ОКСАНА ЗАБУЖКО
(1960)
ОКСАНА ЗАБУЖКО
Народилася 19 вересня 1960 р. в Луцьку в родині філологів. 1968 р. переїхала з батьками до Києва.
Друкуватися в літературній періодиці почала з 1972 р. (вірші).
Закінчила: Київську середню школу №82 (1977), філософський факультет Київського університету ім. Шевченка (1982) та аспірантуру при кафедрі етики і естетики цього ж університету (1986). 1987 р. захистила дисертацію “Естетична природа лірики як роду мистецтва” на звання кандидата філософських наук.
В 1986-1988 рр. викладала естетику та історію культури в Київській консерваторії ім. Чайковського. З 1988 р. – співробітник Інституту філософії Академії Наук України. В 1992-1994 рр. перебувала в університетах США (Пенсильванському, Гарвардському, Пітсбурзькому) як “запрошений письменник” та Фулбрайтівський стипендіат. Від 1996 р., коли було видано “Польові дослідження з українського сексу” в Україні та “A Kingdom of Fallen Statues” у Канаді, провадить кар’єру професійного літератора. Багато подорожує (див. Календар). Має низку громадських навантажень – Віце-президент Українського ПЕН-центру, член Наглядової Ради Міжнародного Фонду “Відродження”, член багатьох редколегій, журі, конкурсних комітетів в Україні та за кордоном.





Related posts:
- Короткий переказ – Казка про калинову сопілку – ОКСАНА ЗАБУЖКО Дівчинка народилася з місяцем на лобі – невеликою багряною міткою-серпиком. Мати переживала, що то за знак, хотіла вірити, що на добре, на якусь особливу долю. Вечорами розчісувала доньку, розказувала казки про дівчину-золотоволоску, про Ганну-панну. Ганна росла гордою, розумною не по літах, а сільські кумасі тільки дивувалися. Не знали, яка гризота матері Марії – адже вона […]...
- ОКСАНА ІВАНЕНКО (1906-1997) ОКСАНА ІВАНЕНКО Народилася письменниця 13 квітня 1906 року в сім’ї письменника і вчительки. “Я народилася в Полтаві,- писала у своїх спогадах Оксана Дмитрівна. – І’мя Тараса Шевченка з перших кроків було мені відоме і близьке. З малих років знала “Реве та стогне”, “Заповіт”, “Садок вишневий коло хати”, тому що їх завжди співали і дорослі, […]...
- Жіноча проза в українській літературі кінця ХХ-початку ХХІ століття – ПРАКТИКУМ 1. Поняття “фемінізм”. Особливості сучасної феміністичної прози. 2. Творчість О. Забужко. Основні етапи біографії. 3. Тематика творчого доробку О. Забужко. Роман “Польові дослідження з українського сексу”: нівеляція в українському суспільстві морально-етичних цінностей, місце жінки у суспільстві, порівняння американського й українського способів життя. 4. Повість “Казка про калинову сопілку”: переосмислення міфу про перше братовбивство. 5. М. […]...
- ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА В КОЛІ ДІЯЧІВ КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОГО ЗАРУБІЖЖЯ Л. С. Монастирецький, Кандидат філологічних наук, професор; В. І. Василюк, Аспірант (Житомирський педуніверситет) В статті розглядається творчість маловідомої української письменниці Оксани Лятуринської, яка займає Визначне місце серед поетів празької школи Оксані Лятуринській належить одне з провідних місць серед діячів культури українського зарубіжжя і, осо-бливо, в колі поетів-емігрантів, які об’єдналися в так званій “празькій поетичній школі”. […]...
- ОКСАНА IBAHEHKO (1906-1997) – Я І СВІТ Оксана Дмитрівна Іваненко народилася 13 квітня 1906 року в Полтаві. Тато майбутньої письменниці – творча людина, випускник Київського університету святого Володимира, був редактором газети, мама працювала вчителькою в дитячому притулку. Як згадувала Оксана Дмитрівна, у неї було щасливе дитинство. У родині панували любов, повага одне до одного, доброзичливість і творчість. До Іваненків часто приходили мамині […]...
