ОЛЕГ БУЦЕНЬ
(1923-1966)
ОЛЕГ БУЦЕНЬ
Олег Буцень народився 1923 року в Києві. Дитинство його пройшло у веселих розвагах і цікавих походах. Хлопчик захоплювався моделюванням літаків, робив радіоприймачі, любив малювати і, звісно, зачитувався книжками. Мандруючи стежками рідного краю, він мріяв про подорожі – не менш як у джунглі Африки чи на Південний полюс. “Та не так часто діється, як в дитинстві мріється”, – любив повторювати в зрілому віці Олег Васильович. Тільки закінчив десятирічку, як почалася війна. Усі мрії дитинства змінилися на шинель і гвинтівку. Після закінчення Тбіліського авіаційного училища юнак воював на фронтах Вітчизняної війни аж до Дня Перемоги. Демобілізувавшись, він вступив на філологічний факультет Київського університету. Після його закінчення працював учителем української мови і літератури в Бережанському педагогічному училищі на Тернопільщині, потім – у дитячій редакції Українського радіо, у видавництві “Веселка”.
Олег Буцень ще з дитинства писав вірші. Постійні зустрічі з дитячою аудиторією спонукали його писати для дітей. Це були здебільшого оповідання і казки.
Письменник любив ділитися з друзями своїми планами, спостереженнями. “Знаєте, – розказував він, – був нещодавно в лісі. Лежу під сосною, на небо дивлюся, замислився. Раптом: кап, кап… Що за дивина? Небо як вимите, ані хмаринки. А тут дощ! Приглядаюся – аж то мурахи капають! Поспішають, бач, до хати, поки сонце не сіло. Без парашутів стрибають. Напишу…” І написав оповідання “Наше відкриття”.
Багато відкриттів зміг би ще зробити Олег Буцень, та важка недуга передчасно зламала його. Відійшов письменник за святу межу, залишивши нам свої твори. Його оповідання та казки ввійшли у книги “З ранку до вечора”, “Не варто ображатись”, “Так чи не так?” та інші.
Related posts:
- АЙСТРИ – ОЛЕГ БУЦЕНЬ – Оповідання – СВІТ ПРОЗИ Олег Буцень змалечку писав вірші і мріяв про подорожі – не ближче як у джунглі Африки чи на Південний полюс. “Та не так часто діється, як у дитинстві мріється” – так сказав у зрілому віці письменник, адже його дитинство перервала війна, і фантазії довелося змінити на шинель і гвинтівку. Олег Буцень є автором дитячих книжок […]...
- ВИСЛОВЛЮЄМО СВОЇ МІРКУВАННЯ. ОЛЕГ БУЦЕНЬ АЙСТРИ – Оповідання – СВІТ ПРОЗИ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: ознайомити учнів із творчістю українського письменника Олега Буценя; вдосконалювати навички свідомого виразного читання прозових творів; вчити уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, мовне чуття; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (додаток) 1. Робота над скоромовкою СТО КУЛЬБАБЕНЯТ Бубоніла діду баба: Ой, не дмухай на […]...
- ОЛЕГ ОРАЧ – Олег Юхимович Комар (Олег Юхимович Комар) (нар. 1940) ОЛЕГ ОРАЧ Народився Олег Юхимович Орач (Комар) 6 лютого 1940 року в селі Благовіщенка на Запоріжжі в сім’ї вчителів. Дитинство провів на Донеччині, у степах Приазов’я. Його часто можна було побачити в гурті засмаглих хлопчаків, які цілими днями пропадали на узбережжі моря, мріючи стати моряками. Давно відійшло у минуле дитинство, […]...
- ОЛЕГ ЗУЄВСЬКИЙ (1920-1996) Олег Зуєвський Олег Йосипович Зуєвський народився 16 лютого 1920 року в містечку Хомутець на Полтавщині. Перші поетичні спроби з’явилися у газеті “Юний ленінець”, альманасі КІЖу та “Літературному журналі”. Під час окупації працював у редакції “Миргородських вістей”, де публікував свої вірші, оповідання, статті, пізніше друкувався у празькому часописі “Пробоєм”. Після війни Зуєвський опинився у таборі […]...
- ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ (Олег Олександрович Кандиба)(1907- 1944) – МИ – УКРАЇНЦІ Україна – це ти і я, мешканець мегаполіса і хутірця, всесвітньо відомий діяч і нікому не знаний учень 7 класу. Усі рядом ми – українці. Кожен із нас – представник великого і мужнього народу. Щоденними справами ми творимо нашу країну і її історію. Коли європейці чують імена боксерів Віталія і Володимира Клинків, футболіста Андрія Шевченка, […]...
- Олег Ольжич (Олег Кандиба) – життя і творчість Визначальною рисою Олега Ольжича як людини його сучасники називають одержимість. Причому ця риса виявила себе у рівній мірі і в поетичній, і в науковій, і в політичній діяльності людини-легенди, котра була відома відповідно під іменами: Ольжич, Кандиба, Кардаш. Олег Ольжич – це літературний псевдонім сина Олександра Олеся (Кандиби). Народився він 8 липня 1907 року в […]...
- ГОСПОДЬ БАГАТИЙ НАС БЛАГОСЛОВИВ – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ (Олег Олександрович Кандиба)(1907- 1944) – МИ – УКРАЇНЦІ І вірити, і прагнуть – не вотще. Безсмертне – і величне, і ясне-бо. Ось лине хмара з літеплим дощем, І розверзається врочисте небо. Господь багатий нас благословив Дарами, що нікому не одняти: Любов і творчість; туга і порив, Одвага і вогонь самопосвяти. Солодких грон і променистих вин – Доволі на столах Його веселих. Іди ж […]...
- Короткий переказ – Господь багатий нас благословив – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА Олег Ольжич І вірити, і прагнуть – не вотще. Безсмертне – і величне, і ясне-бо. Ось лине хмара з літеплим дощем, І розверзається врочисте небо. Господь багатий нас благословив Дарами, що нікому не одняти: Любов і творчість; туга і порив, Одвага і вогонь самопосвяти. Солодких грон і променистих вин – Доволі на столах Його веселих. […]...
- Господь багатий нас благословив – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ – скорочено ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ Господь багатий нас благословив І вірити, і прагнуть – не вотще. Безсмертне – і величне, і ясне-бо. Ось лине хмара з літеплим дощем, І розверзається врочисте небо. Вірш написаний у високому стилі, автор широко вживає книжну лексику, зокрема застарілі слова, біблеїзми, крім того, займенники, що використані на позначення Бога, згідно з вимогами конфесійного […]...
- Захочеш і будеш! В людині, затям – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ – скорочено ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ Захочеш і будеш! В людині, затям, Лежить не відгадана сила – Людина, на яку чекає смерть, “смертельник”, уже готується до переходу у вічність. Автор створює образ “смертельника” як людини з крилами: Зрослась небезпека з відважним життям, Як з тілом смертельника крила. Привертає увагу написання займенників, що стосуються України, з великої літери. Відомо, що […]...
- Олег Олександрович Кандиба (1907 – 1944) Олег Олександрович Кандиба (справжнє прізвище) – поет, публіцист, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Після поразки УНР разом з родиною залишив Україну. Навчався в Карловому університеті в Празі та Українському вільному університеті, працював у Гарвардському університеті (США). З часу виникнення ОУН стає одним з найактивніших її членів, […]...
- Шкільний твір на тему – Олег Ольжич, Олена Теліга – поети і герої Тож нам не було запасного обходу, Єдине вело нас під кулі й ножі: Чи впасти під небом достойно народу. Чи гідність зарити в приватній межі. Так сказав наш поет-сучасник Борис Олійник про українських лицарів духу, до яких належать Олег Ольжич та Олена Теліга – митці, котрі не лише своїм проникливим художнім словом наближали світлу годину […]...
- Вороний Микола Кіндратович – Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик (6 грудня 1871 – 7 червня 1938) МИКОЛА ВОРОНИЙ Додаткова біографія Вороний Микола Кіндратович (псевдонім і криптонім – Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик, М. В., К-ич М, М-У-ко та інші; 24.ХІ (6.ХІІ) 1871, Катеринославщина (тепер Дніпропетровщина) – 7 .VI. 1938) – український поет, театрознавець, перекладач. Народився в сім’ї ремісника. Батько – К. П. […]...
- Рюрик, Олег і початок державності східних слов’ян У IX ст. в результаті об’єднання племен східних слов’ян у Східній Європі утворилася держава, що стало базою для як виникла російська государственностьформірованія російського етносу. Найдавніше зі збережених творів про Русі – “Повість временних літ”, було написано на початку XII ст. – Через сто з гаком років. Вона починається словами: “Звідки є пішла земля руська”. “Повість […]...
