Феромони та їх вплив на сексуальну поведінку
Феромони – це клас хімічних речовин, що виділяються одним організмом для специфічного впливу на інший організм. Цей термін запропонували П. Карлсон і М. Люшер (Karlson, Luscher, 1959), (pherein – носити, hormon – порушувати, грец.). Феромони активно впливають на поведінку тварин. Їх дія, а швидше його відсутність використовують в практиці. Наприклад, показано, що обприскування свиней дезодорантом може призвести до підвищення їх ваги, оскільки при цьому самці перестають сприймати дратівливий запах інших самців і, заспокоюючись, додають у вазі.
Вплив феромонів на сексуальну поведінку досить значно. Показано, що у самок мишей, які проживають разом, циклічність Еструс поступово сповільнюється і фактично припиняється, що може бути оцінений як псевдобеременності. Це явище відоме під назвою ефекту Лі-Бут (van der Lee, Boot, 1955). У той же час естрального циклу відновлюється, якщо мишам пред’явити запах самця або його сечі. При цьому цикли різних самок мають тенденцію синхронізуватися. За імені описав це явище автора воно називається ефектом Уїтта (Whitten, 1950). Нарешті, початок пубертатного періоду у гризунів відбувається раніше, якщо самка сприймає запах зрілого самця. Цей феномен називається ефектом Вандерберга (Vandenberg ea, 1975). Оскільки в двох останніх випадках дія мала місце тільки при використанні запаху зрілого, а не юного самця, то можна припустити, що вироблення феромона опосередковується тестостероном.
Феромони, присутні в сечі некастрованих самців, забезпечують і ефект Брюса (Bruce, 1960): якщо миша, нещодавно завагітніла від одного самця, копуліруют з іншим самцем, вагітність переривається (внаслідок аборту або розсмоктування зародків). Біологічна значимість цього ефекту полягає в знищенні чужого генетичного матеріалу. Даний тип поведінки опосередковується навчанням, при якому самка запам’ятовує запах самця, що викликав вагітність. За це навчання відповідають адренергічні нейрони нюхового мозку. Якщо їх зруйнувати, то копуляція з самцем, що викликав вагітність, проте призведе до абортування його потомства, як і зустріч з будь-яким іншим самцем (Keverne, de la Riva, 1982).
Вагінальні феромони безпосередньо діють на поведінку самців. Відомі два типи феромонів. Один впливає на орган мишей, відсутній у людини (vomeronasal), другий – на нюховий епітелій. Волокна і від vomeronasal, і від нюхового епітелію направляються до медіальної мигдалині, яка є частиною системи, опосредующей вплив феромонів на сексуальну поведінку (Carlson, 1992).
Явища, пов’язані з феромонами, властиві і людині. Їх дія опосередковується бульбарним трактом. М. К. МакКлінток (McClintock, 1971) показала, що жінки-подруги, які проводять багато часу разом, мають синхронізований менструальний цикл. Їх менструації починаються в межах одного-двох днів при збереженні властивою їм тривалості менструального циклу. Жінки, регулярно проводять багато часу в присутності чоловіків, мають більш короткий цикл в порівнянні з жінками, які працюють у жіночому колективі.
Не менш вражаючий ефект феромонів продемонстрував М. Дж. Рассел зі співавторами (Russel ea, 1977). Вони брали зразки поту з долонь однієї жінки, розчиняли у спирті, а потім наносили на верхню губу випробовуваних жінок, ніколи не бачили перший. Через деякий час менструальний цикл випробовуваних синхронізуватися з жінкою, зразки поту якої були використані в експерименті.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)