Білий палац Хосрова Великого
Якщо в ясний сонячний день виїхати з Багдада на південь країни, то за тридцять п’ять кілометрів від іракської столиці перед очима мандрівників постане дивовижна картина – височіє в ніжно-блакитним серпанку велична арка. У міру наближення до неї серпанок зникає, і у всій своїй красі перед очима виростає дивом збереглася до наших днів “Таки-Кісріев” – Арка Хосрова.
Руїни стародавнього міста Ктесифона – столиці колись дуже могутнього сасанидского царства – часто називають “Сальман Пак” на ім’я відомого перського воєначальника, в 637 році перейшов на сторону арабської армії Саада ібн Абу Віккаса. Ця армія розбила непорушний оплот сасанидского держави і тим самим поклала кінець більш ніж 400-річному пануванню персів в Іраку.
Місто Ктесифон був створений ще в глибоку давнину, коли в III столітті до н. е. парфянами був завойований Ірак. Під час своїх постійних воєн з Римом парфянские правителі використовували цей місто-фортеця як стратегічно зручну військову базу.
Столицею сасанидского держави Ктесифон став в 227 році, коли парфян в Іраку змінили перси. Під час царювання сасанидских правителів (224-651) місто досягло свого найбільшого розквіту. За царя Шапурі I, який правив з 239 по 272 рік, був побудований величезний Тронний зал (26,7 × 37 м) Білого палацу, від якого і залишилася Арка Хосрова.
У першій половині VII століття, під час царювання перського владики Хосрова I Ануширвана, якого за його державну діяльність називають Хосровом Великим, Білий палац перебудували, після чого він став ще багатшим і красивішим. Прикрашений слоновою кісткою і коштовностями, Тронний зал палацу прославив його будівельників в століттях, а слава про нього поширилася далеко за межами сасанидского держави.
Фасад Білого палацу, повністю складений з обпаленої цегли, простягався більш ніж на сто метрів і за обсягом набагато перевершував споруди Фірузабаді – резиденції Ардашира. Архітектура Білого палацу, теж демонструвала ідею сильної централізованої влади, своєю величчю і пишнотою нібито сперечалася з пишністю Персеполя. Однак кошти архітектурної та художньої виразності тут були зовсім інші.
Фасад Білого палацу був розділений на кілька шестиярусний відсіків, що ще більше підкреслювало міць величезної арки Тронного залу, зверненої на схід. Стіни Тронного залу знизу були облицьовані кольоровим мармуром, а верхня частина його стін і склепіння прикрашені скляною мозаїкою, яку архітектори запозичили у візантійській Сирії.
Прямо навпроти першої арки височіла друга – подібна до неї. Своїми розмірами Арка Хосрова перевершувала всі римські базиліки, а її проліт дорівнював ширині середнього нефа собору Святого Петра в Римі.
Арка Хосрова була побудована більше сімнадцяти століть назад. І хоча частина її склепіння від часу обвалилася, ця споруда і сьогодні кожного вражає своєю монументальністю. Її висота становить тридцять метрів, ширина – більше двадцяти п’яти метрів, а товщина стін в деяких місцях доходить до семи метрів. Навіть у велику спеку під склепіннями цього пам’ятника стародавнього зодчества досить прохолодно і можна сховатися від спеки.
Існує кілька версій щодо техніки зведення цього гігантського, навіть за нинішніми мірками, архітектурної споруди. За однією з них, зодчі спочатку насипали величезний піщаний пагорб, потім цей пагорб був перекритий аркою, після чого залишилося тільки прибрати зайвий пісок.
Це дуже схоже на правду, адже арка і справді являє собою єдиний, без будь-яких підпірок величезний звід. Відлітають вгору гучна луна, озивається на кожне слово і на кожен крок, таємничий морок і що панує тут прохолода створюють у відвідувачів урочистий настрій.
Сьогодні Арка Хосрова як історичний пам’ятник обнесена огорожею, а біля неї розкинувся парк. Даний комплекс є улюбленим місцем відпочинку багдадців.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)