Білий носоріг

Цей дворогий носоріг також є мешканцем Африки. Відкрив його в 1857 році мандрівник Бурчелл, і ця дата – початок чорного періоду в житті популяції. Майже відразу після відкриття білого носорога на нього обрушилася потужна хвиля знищення. За три десятки років даний вид був практично винищений, і його навіть оголошували зниклим. Через якийсь час дослідникам пощастило виявити два вогнища вижили представників цього виду, за допомогою яких вдалося довести його чисельність до безпечного рівня. Правда, і тут не обійшлося без труднощів. До початку XX століття держави, на території яких мешкали залишилися жовтня, взяли їх під сувору охорону. У результаті вжитих заходів чисельність білих носорогів помітно зросла, досягнувши в ряді регіонів тисячі особин. Але вже в кінці п’ятдесятих років їх знову стали активно відстрілювати, що знову поставило білих носорогів на грань зникнення. Довелося терміново посилювати охорону заповідників, де ще збереглися ці тварини. В даний час чисельність південного підвиду не перевищує трьох тисяч особин (населяють Південну Африку), а кількість особин в північному підвиді навряд чи досягає декількох сотень (населяють Центральну Африку). Проте можна сказати, що в осяжному майбутньому білий носоріг не зникне з лиця Землі. Вже сьогодні тварин з південного підвиду розсилають для заселення ділянок їх колишнього ареалу, і повторна інтродукція проходить успішно.

Білі носороги декілька більше, ніж чорні носороги і по праву вважаються самими великими ссавцями після слонів. Довжина їх тіла може досягати трьох з половиною метрів при максимальній висоті в два метри і масі в три з половиною тонни. Такі гіганти можуть мати роги довжиною до півтора метрів; частіше, втім, вона не перевищує одного метра.

Колір шкіри білого носорога, точно так само як і у чорного носорога, не збігається з назвою та відповідає стандартному темно – сірому тону. Є кілька припущень щодо походження назви цих тварин. За однією версією, білуватий відтінок шкіра набуває від світлої пилу, в якій носороги люблять купатися. Згідно з іншою, назва походить від англійського white – “білий”, яке, в свою чергу, утворилося від спотвореного голландського слова ” Вейт” – ” широкий”.
Білі носороги ведуть стадний спосіб життя. Раніше можна було спостерігати групи чисельністю до 18 голів. Здебільшого вони складаються з самок з дитинчатами і статевонезрілих молодих тварин. Самці допускаються в стадо тільки при повній слухняності, т. к. самки не терплять ніякого замаху на їх цнотливість до періоду гону. В іншому випадку злочинець буде строго покараний. І добре ще, якщо самця просто виженуть з вищого суспільства. Буває, що ослушника забивають до смерті.
На відміну від чорного носорога, самці даного виду мають чітко обмежені ділянки. Тварини ретельно охороняють і мітять їх, залишаючи великі купи посліду і оббризкуючи рослинність сечею. Ці ділянки обов’язково мають доступ до води, т. к. рогатою гігантам необхідний щоденний водопій. Вони з задоволенням купаються і відпочивають у воді. Уміють добре плавати.
Мисливці практично не бояться білих носорогів. З якоїсь невідомої причини вони виявилися більш полохливими, ніж їхні чорні побратими. Тому тварини віддають перевагу тікати від людини, якщо вчасно учуют його. Зір у них слабке, і на відстані 30-40 метрів вони не можуть розрізнити людини серед рослинності, зате при сприятливому вітрі чують його здалеку.

Але з настанням періоду спарювання, в липні – вересні, ситуація змінюється. Самці стають дратівливими і агресивними. Вони можуть вбити навіть дитинчати, якщо їм здасться, що він перешкоджає їх спаровування з самкою. А вже про інших дорослих самців і говорити не доводиться. Господар, не роздумуючи, кидається на непрошеного гостя, і починається смертельний бій. Рідко коли поєдинок обходиться без жертв. Противники з жорстокістю намагаються встромити свої роги один в одного.

Коли всі перешкоди усунені, тварини приступають до спаровування. Через вісімнадцять місяців після цього самки приносять по одному дитинчаті. Малюки, як і годиться, дуже симпатичні, з маленькими рогами. Їх вага може досягати сорока кілограмів. Вони намагаються якомога швидше стати на ноги. Від цього залежить їх виживання. Молоком годуються до однорічного віку, хоча вже через тиждень після появи на світ із задоволенням жують траву.
Саме трава є основним кормом білих носорогів. Особлива будова їх губ сприяє більш ефективному поїдання трав’янистої рослинності. Верхня губа, на відміну від чорного носорога, має широку, плоску форму, а край нижньої губи ороговевает. Завдяки такому пристрою губ, носорогам дуже зручно обкусивать стеблинки трав, відправляючи в рот цілі оберемки свіжого сіна.
Пасуться жовтня ввечері, вранці і вночі, коли спеку спадає. День же проводять в тіні дерев або на водопої, де дорослі особини блаженствуют в грязьових ваннах, поки болотні черепахи висмикують з них кліщів. Маленькі носорожікі в цей час з великим задоволенням грають один з одним, не помічаючи спеки.
Природних ворогів у білого носорога практично немає, крім людини. Молоді тварини, втім, можуть стати жертвами левів, гієн або слонів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Білий носоріг