- Загальні відомості про Нідерланди Офіційна назва – Королівство Нідерландів (Koninkrijk der Nederlanden, Kingdom of the Netherlands). Неофіційна назва Голландія. Розташовані в північно-східній Європі. Площа – 41,5 тис. Км2 (36,9 тис. Км2 без внутрішніх вод). Чисельність населення 16,1 млн чол. (2003). Державна мова – нідерландський (голландський). Столиця – м Амстердам (760 тис. чол.); резиденція уряду в Гаазі (460 тис. чол.). […]...
- Пушик Степан Григорович Кандидат філологічних наук, професор (2000). Професор кафедри української літератури Прикарпатського університету ім. В. Стефаника (09.2000). Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 р. в с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківській області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та літературному інституті в Москві. Трудову […]...
- Верховень Володимир (1958) Верховень Володимир Верховень Володимир Миколайович народився 13 вересня 1958 р. в с. Уплатне Бдизнюківського району Харківської області. Навчався в середній школі смт Сахновщина. У 1980 р. закінчив філологічний факультет Харківського педагогічного інституту. Після служби в армії деякий час працював кореспондентом районної газети в Золочіві, потім у Харкові: журналістом, редактором у видавництві “Прапор”, консультантом-перекладачем інформаційної […]...
- Історичний екскурс в педагогіку Вперше педагогічний матеріал стає частиною наукових історичних досліджень в XIX ст. З тих пір історія світової педагогіки стає постійною і невід’ємною дисципліною в корпусі педагогічних наук. Внесок у методологію радянської та пострадянської історико-педагогічної науки внесли кілька поколінь учених. До першого з них відносяться дослідники 1920-1930-х рр.: А. О. Готалов-Готліб, П. Н. Груздєв, Є. Б. Комаровський, […]...
- Панченко Володимир (1954) Панченко Володимир Володимир Євгенович Панченко народився 02.09.1954 року, в с. Демидівці Любашівського району Кіровоградської області в селянській родині. Освіта вища, викладач української мови і літератури (Одеський державний університет імені І. І. Мечникова.) 1979 року захистив кандидатську дисертацію, 1998 – докторську. З 1979 року член Спілки письменників України. З 1984 до 2001 р. мешкав у […]...
- МИКОЛА СТЕЦЕНКО (1918-1999) МИКОЛА СТЕЦЕНКО Микола Митрофанович Стеценко народився 5 липня 1918 року в селі Куторжиха на Хорольщині в сім’ї селянина-бідняка. З дитячих років, проведених у селі, виніс майбутній письменник добре знання психології дитячої душі і багатство спостережень. У 1937-1941 роках він навчався на історичному факультеті Харківського університету, але війна перервала навчання – мусив іти на фронт. […]...
- КНЯГИНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ (ОКСАНА ЛЯТУРИНСЬКА) Петро КОНОНЕНКО Відомий літературознавець Юрій Бойко зауважив: “Оксана Лятуринська є поетка Божою милостю, і тільки жалюгідні еміграційні умови винні в тому, що вона досі не стала славною і широко знаною…” скрізь. Коли 1983 року вийшла найповніша книжка “Вибраного” О. Лятуринської (з передмовою Ю. Шевельова), стало очевидним: Лятуринська – одна з найвидатніших оригінальних постатей української поезії […]...
- Герасим’юк Василь Дмитрович (1956) Герасим’юк Василь Дмитрович Герасим’юк Василь Дмитрович народився 18 серпня 1956 року в м. Караганді (Казахстан) у родині репресованих, яка того ж року повернулася в Карпати. З 1973 р. живе у Києві. Закінчив філологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка (український відділ). З 1978 р. – на видавничій роботі (редагує поетичні книги у “Молоді” і […]...
- ТАРАС ПРОХАСЬКО (1960) ТАРАС ПРОХАСЬКО Народився 16 травня 1968 року у місті Івано-Франківськ Дебют в літературі 1991 рік Вихід книги “Порт Франківськ” 2006 рік Народився 16 травня 1968 року в Івано-Франківську. 1991 рік – дебют в літературі 1992 рік – закінчив біологічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка (нині – Львівський національний університет ім. Івана Франка). […]...
