Історія Дніпропетровська
80 років тому, в 1926 р, Катеринослав отримав нову назву – Дніпропетровськ. За свою історію місто на Дніпрі не раз міняв ім’я. Заснований верховною владою, місто і назви свої отримував здебільшого не з власної волі, а згідно з рішенням вищих органів управління.
Катеринослав (1776 – 1797, 1802 – 1926)
Хто дав ім’я місту: цариця або свята?
У 1776 р на лівому березі Дніпра був заснований губернський центр Азовської губернії Катеринослав. Назва “Катеринослав” вперше згадується навесні 1776 в проектно-кошторисних документах, у тому числі в рапорті 23 квітня 1776 р. азовського губернатора Василя Черткова Г. А. Потьомкіну, де є така фраза: “проект на побудову губернського міста Катеринослава на річці Кільчень, недалеко від впадіння її в річку Самару, з підметом планом, профілями, фасадами і з кошторисами”.
Пізніше указом Катерини II у 1784 р губернське місто офіційно перенесли на правий берег Дніпра. В указі імператриці 22 січня 1784 сказано: “Губернському місту під назвою Катеринослав бути по лутче зручності на правій стороні річки Дніпра біля Кайдак…” (біля Нового Кодака – М. К.). У реальності місто почало своє історичне життя буквально посередині між колишніми тут Старим і Новим Кодак. У 1787 р імператриця особисто заклала перший камінь нового міста (в підставу Преображенського собору) і з того часу почався процес становлення міста.
Традиційно вважається, що Катеринослав отримав своє ім’я на честь імператриці Катерини II. Зараз виникла і знаходить все більше прихильників версія, що в назві міста – ім’я небесної покровительки Катерини II – Святої Великомучениці Катерини. Обидві версії засновані не більше ніж на здогадах. Сьогодні немає жодного джерела, чітко пояснює походження назви Катеринослава. У “Начертании міста Катеринослава” (6 жовтня 1786) Г. А. Потьомкін написав: “Всемилостивий государиня, де ж Инде як у країні присвяченій славі Вашої бути місту з прекрасних будівель; а тому я і зробив проекти скласти, гідні високому цього граду назвою “. Однак ця фраза нічого не прояснює, тому що, засновуючи місто як символ катерининської політики, назвати його могли по імені святої покровительки Катерини II. У XVIII столітті зазвичай не називали об’єкти на честь живуть людей, а тільки на честь небесних покровителів. Згадаймо, що Санкт – Петербург тому має приставку “Санкт” (нім. – Святий), що його назвали на честь Святого Петра, прекрасно розуміючи натяк на Петра Великого. Така логіка могла бути закладена і при найменуванні Катеринослава. Питання це очікує подальших досліджень.
Новий Катеринослав зберігав в недоторканності своє ім’я тільки до смерті Катерини II (1796 г.). Після цього його спіткала своєрідна невдача.
Новоросійськ (1797 – 1802)
Як це часто у нас буває, те, що підносило при одному режимі, створює проблеми при іншому. За іронією долі, “царське ім’я” міста стало сприйматися як досконала крамола при новому самодержці. Місто на Дніпрі “постраждав” під час “чистки” єкатерининського спадщини, організованої Павлом I під час його недовгого правління (1796 – 1801). Тільки минув рік після смерті Катерини II, як 22 грудня 1797 указом її сина Катеринослав перейменовано в Новоросійськ. Чому Новоросійська? До того часу за всім великим регіоном Причорномор’я, зосередженим під владою Російської імперії, стало закріплюватися назва “Новоросія” (проіснує офіційно до 1917 г.). Павло злив в одну Новоросійську губернію Катеринославське намісництво і Таврійську область, і зробив Новоросійськ центром цієї губернії і всього регіону (до 1802 г.).