- Будівничий нового часу (Олег Ольжич) До 100-річчя з дня народження Олега Ольжича Господь, багатий нас благословив Дарами, що нікому не відняти: Любов і творчість, туга і порив, Відвага і вогонь самопосвяти! Ольжич – один із псевдонімів Олега Кандиби (М. Запоночний, Д. Кардаш, К. Костянтин, О. Лелека), син Олександра Олеся, народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Навчався в Пущі-Водиці під Києвом, […]...
- КОШЕРНА КУРКА – Олег Драч – Я вчора їв “паста шуту”, це така їжа з макаронів. – Паста шуту…паста для намазування ” шута “? – Сам ти “шут гороховий”. Макарони це такі зі шкварками і томатною пастою. – Не люблю шкварків. А макарони терпіти не можу. Особливо “по флотськи”. – Мої сандалі геть розвалюються…О! Дивись Ця плитка тротуару має тавро, […]...
- МОРЕ – Олег Драч Всі чекали цього дня кілька тижнів. Нарешті бригада вигнала перший поверх і ми отримали свої гроші. – Ольку, вставай, бо запізнимось. – будить мене Петро. Я нервую, коли загрубілими пальцями не можу пропхати гудзика крізь петельку. Так, із не застібнутою ширінкою й вийшов, прикрившись довгою майкою. Ще порожніми вулицями старого Щеціна крокували ми, лунко гуділа […]...
- Уїк-енд – ОЛЕГ РОМАНЧУК Франц Дреггер, шеф політичного комісаріату: – Затямте, Брукгарт, справа надзвичайно серйозна, можна сказати, державної ваги. Ні сядь ні впадь зникло шестеро найповажніших громадян нашого Леопшіца. Серед тих, хто нагло щез, не полишивши жодних слідів, голова суду Берінгер, урядовий радник Зоммер, адвокат Мальке, лікар Грот, бургомістр Фрайтаг і, нарешті, сам Ульріх Закс! Ви розумієте? Сенатор з […]...
- Рудько – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ (Життєпис одного півня) Отже, я розповім вам про півня. Не про величезного слона чи хижого лева, а про звичайного півня, яких ви безліч бачили за своє молоде життя. Ви, може, не пригадуєте, але я знаю, що колись ви були з ним в дуже близьких відносинах. Він вабив вас непереможно до себе яскравістю барв та дзвінким […]...
- ЄНДРИК І ЯСНА – ОЛЕГ ДРАЧ (Історії розказані вуйком Артуром) – Минулого року випав такий великий сніг, що зломив яблуньку… Ту стару, на котрій гойдалка була пам’ятаєш?.. А цієї зими геть кругом усе чорне. Дощі… дощі… На Новий Рік дощ падав і Різдво без снігу. Ночі чорні… Страшно… Певно люди прогнівили Бога, от і маємо те що маємо… Вуйко Артур сидів […]...
- Зоряна симфонія – ОЛЕГ РОМАНЧУК Я часто заходив до цього магазину, що усамітнився на Ринковій площі у старовинному будинку, в темно-сіру стіну якого вмуровано чавунну плиту з написом: “Пам’ятник архітектури XVI століття”. Чого тільки не було тут… Троє метких продавців безупинно снували за прилавком, нагадуючи чарівників, здатних вдовольнити будь-яку забаганку клієнта. Того дня, повертаючись з роботи, я за звичкою заглянув […]...
- Гуцульська легенда – ОЛЕГ РОМАНЧУК Гуцульська легенда Дзвінку тишу карпатського ранку розітнули ніжні переливи флояри – вербової сопілки. З полонини, зануреної в сизу купіль туману, скочувалися чарівні звуки. Гуцул-вівчар витинав звоїсту мелодію, вітаючи народження нового дня. Його мрійливо слухали гори і плаї, предковічні ліси, що наколющились кошлатим хутром-верховіттям, нагадуючи фантастичну істоту, яка ось-ось прокинеться. Над високою безлісою горою-кичерею, немов з […]...
