Палац Дожів
Свою назву палац бере від резиденції дожа, верховного глави Венеціанського держави. Нічого майже не залишилося від первісної конструкції, побудованої до 1000 року на основі вже існуючих римських стін. Це античне будівля була знищена пожежею.
Нинішній Палац Дожів побудували каменотеси Філіппо Календаріо, П’єтро Базей і майстер Енріко. В 1400-1404 роках був закінчений фасад, що виходить на лагуну, а у 1424 році і той, який виходив на Площа Святого Марка. Для завершення будівництва будівлі були запрошені флорентійські і ломбардні майстра, але більша частина будівлі в стилі готики була виконана членами сім’ї Бон, венеціанськими майстрами – фахівцями з обробки мармуру. У 1577 році черговий пожежа знищила одне крило будівлі і Антоніо да Понте, творець моста Ріальто, відновив первинний вигляд будівлі.
У центрі східного фасаду знаходиться великий балкон, виконаний учнями Сансовіно в 1536 році. Над балконом стрілчасте вікно і скульптурне зображення дожа Андреа Грітті перед символом Венеції. Над цим балконом встановлена??статуя Правосуддя роботи скульптора Алессандро Вітторіа. Саме з цього балкона в 1866 році було проголошено возз’єднання Венеції з Італійським Королівством.
Зліва від фасаду, що виходить на Площа Святого Марка, відкривають доступ у двір Палацу Дожів Паперові ворота – Порта делла Карта, створені Джованні і Бартоломео Бон; у формі стрілчастої арки, прикрашеної в її верхній частині декоративними елементами в готичному стилі; на порталі – дож Франческо Фоскари перед крилатим левом, а вгорі – статуя Правосуддя. Через Паперові ворота можна пройти в арочну галерею Фоскари, а потім у двір Палацу Дожів, в центрі якого встановлені два бронзових парапету для колодязів роботи Альфонсо Альбергетті (1559) і Нікколо деї Конті (1556 г.), ливарниками гармат.
Основний фасад зі східного боку входу – роботи Антоніо Ріццо, кінець XV століття, розкішно прикрашений П’єтро Ломбардо. Два фасаду, які обрамляють двір з південної та західної сторони, побудовані з червоної цегли Бартоломео Манопола в XVII столітті. Нагорі північного фасаду з арочним галереєю Фоскари встановлений циферблат годинника; у цього фасаду два яруси арок: напівкруглі в портику і стрілчасті в лоджії. В аркових галереях виділяються ніші з античними відреставрованими статуями. Цей фасад також є барокової роботою Манопола. Праворуч, на високому п’єдесталі встановлено пам’ятник урбінських герцогу Франческо Марія делла Ровере роботи Джованні Бандіні (1587р рік). Перед сходами Гігантів відкривається Арка Фоскари, розпочата майстрами Бон в готичному стилі і закінчена архітектором Ріццо в стилі Відродження. Над спорудою встановлена??статуя св. Марка і статуї інших алегоричних фігур. Поряд зі сходами Гігантів розташований дворик Сенаторів. За традицією тут під час урочистих церемоній збиралися сенатори.
Драбина Гігантів бере свою назву від двох величезних статуй Марса і Нептуна, які виліпив Сансовино і його учні. Вона була побудована за проектом Антоніо Ріццо в кінці XV століття. На верхньому майданчику сходів відбувалася церемонія коронування дожів. Сходи ведуть в криту галерею другого поверху. Уздовж галереї і всередині палацу часто зустрічаються “пасти левів” – вигравірувані голови левів, в які опускалися послання і таємні доноси, є компетенцією різних управлінь.
В парадні зали палацу можна піднятися по “Золотий сходах”, спроектованої Сансовино в 1538 році для дожа Андреа Грітті і закінчена Скарпаньино в 1559 році. Сходи, вкриті позолоченою ліпниною, в старовину призначалася для важливих гостей і для високопоставлених осіб.
У залі Скарлатті збиралися сановники червоних тог, що очікували дожа для проведення офіційних церемоній. Розкішна обробка цього залу була виконана під керівництвом П’єтро Ломбардо. Багатий дерев’яна стеля відноситься до початку XVI століття. На витонченому мармуровому каміні встановлений герб дожа Агостіно Барбаріго. Зал Карт бере свою назву від важливих географічних карт, що прикрашають стіни, виконаних Джован Баттіста Рамнусіо в 1540 році, а також Франческо Гріселліні і Джустино Менескарді в 1762 році. У центрі залу два великих глобуса, відносяться до XVII століття.
У залі Колегії збиралася Колегія, що складається з дожа, шести радників, старшин, глави Ради Десяти і Верховного Канцлера. Тут приймалися найважливіші рішення уряду республіки. Цей зал був спроектований Антоніо да Понте в 1574 році. Чудовий позолочений різьблений стелю створений Франческо Белло і є обрамленням алегоричних полотен роботи Паоло Веронезе, серед яких над трибуною виділяється “Венеція на троні”.
Зал Сенату був також реконструйований Антоніо да Понте. Малюнок прекрасного стелі був зроблений веронцем Кристофоро Сорте. Вставлені в нього панно створені різними художниками, в тому числі Тінторетто. У залі Ради Десяти засідав трибунал, який вів слідства, що стосуються політичних злочинів проти держави. Трибунал очолював дож і до його складу входило десять членів Великої ради і шість радників. Над цим залом перебували тюремні камери, так звані Пьомбі, зі свинцевим стелею, в яких колись були укладені Джакомо Казанова і Джордано Бруно. У центрі стелі поміщений шедевр Паоло Веронезе “Зевс вражає блискавкою пороки”, котрого забрала в 1797 році французами в Париж і до цих пір зберігається в Луврі. В даний час на цьому місці встановлено копію цього знаменитого полотна, виконана Якопо ді Андреа.
Зал Великої ради займає все південне крило. Його довжина 54 метри, ширина – 25 метрів, а висота – 15 метрів. Його прикрашали шедеври Тиціана, Веронезе, Тінторетто і інших знаменитих художників, але всі вони загинули при пожежі 1577. За проектом Антоніо да Понте зал був реконструйований. В даний час стіна в глибині залу повністю покрита живописним полотном “Рай”, написаним Якопо Тінторетто і його сином Доменіко (1590). На стелі виділяється величезна овальна картина Паоло Веронезе “Тріумф Венеції”.
Із залів Управління Законів та Управління кримінальних справ можна потрапити в коридор, який проходячи по мосту Зітхань, перекинутому через Палацовий канал, веде в Нові в’язниці, спроектовані архітектором Антоніо да Понте. По мосту проходять два коридори: верхній веде в Нові Тюрми, а нижній повертається на поверх портика Палацу Дожів. До старої в’язниці належали Пьомбі, що знаходяться під свинцевим дахом Палацу, і Поцці, що знаходяться на рівні води Палацового каналу, в які садили найнебезпечніших ув’язнених. Тюремні камери Поцці через їх дерев’яною облицювання й убогого простору навівають на відвідувача похмуре відчуття, і легко можна уявити настрій тих, хто був ув’язнений тут.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)