- Оксана Лятуринська. Поезії Тема. ЛPK № 1. Оксана Лятуринська. Поезії. Мета: ознайомити учнів з особистістю Оксани Лятуринської, її поезіями; розвивати навички виразного читання, вміння висловлювати свою думку; виховувати бажання діяти на благо Вітчизни. Обладнання: портрет О. Лятуринської, виставка її книг; аудіозапис пісні “Видиш, брате мій…”; відгуки про творчість О. Лятуринської. Епіграф. Оксана Лятуринська є поетка Божою милостю, і […]...
- СЕДОВСЬКИЙ ЯКІВ СЕДОВСЬКИЙ ЯКІВ (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський письменник. Родом із Львівщини. Освіту здобув у Падуанському університеті. Автор панегіричного твору “Анатима тис тімис” (“Дарунок пошани”), виданого в Венеції 1641 р. Твір написано з нагоди присвоєння ступеня доктора філософії випускникові Падуанського університету львів’янину Григорію Кирницькому. Мета твору – прославити тих, хто ніколи не зрікається “святок […]...
- ЛІТЕРАТУРА – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА 1. Грушевський Михайло. Історія української літератури: В 6 т., 9 кн. Київ, 1993-1996. 2. Єфремов Сергій. Історія українського письменства. Київ, 1995. 3. Козлов А. В., Щербак С. Козлов Р. А. Азбука літературознавства. Київ, 1995. 4. Наєнко Михайло. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. Київ, 1997. 5. Ткаченко Анатолій. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства. Київ, 1998. 6. […]...
- Осіння ніч – ОКСАНА КУНЕЦЬ Осіння ніч Танцює полум’я у темряві півночі, Підморгує у хтивому танку; Вдивляюся в твої блакитні очі, І бачу сітку відблисків тонку. У полум’ї нам з’явиться майбутнє – Той незбагненний синявий туман, В якому і минуле незабутнє, Й омріяний в думках самообман. Окреслила нам свічка коло світла, І все навколишнє втонуло у пітьмі… Лише тепло, і […]...
- Ігор Зиновійович Павлюк (народився 1 січня 1967 року) Ігор Зиновійович Павлюк Ігор Зиновійович Павлюк – письменник, науковець. Лауреат Народної Шевченківської премії, всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, Міжнародної літературної премії “Тріумф”. Доктор наук із соціальних комунікацій. Народився в селі Ужова Рожищенського району на Волині 1 січня 1967 року. Через […]...
- ТРАВНЕВИЙ ДОЩ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Перше травня, знає кожен,- Демонстрація-парад. Дощ пустився йти: “А може,- Повернутися назад? Ні, не буду повертатись, Раз рішився, то піду. Власні рішення міняти Не годиться на ходу”. …Дощ не став нам на заваді, Йдуть колони, як розмай. Свято праці! На параді Дощ крокує з усіма. Він хіба не роботяга? Він так само трудівник! Це ж […]...
- ВІРШІ – ОКСАНА ФІТЕЛЬ *** Теплим крiликом забiгло лiто Нам за пазуху М’яке пухнасте З очицями Схожими на рубiни Настрибавшись по Хрустких капустах Притомилось примружилось I задрiмало Певно Наснилось Йому Щось жахливе… Нашi крiлики одичавiли Пороздирали груди у кров I кожен побiг у своє лiто Ми теж розбрелись У пошуках нiжних рубiнiв. *** Дiти бiлого мiсяця Взявшись за руки […]...
- ЦІКАВО – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Ви любите, друзі, Я вірю, я знаю,- Широкий і тихий Проспект Серед Гаю. Не бачили, кажете? Навіть не чули? А площі ж Берізок, Либонь, не минули? І площа Берізок Вам навіть не снилась? І брама Зелена У сні й не світилась! Й зупинки Грибної Не знаєте, діти?! Одне тільки можу – Ідо вас пожаліти… Ми […]...
- ТРАВЕНЬ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Я травень – сонця помічник, Я в сонця сонячний двірник, Щоденно вранці на зорі Стрічаю сонце у дворі, Кажу до нього: – В добрий час, Ласкаво просимо до нас! Я травень – місяць-килимар, А ще вигадник і штукар, Луги вкриваю килимами, Дружу з бездомними птахами, В зелених килимах густих Ліплю будиночки для них. Я травень […]...