Катеринослав: знову і надовго (1802 – 1926)
У березні 1801 Павло I був убитий. Новий імператор, Олександр I (син Павла і онук Катерини II) в 1802 р повернув місту його перше ім’я, зробив його центром Катеринославської губернії (правда, в менших розмірах, ніж Новоросійська). На цьому перипетії з назвами на довгий час закінчилися. З назвою “Катеринослав” місто на Дніпрі сформувався як міський центр, пережив кризу першої половини XIX ст., Піднявся як модерний індустріальний центр регіону, який називали навіть “Новою Америкою”. З цим ім’ям місто пройшло революцію і побачив початок радянської влади. Поняття “Катеринослав” як потужний міський вузол Причорномор’я міцно увійшло в історію регіону, України, Росії XVIII – початку ХХ ст.
Січеслав (неофіційно, ок. 1 919?)
У 1917 році в місто прийшла революція. Стара імперська епоха відійшла в минуле, як тоді здавалося, назавжди. І частина міської громади, насамперед, яка бачила перспективу незалежної української держави – стала іменувати Катеринослав “Січеславом”. Ця історія давно обросла безліччю легенд. Точно відомо, що офіційного рішення про перейменування Катеринослава в Січеслав ніколи не було. Зараз важко навіть сказати, коли виникло сама назва “Січеслав” – в 1918, 1919 або ще раніше?
Очевидці і учасники подій революції та громадянської війни самі дають різні свідоцтва. У вересні 1919 р київська газета “Рада” повідомила, що “Катеринослав місцевім Українським Учительська товариством перейменовано на” Січеслав “. Назва Прищепа “. А “Українська загальна енциклопедія” (1931) і “Енциклопедія українознавства” (1976) подають свідоцтва: “Січеслав, назва Катеринослава у 1 918 р.”, Тобто за часів гетьмана Скоропадського. Письменник Яр Славутич пише, що назву придумав нібито сам Дмитро Яворницький. У назві міста емоційно зберегли частину, яка означала прославляння. А оскільки славити російську імперську епоху і “століття Катерини” в ті роки вже не пристало, то до приставки “Слав” замість Катерини приєднали Запорізьку Січ. У цьому, звичайно ж, є протиріччя. Катеринослав грунтувався як частина російського колонізаційного потоку на землях запорізьких, а значить, своєрідно противопоставлялся Запорізької вольниці. Зробивши спробу “спочатку” перейменувати цей губернське місто, українська громада думала почати, таким чином, процес культурних трансформацій, проте всі ці цілі не здійснилися. Реально назву “Січеслав” існувало деякий час тільки в місцевих українських виданнях, виходили книжки з написом “Українське видавництво в Січеславі”. У радянський час назву “Cічеслав” вживалося в діаспорі, залишилося своєрідним гаслом і символом приналежності до української ідентичності в Дніпропетровську. В епоху перебудови і зараз частина газет і журналів українською мовою, що виходять в Дніпропетровську, носять назву “Січеславська”.
Красноднепровск (не затверджене, 1924)
Нова радянська влада також не хотіла залишати в спокої “архаїчний” Катеринослав. 14 червня 1923 міськрада постановив оголосити конкурс з перейменування міста із запрошенням “кращих сил”. Зараз це звучить як маленька сенсація, але першим “радянським” назвою нашого міста було – “Красноднепровск”. У січні 1924 р 8-й губернський з’їзд Рад прийняв постанову про перейменування Катеринослава в Красноднепровск, а губернії – в Красноднепровскую. Однак місцеві органи влади не мали права вирішувати такі питання, а тільки клопотати “нагору”. Там, “нагорі”, не зрозуміли цієї дивної ініціативи і “задробілі” її (Докладніше див. Статтю Л. Н. Маркової – Днепр Вечерний, +2001, 31 липня). Тим часом питання про перейменування ставилося все гостріше, різні організації пропонували варіанти – Ленінослав, Металіст, Краснорурск. (Рур – це гірничопромисловий район в Німеччині, “синонім” Донбасу та Кривбасу).
