Біологічний сенс статевих відмінностей

В даний час існує широкий спектр даних, що свідчать про глибокі статеві відмінності на всіх рівнях розвитку і функціонуванняорганізму. Люди різної статі мають не тільки альтернативні, взаємовиключні властивості, а й бісексуальні якості, відмічені у кожної людини незалежно від його статевої приналежності (Кон, 1988).
Пол – це сукупність морфологічних і фізіологічних особливостей організму, що забезпечують статеве розмноження, сутність якого зводиться зрештою до запліднення (Струнников, 1975). Статеве розмноження на відміну від безстатевого обумовлює більш швидке створення нових генетичних комбінацій.
Несексуальні системи менш адаптовані до мінливих умов зовнішнього середовища, оскільки нездатні ефективно звільнятися від шкідливих мутацій і відносно короткоживучі. Рекомбінація батьківських наборів генів полегшує адаптацію, збираючи шкідливі мутації в одному геномі, що веде до їх подальшого видалення (Смирнов, 1997). Самці і самки в еволюції виконують різні ролі: якщо самки забезпечують збереження генофонду, то самці сприяють накопиченню мінливості (Геодакян, 1965).
Зазвичай говорять про соматичному поле стосовно до сомі – сукупності клітин багатоклітинного організму (виключаючи статеві) – і гаметную поле, маючи на увазі перетворення первинної недиференційованої статевої клітини в зрілий сперматозоїд і яйцеклітину. Становлення соматичного і гаметную статі неоднаково взаємопов’язано у різних представників тваринного світу (Смирнов, 1997).
Зустрічаються види, неодноразово змінюють свою стать протягом життя, що пов’язано зі зміною тих чи інших особливостей навколишнього середовища (Willson, 1975). У людини це неможливо, оскільки її стать включає не тільки особливі зовнішні і внутрішні властивості, що забезпечують розмноження, але і специфічну диференціювання мозку, що сприяє формуванню статевої ідентичності і статевої орієнтації.
Наявність двох статей передбачає те чи інше відмінність в будові і функціонуванні організмів, що відносяться до кожного з них. Статевий диморфізм пов’язаний з генетичним, морфологічним, гормональним, поведінковим і психологічним аспектами диференціювання індивідів. Всі ці аспекти детермінуються різними причинами. Значну роль при цьому протягом усього життя людини відіграють гормони, що мають як організуючий, так і активаційний ефекти. У той же час людську поведінку, в тому числі і пов’язане з сексуальною функцією, регулюється не тільки на генетичному або гормональному рівнях, але і на психологічному і соціальному – наприклад через навчання.
Прагнучи підкреслити соціальний аспект у формуванні статі, психологи вводять додатковий термін – гендер (gender, англ.). По-англійськи це слово позначає рід в мові, наприклад, в російській мові слово “чоловік” жіночого роду. Пропонуючи новий термін, дослідники намагаються підкреслити відносну незалежність гендерних характеристик людини від її біологічної статі, як і в наведеному прикладі, коли слово “чоловік” в мові має інший рід (стать), ніж в біології.
Подібне розділення, безумовно, штучно. Подальший виклад продемонструє, як емоційний стан матері, зумовлений соціальними обставинами в сім’ї, безпосередньо впливає на мозок майбутньої дитини, зумовлюючи майбутнє відчуття ним себе як чоловіка або жінки. Соціальне і біологічне в даному випадку так тісно переплетені, що введення нового терміна не полегшує розуміння конкретних механізмів формування одного з найважливіших чинників становлення особистості.
У теж час використання цього терміну корисно в тих випадках, коли підкреслюються, скоріше, методи отримання інформації. При дослідженні, наприклад, гендерної ідентичності використовують спеціальні опитувальники, в яких враховують, якою мірою людина приймає для себе моделі поведінки, приписувані соціумом чоловікам чи жінкам. Але розвиток соціуму може змінювати уявлення про те, що має вважатися чоловічим, а що – жіночим. Ми бачимо, як подібна зміна уявлень відбувається прямо зараз. У теж час представлення людей не зможуть вплинути на послідовність формування чоловічого і жіночого організму в онтогенезі. Тому дослідження статевої ідентичності потребують не тільки дослідження того, ким людина себе відчуває, але і додаткових фізіологічних методик з вивчення, наприклад, у нього рівня статевих гормонів.
Таким чином під гендером розуміється сукупність соціальних і культурних норм, які суспільство приписує виконувати людям залежно від їх біологічної статі. Під терміном “стать” ми будемо розуміти відмінності, які є наслідком біологічних, а не соціальних, закономірностей розвитку індивідуума.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Біологічний сенс статевих відмінностей