- ТРУТЕНЬ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Він туристом нарядився І в дорогу спорядився: На краватці в нього кобра, На плечі спортивна торба З написом “пардон-мерсі”. На подвір’я нині зранку Він під’їхав на таксі. І одразу, просто з моста, Прогудів: – Стрічайте гостя! Я прибув не впорожні – Торба грошей при мені. Тож негайно – за оплату – Піднайміть мені кімнату З […]...
- ДРІЗД І НІС – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Дрізд хвалився на весь ліс: – Ну й красивий в мене ніс, Кращого ніхто не має, Кращих просто не буває! Як почув те качконіс, Розсміявся в ніс дроздові: – Ось у мене ніс так ніс!- Як лопата наготові. Тут орел махнув крилом: – Ніс мій гострий і загнутий, Ось таким повинен бути, Як у мене, […]...
- Перлина – ОКСАНА КУНЕЦЬ Перлина І. Чекай на мене на світанні під горою, біля струмка. Я прийду, коли небо ще ледь сірітиме, бліда від передранкового холоду. Ти нічого не скажеш, лише подивишся пильно в очі, аж я здригнуся, і серце стисне чи то від щастя, чи то від розпуки. Ти візьмеш мене за руку, і ми підемо вгору. Стежка […]...
- СПОКУТА – ОКСАНА КУНЕЦЬ СПОКУТА Нічна станція вражала порожнечею. Давила на груди тишею і гуркотом ескалаторів. Стала на стрічку блискучих східців і знову подумала, яка ж вона довга, ця дорога донизу, ці Золоті Ворота до підземелля, де завжди потойбічно холодно й гуляють вітри. Ескалатор попереду був зовсім безлюдний, нікогісінько. Пізня ніч, звичайно, спати час, а не їздити. А кінця-краю […]...
- ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – МАЛИЙ ВІЗ Червневе небо обтрушувало в озеро зорі. Зоряне озеро – як небо, здавалось, дай нурка і полетиш. Дмитрик полетів, намацав ногою дно неба, розплющив очі. Вхопився рукою за дишель Малого Воза і витягнув його з озера. Прогуркотів небом Великий Віз і заїхав за хмари. А Малий Віз повіз Дмитрика додому. – Де ти поночі вештаєшся? – […]...
- ДРУЗІ ЗА ЛИСТУВАННЯМ – Оксана ЛУЩЕВСЬКА Скорочено Розділ 1 Танцюй! Танцюй! “Танцюй! Танцюй!” – долинуло з-за дверей. Дівчинка блискавкою зіскочила з ліжка і вибігла до вітальні. Мама стояла посеред кімнати і тримала в руках жовтий конверт, яким вертіла туди-сюди. – Ксенечко, мусиш танцювати, – підморгнула, звертаючись до доньки. – Маєш листа! На твій вибір: самбу чи румбу. Ксеня піднялася навшпиньки, кривляючись, […]...
- Скорочено – МАЛИЙ ВІЗ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – 5 КЛАС У червні зоряне небо так відбивалося в озері, що саме те озеро здавалося небом: варто пірнути – й полетиш. І Дмитрик полетів, намацав ногою дно неба, розплющив очі. Вхопився рукою за дишель Малого Воза і витягнув його з озера. Прогуркотів небом Великий Віз і заїхав за хмари. А Малий Віз повіз Дмитрика додому. А вдома […]...
- МИ РОЗБИЛИ СКЛЯНКУ З ЧАЄМ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – Ти розбив! – Ні, ти розбила! – Ти штовхнув! – А ти впустила! – Ти тюхтій. – А ти незграба. – Баобаб! – Ти баобаба! Вже школярка – наче хмарка, Очі повні сліз. Школярка Дмухає на пальчик свій. – Обпекла? – А ти радій! Та школярик посмутнів: – Я… ти вибач, не хотів, Я […]...