- Останній винахід Архімеда – ОЛЕГ РОМАНЧУК Останній винахід Архімеда Сіре крило осені торкнулося сіцілійських стрімчаків, від чого острів став безбарвним і беззахисним. Журно квилили білосніжні чайки, немов передчуваючи небезпеку, що нависла над непокірним сусідом могутнього Риму. На скелястому підвищенні, яке зі сходу підступало до самого моря, розкинулося багатолюдне місто. Його стародавня частина, заснована ще фінікійцями, лежала на острові Ортигія, що тягнувся […]...
- Легко і ясно – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ Легко і ясно лежати з пробитими грудьми В травах поплутаних, в росах на вогкій землі. Так всевидюче-спокійний мій сон непробудний. Брови розкинулись вільно на рівнім чолі. Довго-бо йшли ми крізь доли, і гори, і кручі; Світ не радів нам, упертим, бундючним і злим,- Лінії завжди ламались суворо й рішуче, Барви навколо лягали камінням важким. Шкуру […]...
- КАССІОПЕЯ – ОЛЕГ ЗУЄВСЬКИЙ Дорогу всю без марев чужини Ти в зелені багатій привітала: Ти бачила сузір’я з глибини І їхні білі покривала. Ти слухала, як пломінкі слова Подобу щиру називали долі, І їхня правда, пристрастю жива, Тобі відкрилася поволі. Але годин ревнивий кругобіг, Що світ завихрив попереду, Ніч нетривалу спритно переміг І вкрав надію – Андромеду. І, щоб […]...
- ПРОРОК – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ Не сняться літа дитинні, Не маряться дні юнацькі. Дівчата з горбів зелених Давно не сходять до танцю. Давно не збирають смокви, Не душать важкі виногрона. Річки течуть не водою – Камінням сухим і чорним. О очі мої гарячі, Уства мої сірі, спраглі, Що бачите тільки Сонце, Щоб тільки кричати Правду! Щоб жовкли жіночі лиця, Щоб […]...
- Шантаж – ОЛЕГ РОМАНЧУК Шантаж Коли видатний, але вже похилого віку вчений каже, що якась ідея здійсненна, він майже завжди має слушність. Коли ж він каже, що якась ідея нездійсненна, він, найімовірніше, помиляється. Артур Кларк Повинен сказати, що мій друг Чет Фаллер, з “Айлендс реджістер”, недарма має репутацію найпронозли-вішого репортера кримінальної хроніки. Кому-кому, а йому достеменно відомо, який матеріал […]...
- “ПРАВО” НА ІСТИНУ – ОЛЕГ РОМАНЧУК – Доброго ранку! Корпорація Ей-бі-бі сердечно вітає своїх телеглядачів! Доброго ранку, Метрополіє! В ефірі наша традиційна програма. Сьогоднішній випуск цієї найпопулярнішої в Системі передачі вестиму я – ваш давній друг і порадник, сподіваюся, ви мене впізнали – Деббі Холл, корпорація Ей-бі-бі. Отже, “Доброго ранку, Метрополіє!” У нашій телестудії відомий спеціаліст у галузі фізико-хімічного синтезу професор […]...
- Археологія – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ Л. Мосендзові Поважна мова врочистих вітрин, Уривчасто скупі її аннали: – Ми жали хліб. Ми вигадали млин. Ми знали мідь. Ми завжди воювали. – Мене забито в чесному бою, Поховано дбайливою сім’єю. Як не стояти так, як я стою В просторій залі мудрого музею? Так виразно ввижається мені Болючими безсонними ночами: Я жив колись в […]...
- ПЕРЕКЛАД ІЗ ЦИКЛУ “ЕХО” – ОЛЕГ ЗУЄВСЬКИЙ Листком осіннім, що згорів У полум’я припливі, Невидному, без берегів, Що зникнули, журливі, Або розгорненою вмить Сторінкою роману Та словом про ясну блакить, У цноті вічно п’яну, Де винахідливий герой Порвав густі тенета Або як пильний вираз той, Що звівся для портрета. Нежданий, вимріяний теж, З книжок, в заскленій шафі й Твоєї пам’яті без меж […]...
- ПОШТОЮ – ОЛЕГ ДРАЧ Велика зала з кам’яною мозаїкою шахматки, по якій снує маса людей, що як мурахи клопочуться на пиріжку з повидлом. Вони то раптом скупчуються, то знову розбігаються, припадаючи до вікон, за якими сидять телеграфістки і телефоністки, потім курсують до телефонних кабін, потім знову до вікон. Один з маси, найбільш рухливий, він бігає виглядаючи когось або щось, […]...
