“Центральна вісь” розвитку Європи

Територіальна структура населення і господарства зарубіжної Європи, в основному, склалася ще в 19 столітті. В цей час головним чинником розміщення господарства були природно-ресурсні території. В цьому ж столітті виникли найбільші вугільно-металургійні райони:

    Великобританії; Франції; Німеччини; Бельгії; Польщі; Чехії та інших країн.

Після Другої світової війни найбільший вплив на цю структуру надали фактори трудових ресурсів і вигод ЕГП, а останнім часом до них додалися:

    Наукоємні фактори розміщення виробництва; Екологічні фактори розміщення виробництва.

Всього в регіоні налічується приблизно 400 міських агломерацій і близько ста промислових районів.

Найзначніші з них знаходяться в межах “центральної осі ” розвитку, що тягнеться по території восьми країн.

Головним стрижнем центральної осі служить “головна вулиця Європи”- лінія Рейн-Рона.

У межах цієї “осі ” живе 120 млн. чоловік, і зосереджено близько половини всього економічного потенціалу регіону.

У зарубіжній Європі можна виділити ще кілька подібних “осей”, але вже менших масштабів. Це:

    Промислово-міський пояс, який простягаються вздовж спільних кордонів Польщі, Чехії і ФРН; Дунайська “вісь”; Смуги уздовж головних нафтопроводів; Деякі приморські Зони.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

“Центральна вісь” розвитку Європи