нашим предкам доводилося боронити свою волю і незалежність. Про це ми повинні знати. Вогник історичної пам’яті має завжди горіти в нашій духовній оселі. Підтримувати отой святий вогонь посвіту допомагають нам книги. Особливо ті, в яких йдеться про героїчну і трагічну історію […]...
- ТИМОФІЙ БОРДУЛЯК (1863 – 1936) ТИМОФІЙ БОРДУЛЯК Тимофій Гнатович Бордуляк народився 2 лютого 1863р. в с. Бордуляках, Бродівського повіту на Львівщині, в селянській родині. Вчився у Львівській українській гімназії і на богословському факультеті Львівського університету, після закінчення якого був священиком і вчителем у різних селах Західної України. Літературну працю розпочав у 1887р., надрукувавши в журналі “Зоря” вірш […]...
- СИДІР ВОРОБКЕВИЧ (1836-1903) СИДІР ВОРОБКЕВИЧ Український письменник і композитор, музично-культурний діяч і православний священик на Буковині, педагог і редактор часописів Буковини, художник – така багатогранна діяльність Сидора Воробкевича, що мав псевдоніми: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич, С. Волох та інші. Сидір Воробкевич народився 5 травня 1836 р. в місті Чернівці у сім’ї священика, […]...
- ВАЛЕРІЙ ШЕВЧУК (народився 1939 р.) Майбутній письменник народився в м. Житомирі в родині шевця. Закінчив середню школу і вступив на історико-філософський факультет Київського університету. З 1963 року працював у Житомирі кореспондентом газети “Молода гвардія”. Восени його, на той час уже відомого письменника, забрали до армії. Служив під Мурманськом. Після демобілізації 1965 року працював у методичному відділі історичного […]...
- ІВАН КРИП’ЯКЕВИЧ (1886-1967) ІВАН КРИП’ЯКЕВИЧ Ім’я Івана Крип’якевича можна зустріти на багатьох підручниках з історії України. А “Історія української культури”, видана за загальною редакцією Крип’якевича, є найнеобхіднішим посібником у вивченні побуту, письменництва, образотворчого мистецтва, театру та музики українського народу з давніх часів до першої третини XX століття. Крім того, його перу належить низка праць з української геральдики, […]...
- ЮРІЙ КРУГЛЯК (1925-1998) ЮРІЙ КРУГЛЯК Народився Юрій Михайлович Кругляк на хуторі Варуни, що на Полтавщині, у сім’ї сільських вчителів. Його дитинство пройшло на Донеччині, в селищі Пантелеймонівні, куди згодом переїхала сім’я. Батьки змалку прилучили Юрка до художнього слова. Вищу освіту почав здобувати після війни. Попрацювавши на вогнетривкому заводі, майбутній письменник навчається на підготовчих курсах Донецького педінституту. Та […]...
- Іван Нечуй-Левицький – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Іван Семенович Левицький (літ. псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 13 листопада 1838 р. в м. Стеблеві на Київщині у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семінарії. Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській семінарії, у гімназіях Каліша, Седлеця, Кишинева. Вийшовши у відставку, оселився в Києві, де й провів решту життя. Помер […]...
- Іван Котляревський (1769-1838) – Нова українська література Іван Петрович Котляревський народився 29 серпня (9 вересня) 1769 року в Полтаві. Його батько служив канцеляристом, дід був дияконом Успенської церкви. Одержавши початкову освіту, І. Котляревський продовжив навчання в духовній семінарії. Засвоюючи правила віршування та красномовства, семінаристи отримували навички володіння словом. Уже тоді І. Котляревський вирізнявся неабияким поетичним хистом, недарма товариші прозвали його римачем. У […]...
- Життя і творчість Михайла Зощенка Видатний радянський сатирик і фейлетоніст Михайло Зощенко народився в 1894 році. Миша ріс в Санкт-Петербурзі в талановитої сім’ї, що має дворянське коріння. Батько хлопчика був художником, а мама грала на сцені і складала розповіді для газети. Закінчивши гімназію, Михайло вступив до університету, але провчився лише рік. Почалася Перша світова, яка диктувала інші вимоги. У 1914 […]...
- Степан Михайлович Литвин (1931 р. нар.) Степан Литвин Степан Михайлович Литвин народився 10 червня 1931 року в селі Головчинцях (тепер село Кармалюкове), Жмеринського району, на Вінничині, в родині колгоспника. Навчався в Чернятинському плодо-ягідному технікумі та в Бердянському технікумі виноградарства й виноробства. У 1954 році закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Викладав українську мову та […]...