- УМБЕРТО ЕКО – Життя і творчість письменника (народився 1932) Італійський прозаїк, семіотик, культуролог, есеїст, відомий італійський теоретик, професор семіотики Болонського університету, доктор філософських наук, культуролог, журналіст, автор всесвітньовідомих романів “Ім’я троянди” (1980), “Маятник Фуко” (1988), “Острів попереднього дня” (1995), “Бавдоліно” (2000), лауреат численних літературних премій (Strega, Viareg-gio, Anghiari), кавалер французького ордена за заслуги в літературі, ордена Маршалла Мак Люена (ЮНЕСКО), ордена Почесного […]...
- НАЙКРАЩИЙ ЛІКАР СМІХ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – Говорить школа… Як там Наш учень дорогий? Не видужав?… Це як так – Вмирає від нудьги? – Повірте, чесне слово, Син знов у ліжко зліг. Потрібен терміново Найкращий лікар Сміх. – Вже виїхав!.. З букетом!.. Алло, готуйте чай. Приїде у кареті Із написом “трамвай”. Приїхав. – Де тут хворий? Привіт! привіт! привіт! Роззувся – […]...
- ГАНЯ ЩЕ НЕ УЧЕНИЦЯ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Ганя ще не учениця, Ще не знає букв усіх, Та зуміє відрізнити Від смородини горіх. Відрізняє дуб від граба І ялицю від сосни. Знає, як говорить жаба, Знає, де живуть лини. Хоч не ходить ще до школи, Хоч вона іще маленька, Та не сплутає ніколи З підосичником опенька. Вовчі ягоди й калину Безпомильно розрізняє, Кожну […]...
- ВІРШ ПРО КОМАРІВ – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Розповім вам не про Львів, А про львівських комарів. (Ясно, що не комарами Львів мій знаний між містами. Не про це моя розмова. А от пісня “Ми зі Львова”- Скрізь, де я їх зустрічала, Тільки так мені звучала Пісня комарів). Купу львівських комарів (це вони у Львові купа, А в дорозі завжди група) Я зустріла […]...
- ЩО СКАЗАТИ ТРЕБА? – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Три бабусі і дві мами Із онуками й синами Йдуть до скверика гуляти. Починає рахувати Наймолодша мама діток І цукерками вгощати Всіх підряд: П’ять цукерок – п’ять хлоп’ят. Кожен з них цукерку взяв І собі до рота вклав. Три бабусі і дві мами Разом сплеснули руками: – Що сказати треба, діти? Але діти (ну і […]...
- ЛЮДЯМ ТРЕБА – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Для школярок шовку треба Шириною на півнеба. Та їм шкода на обнови Тяти небо волошкове. Хлопці з ранку до зорі М’яч ганяли б у дворі, Кушпелою-пилюгою Вкрили б сонце над собою. Але ж людям, людям треба, Треба сонячного неба! А школярки всі зірки Нанизали б у разки І ходили б у намисті Гонорові, променисті. Але […]...
- КВІТНЕВІ ДИВА – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Весною у квітні, весною у квітні Зі сну потягаються липи столітні, А саджанці-липки, бруньки у росі, Роз’їжджають в трамваях або таксі. Ну а мандрівки весною у квітні, Якщо вже мандрівки – то кругосвітні: Он джміль в золотому вбранні, як маркіз, Довершив круг вишні енний круїз. Весною у квітні, весною у квітні Вже обжилися шпаки перелітні. […]...
- МУРАШИНА АВТОСТРАДА – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ Квітне в полі конюшина. Йде бригада мурашина. Ця бригада автостраду Прокладає у житах, Через поле і леваду – Автостраду для великих І малесеньких комах. Поки буде прокладати Автостраду на землі, Тій бригаді пригравати І на скрипках, і на трубах Будуть оси і джмелі. Автострадою тією Тільки жвава, працьовита Комашня і мурашня Буде їздити, ходити І […]...
- ШВИДЕНЬКО, ШВИДКО, ЩЕ ШВИДШЕ! – ОКСАНА СЕНАТОВИЧ – Швиденько вставай І до школи збирайся. Рухайся швидше, Не стій, а вмивайся. – Сідай, швидше снідай, Кому я кажу! – Хіба ви не бачите, Я вже сиджу. Сердиться мама, Сердиться тато: – Ти мало їси, А говориш багато. Учня жде школа, Батьків робота. Шмигляє ложка З тарілки до рота. – Швиденько, швидко, Ще швидше! […]...