- НІЧНИЙ НАПАД – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ Перекинувся у небі місяць. Духи вже його третину з’їли. Та доволі ще спливає світла, Щоб пройти крізь нетрі занімілі. Ось вже чути дим безжурних огнищ, Вже лунають співи очманілі… В нас криві ножі, блискучі списи, Білі знаки бойові по тілі. Утікає скільки сили місяць, Западає навскоси за мряку… Догадались – і товпляться нетрі, Зазирає гілка […]...
- Пігмальйон – ОЛЕГ ЗУЄВСЬКИЙ Вернутись у ваші збори Між квітами, що зняли Намиста свої узори, Де скарбів міцні столи, І ця голова камінна, І погляду мертвий жаль, І сірі, як глей, коліна, І нігтів цупка емаль. Аж поки відмова зрине – В карнизах ожилий спів, Де щастя росло невпинне Роями цілющих слів: Тобі дорогий дарунок, На кризі нечутний злом, […]...
- Грудень 1932 – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ Слова, що прості і суворі, (А інші – негідні слова), Як їхні децизії скорі, Як велич того Різдва, Як їхня перервана мова У мурах глухого двора, Бо лаврами діл, а не слова Вінчає велика пора. За нами розгубленість мертва, Де страх і покора – закон. Там втрат не буває, де жертва – Здобутий в огні […]...
- ЮДИТА – ОЛЕГ ЗУЄВСЬКИЙ Зоставшись плодом збитим, голові, Хоч би й розкритій, бачити несила, Як постаті кіннотників криві Висока тінь від тебе заступила. До невода її впадуть вони, Хай підіймаються незмірні сходи. Це тільки п’яного прогнали сни Додому з негостинної господи. А тіло, що на ложі розпростер, Здалося б затяжким йому для свята: Самого страху воїнам тепер Нагойдується ноша […]...
- РОБІТНЯ – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ День – прямокутник матового шкла, Велика грудка кинутого снігу. На ясність дум. На маєстат чола. На стіл просторий і розкриту книгу. Просте каміння – як прості слова, Відбите світло – шелести і шуми,- Вони звучать, мов мушля, що хова Ще музику глибинної задуми. Чим заступити ці легкі рядки, Прозору радість творчого спокою, Річевість і упевненість […]...
- Рукопис Олівера Хевісайда – ОЛЕГ РОМАНЧУК Рукопис Олівера Хевісайда Скільки разів я вам повторював: коли ви відкинете все неможливе, те, що залишиться, нехай найнеймовірніше, і буде правдою. Артур Конан Дойл Час дії: 3 лютого 1925 року. Холодний вологий ранок. Місце дії: залізничний вокзал Паддінгтон у Лондоні. До відходу експреса “Лондон-Плімут” лишалися хвилини. Паротяг сердито посапував, кутаючись в густі клубиська молочно-білого туману, […]...
- Нащо слова? Ми діло несемо. – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ Нащо слова? Ми діло несемо. Ніщо мистецтво і мана теорій, Бо ж нам дано знайти життя само В красі неповторимій і суворій. Що вибереш: чи образ бездоганний, А чи праобраз для усіх один? Міцніша – віра і дзвінкіший – чин За словоблудіє і за тимпани! Ось сходить, виростає, розцвіта Благословеніє не форми, суті. Одвага. Непохитність. […]...
- ІВАН ФРАНКО – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Івана Франка називають розумом і серцем українського народу, українським Каменярем. Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині (тепер Львівська область). Його батько був ковалем. У кузні завжди збиралося багато людей. Вони розповідали різні історії про своє життя, які так любив Слухати маленький Ясь – у майбутньому великий український […]...
- Празька школа українських письменників. Стисла характеристика життєвого і творчого шляху її діячів (Юрій Дараган, Олекса Стефанович, Юрій Клен, Оксана Лятуринська, Олег Ольжич, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна). – Літературний процес XX ст. (1900-1930) Мета. розкрити учням значення творчості “Празької школи” українських письменників у розвитку національного літературного процесу, ознайомити із доробком окремих письменників. Тип уроку. комбінований. Обладнання. портрети представників “празької школи”, тексти поезій. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Перевірка засвоєних знань. Запитання і завдання для учнів. 1. Як вирішує Остап Вишня проблему людини і природи у “Мисливських усмішках”? […]...