- МИКОЛА НАГНИБІДА (1911-1985) МИКОЛА НАГНИБІДА Микола Львович Нагнибіда народився в селі Попівка на Запоріжжі в родині сільського фельдшера. З дитинства полюбив він степ, море, мальовничу природу Придніпров’я. А ще по-справжньому тягнуло до книжки. Та вчитися багато не довелося. Життя змусило хлопця з молодих літ самостійно Заробляти на шматок хліба. М. Нагнибіда працював слюсарем на Харківському велосипедному заводі. […]...
- Товариш “Товариш” – літературно-художній, науковий журнал, виданий українською студентською молоддю у Львові 1888 заходами І. Франка, М. Павлика, В. Будзиновського та С. Козловського. У першому номері вміщено оповідання І. Франка “Домашній промисел”, його переклад двох епіграм К. Гавлічка-Боровського, єврейської народної поезії, статтю “Наша публіка”, а також вірші М. Старицького “На Вкраїні” (під псевдонімом Гетьманець), К. Попович […]...
- КОРЕНИЦБКИЙ ПОРФИРІЙ КОРЕНИЦБКИЙ ПОРФИРІЙ (бл. 1815, на Харківщині – 1854, Харків) – письменник. Народився в сім’ї священика, навчався у Харківській духовній семінарії (виключений 1841 р.). Служив у сільських церквах та в Харкові. Належав до гуртка українських письменників у Харкові кінця 30-х – початку 40-х років XIX ст. (О. Корсун, М. Петренко, С. та П. Писаревські). Навчаючись у […]...
- ОЛЕГ ЗУЄВСЬКИЙ (1920-1996) Олег Зуєвський Олег Йосипович Зуєвський народився 16 лютого 1920 року в містечку Хомутець на Полтавщині. Перші поетичні спроби з’явилися у газеті “Юний ленінець”, альманасі КІЖу та “Літературному журналі”. Під час окупації працював у редакції “Миргородських вістей”, де публікував свої вірші, оповідання, статті, пізніше друкувався у празькому часописі “Пробоєм”. Після війни Зуєвський опинився у таборі […]...
- Іван Нечуй-Левицький (1838-1918) – Реалістична українська проза Іван Нечуй-Левицький (Іван Труш, 1909) Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в місті Стеблів на Київщині в сім’ї священика. Його батько мав добру освіту, захоплювався історією козацтва, любив творчість Т. Шевченка. Згадуючи матір, письменник писав: “…була висока на зріст, весела, проворна, говорюча та співуча. <…> любила […]...
- ОЛЕГ БУЦЕНЬ (1923-1966) ОЛЕГ БУЦЕНЬ Олег Буцень народився 1923 року в Києві. Дитинство його пройшло у веселих розвагах і цікавих походах. Хлопчик захоплювався моделюванням літаків, робив радіоприймачі, любив малювати і, звісно, зачитувався книжками. Мандруючи стежками рідного краю, він мріяв про подорожі – не менш як у джунглі Африки чи на Південний полюс. “Та не так часто діється, […]...
- Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Михайло Коцюбинський Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 року у Вінниці в сім’ї службовця. Початкову освіту здобув у містечку Барі, потім навчався в Шаргородському духовному училищі на Вінниччині. У цей час захопився літературою, почав планувати власне літературне майбутнє. Через складні родинні та матеріальні обставини не зміг вступити до університету. Брак систематичних знань надолужував […]...
- Володимир Свідзинський (1885 – 1941) Володимир Свідзинський Володимир Євтимович (Юхимович) Свідзинський народився 26 вересня (8 жовтня за новим стилем) 1885 року, в селі Маянів Вінницького повіту Подільської губернії, нині Тиврівського району Вінницької області. Батько Євтим Оксентійович – псаломщик, мати Наталка Прохорівна – попівна. Закінчив 1899 року Тиврівське духовне училище. Навчався в Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському. Звільнено […]...
- ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ – Література українського романтизму – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Петро Петрович Гулак-Артемовський народився в м. Городищі (нині Черкаська область) у сім’ї священика. Навчався в Києво-Могилянській академії, викладав у приватному пансіоні в Бердичеві, працював домашнім учителем у сім’ях польських поміщиків, з 1817 р. пов’язав свою долю з Харківським університетом. Захистив магістерську дисертацію, викладав польську словесність, історію, географію, статистику, працював деканом словесного факультету, потім його ректором. […]...
- ПУЗИНА КОСТЯНТИН ПУЗИНА КОСТЯНТИН (1790, Полтавщина – 1850, Київ) – поет і освітній діяч. Народився в сім’ї дворянина, початкову освіту здобув удома, а потім навчався в Полтавській духовній семінарії (м. Переяслав) та Петербурзькій духовній академії (1809 – 1814). Викладав у духовних семінаріях Росії та України французьку і давньоєврейську мови, був ректором Кишинівської духовної семінарії. 1822 р. постригся […]...