“Місто Дніпро-Петровське” – Дніпропетровськ
Якщо для XVIII століття було дуже суперечливе назвати місто на честь живе людини (нехай навіть і найяснішої особи), то більшовики вирішували такі питання простіше. Наприклад, Єлисаветград в 1924 р змінив ім’я на Зінов’євськ, а коли цей партійний діяч вийшов з фавора, місто перейменували в Кіровоград (в 1934 г.). Робоче селище Юзовку, швидко переріс у місто, в 1924 р назвали Сталіно (з 1961 р – Донецьк).
У 1926 р і нашому місту придумали нове “складне” ім’я – з назви річки Дніпро та прізвища відомого більшовика, Григорія Петровського, який починав трудову діяльність у Катеринославі, токарем на Брянському заводі (всім відома Петрівка).
Катеринославський окружний з’їзд Рад прийняв рішення про перейменування Катеринослава в “Дніпропетровськ”, потім його затвердив Президія Всеукраїнського ЦВК (Центрального Виконавчого комітету), а 20 липня 1926 – і Центральний Виконавчий Комітет СРСР. Така ось складна процедура. Перша книжка, видана вже в Дніпропетровську – збірка віршів поета Марка Шехтера з назвою “Кінець Катеринослава”.
Досить важко входило в ужиток складне словосполучення з назви річки Дніпро та прізвища “всеукраїнського старости”. На українській мові слово “місто” середньої статі (а в 1920-і рр. Вже була епоха українізації – і назви писалися у всіх офіційних органах саме по-українськи). Тому спочатку по-українськи місто іменували “місто Дніпро-Петровське”. Потім злили в одне слово “Дніпропетровське”. І вже після згортання українізації назва міста усталене і на українському як всім знайомий тепер “Дніпропетровськ”.
“Зроблено в” Дніпрі “
Ходять чутки, що в період німецької окупації була спроба назвати Дніпропетровськ “Днепрославом”. Не на користь цієї версії говорить те, що центральний окупаційний орган інформації в Дніпропетровську виходив з 1941 р кілька років під назвою “Дніпропетровська газета” і не міняв своєї назви.
У другій половині ХХ століття в повсякденному спілкуванні ім’я великого міста “Дніпропетровськ” скоротилося до “Дніпра” і стало схоже з назвою річки. Зазвичай кажуть “був у Дніпрі”, “я сам з Дніпра”, “приїхав з Дніпра”. Знамениті ракети “Південмашу” зроблені “в Дніпрі”.
Дніпропетровськ в 1950 – 1980-х рр. перетворився на один з найбільших східноєвропейських мегаполісів. Під цією назвою місто відбувся як “кузня кадрів” для всієї України та СРСР і всесвітньо відомий центр космічної промисловості. Нинішній мегаполіс якісно відрізняється від старого Катеринослава, який пішов в історію в 1926 р Навіть назва регіону – “Придніпров’я” – не стільки вказівка на регіон навколо річки (Київ, Черкаси, Кременчук з околицями теж стоять на Дніпрі), скільки вказівка на регіон “при Дніпрі “(Дніпропетровська область), тобто території, сконцентровані навколо Дніпропетровська. Так само, як регіон навколо Москви називають Підмосков’ям.
***
Чи потрібно назвати Дніпропетровськ взагалі? В кінці 1980 – початку 1990-х рр. розгорнулася дискусія з цього приводу. Засоби масової інформації змагалися, хто запропонує більш оригінальна назва для міста – повернути Катеринослав, перейменувати в Січеслав, назвати – Днепрослав, Кодак, Половиця, навіть Махноград або Яворницький. У середині дев’яностих, в умовах перманентної кризи країни і самого міста, питання про назву якось сам собою зійшов нанівець, і більше не придбав такої актуальності. Назва “Дніпропетровськ”, дане Катеринослава в 1926 р давно і міцно прижилося. Мабуть, міська громада цілком звикла до цієї назви, і найближчим часом перейменування міста не передбачається.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)