Палац Долмабахче

Палац Долмабахче є останнім султанским палацом Стамбула. В перекладі з турецької “Долмабахче” значить “насипний сад”. Палац був побудований на місці невеликого засипаного затоки. Спочатку, на початку 17 століття, було побудовано дерев’яну споруду Бешикташ. В середині 19 століття це будова замінили на палац Долмабахче, який був побудований в європейському стилі.

У 1853 році султан Абдул-Меджида Перший наказав побудувати такий розкішний палац, з яким не зможуть зрівнятися палаци європейських монархів. Будівництвом палацового комплексу Долмабахче займалися архітектори Карапет і Нікогос Бальяномамі. Палац Долмабахче – це масивне неокласичний триповерхова будова, з фасадом з білого мармуру. Довжина фасаду палацу дорівнює 600 м. Інтер’єр палацу багатющий: стелі і стіни прикрашені золотом, старовинна французька меблі, величезна колекція годинників, ваз, свічників, картин, богемського кришталі, шовкових килимів, біломармурова ванна.

В палацовий комплекс входить кілька будівель. Палацові кухні знаходяться окремо від будівлі на іншій стороні автомобільної дороги. Кухні спеціально були розміщені окремо від замку, щоб запахи готується їжі не турбували мешканців замку. Для гостей, які прибували по морю, була споруджена пристань. Палацовий комплекс Долмабахче нараховує 12 воріт. В даний час у деяких воріт стоїть почесний караул. Особливим церемоніалом вважається зміна варти.

У палаці багато приміщень, що мають різне призначення: гарем – жіноча частина; чоловіча половина, в якій знаходяться апартаменти султана; бібліотека; зал для урочистих прийомів. Найбільшим приміщенням є зал для урочистих прийомів, купол цього приміщення прикрашає велика кришталева люстра, яка важить 4,5 тонн. Цю люстру подарувала королева Вікторія. Є в палаці і подарунок з Росії – шкура білого ведмедя. Щоб шкура не бруднити, турки перефарбували її в бурий колір.

Деякі кімнати палацу прикрашені картинами відомого художника Айвазовського. Наприкінці 60-х рр. 19 століття османський султан Абдул-Азіза замовив порядку 40 картин, що зображують Босфору. За виконання даного замовлення художник отримав вищу турецьку нагороду – Орден Османа, прикрашений діамантами. Але по закінченню декількох років Айвазовський викинув орден в море, що означало протест проти різанини, яку влаштував султан в 1894-1896 роки.

Усі наявні в палаці годинник зупинені і на них виставлено час 9:05. Це час кончини засновника Турецької республіки – Мустафи Кемаль Ататюрка. Він помер в цьому палаці, який був його резиденцією, 10 листопада 1938 року. Кімната, в якій помер Кемаль, зберігається в тому вигляді, в якому вона була в останні хвилини життя першого президента Туреччини. Ліжко Кемаля покрита національним прапором.

Сьогодні палац відреставрований і відкритий для публічного відвідування. У двох залах виставлені дорогоцінні речі палацу (“Салон дорогоцінних речей”). Тут зберігається колекція національного порцеляни, а також “Скарбниця палацу”, до якої входять безцінні картини. У “Залі Галереї” проходять виставки картин. Зал, в якому виставляються фотографії, знаходиться під “Залом Галереєю”. В бібліотеку султана Абдульмежіта можна потрапити, пройшовши по коридору з “Залу Галереї”.

В саду знаходиться Кімната для зберігання домашнього текстилю, Дитяча кімната, Годинна башта. Тут є кафетерій та сувенірна лавка для відвідувачів. Тут туристи можуть придбати науково-пізнавальні книги, мініатюри картин, зроблених з картинних колекцій, листівки з видами палаців.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Палац Долмабахче