- ОКСАНА ЗАБУЖКО (1960) ОКСАНА ЗАБУЖКО Народилася 19 вересня 1960 р. в Луцьку в родині філологів. 1968 р. переїхала з батьками до Києва. Друкуватися в літературній періодиці почала з 1972 р. (вірші). Закінчила: Київську середню школу №82 (1977), філософський факультет Київського університету ім. Шевченка (1982) та аспірантуру при кафедрі етики і естетики цього ж університету (1986). 1987 р. […]...
- Петренко Микола (1925) Петренко Микола Петренко Микола Євгенович народився у 1925 році в м. Лохвиця Полтавської області в сім’ї робітника. Першокласником пережив страшний Голодомор 1933 року, кілька років родина жила без репресованого батька, засланого на будови п’ятирічки. Під час німецької окупації був вивезений на примусові роботи до Німеччини, за спробу втечі відбував покарання в концтаборах. Після повернення […]...
- Яків Качура – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Народився Яків Качура у селянській родині на Вінниччині. Сімнадцятилітнім юнаком пішов на фронт. Згодом навчався у Київському інституті народної освіти, працював секретарем редакції журналу. Тоді ж почав друкувати власні твори, видав близько трьох десятків книжок, серед них збірку оповідань, повісті та романи. Під час Другої світової війни Яків Качура працював фронтовим кореспондентом. В одному з […]...
- АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК (нар. 1939) АНАТОЛІЙ КАМІНЧУК Анатолій Камінчук народився 1939 року в Києві в сім’ї службовця. Коли почалася війна, його батько Семен Камінчук пішов на фронт, а мати, Марина Федорівна, разом із сином переїхала у село Луб’янку до свого батька Федора Івановича Петренка, який працював механіком на млині. Батькові довелося пройти через концтабір, а в 1943 році […]...
- Буковина “Буковина” – українська громадсько-культурна газета, орган буковинських народовців. Виходила в Чернівцях заходом товариства “Руська бесіда” протягом 1885-1910 спочатку двічі на місяць, 1892-95 – як тижневик, 1895-97 – чотири рази на тиждень, згодом – тричі на тиждень. Протягом 1911-12 не виходила. Два роки (1913-14) функціонувала під назвою “Нова Буковина”. 1915-18 під відновленою назвою виходила у Відні. […]...
- Сергій Петрович Плачинда (народився 18 червня 1928 р.) СЕРГІЙ ПЛАЧИНДА Сергій Петрович Плачинда народився 18 червня 1928р. на Кіровоградщині (хутір Шевченко) в родині селянина. Працював токарем у механічних майстернях радгоспу, пізніше – співробітником Кіровоградської районної газети, водночас учився в середній школі. В 1953р. закінчив філологічний факультет Київського державного університету, а потім аспірантуру при Інституті літератури ім. Т. Г. […]...
- ПЕТРО ОСАДЧУК (нар. 1937) ПЕТРО ОСАДЧУК Якби йому, якось зізнався Петро Осадчук, запропонували одним реченням виразити сенс свого життя, мету і спрямованість багатьох його римованих і неримованих писань, він сказав би: “Вище України тільки небо, але й небо над Україною – Україна!” Він переконаний, що поет тільки тоді поет, коли почувається кровинкою свого народу, його вразливим нервом. […]...
- ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН (1816, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 09.02.1899, Відень) – поет, журналіст, видавець. Брат Я. Головацького. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, належав до гуртка “Руська трійця”. Закінчив медичний ф-т Віденського університету. Працював у Відні лікарем. З 1849 р. – співробітник газети “Галичо-руський вісник” у Львові; у 1850-1852 рр. – редактор цієї […]...
- ОЛЕКСАНДР ЗИМА (1937-1986) ОЛЕКСАНДР ЗИМА Олександр Вікторович народився в селі Рибальчому на Херсонщині, на землі, що пахла “полином і безсмертником, сухим цвітом молодого буркуну й ще чимось гарячим і до щему рідним”. Закінчив середню школу в місті Гола Пристань. Саме на цей період, а також на роки служби в Армії припадають перші проби пера О. Зими. Усвідомивши […]...
- Чуковський Корній Іванович Людина, яка придумала одні з найулюбленіших дітьми творів: “Доктор Айболіт”, “Муха Цокотуха”, “Мойдодир”, “Федорина горі” і багато інших. Мало хто знає, що завдяки К. І. Чуковский вийшло перше в Радянському Союзі зібрання творів М. Некрасова, а в його вірші “Тараканіще” багато хто впізнавав І. В. Сталіна. Можливо, тому вірші К. І. Чуковського довгий час були […]...