Еволюція статевих залоз
Статеві залози у всіх хребетних розвиваються у вигляді парних складок частини нефрогонотома в області ніжки сомита. Статеві складки вдадуться в порожнину тіла і виявляються підвішеними на брижі. Первинні статеві клітини (див. Також п. 6.5.3) відокремлюються у зародків дуже рано – вже на стадії гаструляції. Спочатку вони виявляються в складі презумптівного ектодерми головного кінця ембріона, потім потрапляють в ентодерму, звідки активно переміщаються в статеві складки. Тут диференціюється епітелій статевої залози, що включає в себе первинні статеві клітини, об’єднується з сполучнотканинною стромою у вигляді шнурів. Така гонада індиферентна в статевому відношенні і може розвиватися надалі як в семенник, так і в яєчник в залежності від генетичних та епігенетичних факторів диференціювання статі (див. Також п. 4.3.7).
У хрящових риб будова статевих залоз самок і самців в значній мірі така сама. У всіх інших хребетних яєчник завжди має фолікулярного будова, тобто містить пухирці – фолікули, в кожному з яких знаходиться одна майбутня яйцеклітина. При дозріванні яйцеклітини стінка фолікула розривається, і вона надходить спочатку в черевну порожнину, а потім в яйцепровід. Насінники містять насіннєві трубочки, які з’єднані з Сім’явивідна каналами, по яких зрілі сперматозоїди виходять у зовнішнє середовище.
Індиферентність розвивається статевої залози хребетних називають первинним гермафродитизмом. Він еволюційно пов’язаний, ймовірно, з гермафродитизмом древніх предків хребетних. Доказом цього може служити наявність у найбільш примітивних сучасних хребетних – круглоротих – таких статевих залоз, передня частина яких є яєчником, а задня – сім’яником. У самок деяких земноводних протягом усього життя зберігається рудиментарний ділянку індиферентної статевої залози. Зародок людини до певного віку має недиференційовані статеві залози, які залежно від різних факторів (див. П. 6.1.2) стають або семенникамі, або яєчниками. Порушення їх диференціювання може призвести до виникнення ovotestis, в якому поєднуються елементи насінники і яєчника. У дітей, що мають ovotestis, виявляються ознаки гермафродитизму і в зовнішніх статевих органах.
У всіх хребетних з непостійною температурою тіла статеві залози знаходяться в черевній порожнині. У більшості ссавців чоловічі гонади переміщуються через пахової канал в мошонку, де температура завжди трохи нижче. Ймовірно, знижена температура більш сприятлива для сперматогенезу, забезпечуючи більш низький рівень спонтанних мутацій в дозріваючих сперматозоїдах.
У людини насінники, закладаючись в черевній порожнині, переміщуються через пахової канал і до 8-го місяця внутрішньоутробного розвитку виявляються в мошонці. У 2,2% хлопчиків пубертатного віку виявляються різні форми крипторхізму – неопущення яєчок, які при цьому зазвичай недорозвинені, а частина семявиносящіх канальців замінена сполучною тканиною. Для запобігання безпліддя таким хлопчикам необхідно хірургічне низведение яєчок в мошонку в ранньому віці.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)