І досі сниться – ТАРАС ШЕВЧЕНКО

***

І досі сниться: під горою,

Між вербами та над водою,

Біленька хаточка. Сидить

Неначе й досі сивий дід

Коло хатиночки і бавить

Хорошеє та кучеряве

Своє маленькеє внуча.

І досі сниться: вийшла з хати

Веселая, сміючись, мати,

Цілує діда, і дитя

Аж тричі весело цілує,

Прийма на руки, і годує,

І спать несе. А дід сидить,

І усміхається, і стиха

Промовить нишком: – Де ж те лихо?

Печалі тії, вороги? –

І нищечком старий читає,

Перехрестившись, “отче наш”.

Крізь верби сонечко сіяє

І тихо гасне. День погас,

І все почило. Сивий в хату

Й собі пішов опочивати.

[Оренбург 1850]


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

І досі сниться – ТАРАС ШЕВЧЕНКО