Палац фестивалів і конгресів
Палац фестивалів і конгресів в Каннах – той самий, який мільйони людей по всьому світу бачать в репортажах про знаменитого Каннському кінофестивалі. Вже тому на палац варто подивитися, хоча, бути може, в будні він не справить сильного враження.
Його історія нерозривно пов’язана з історією самого фестивалю. Наприкінці тридцятих років XX століття діячі культури Франції обурилися відвертим втручанням Муссоліні і Геббельса в організацію Венеціанського кінофестивалю. Кінокритик Еміль Віллермо і письменник і актор Рене Жанн запропонували міністру освіти в уряді Народного фронту Жану заю організувати всесвітній кіноогляд у Франції. Ідею підтримали американці і англійці, що бойкотували кінопоказ у Венеції.
Президентом першого фестивалю погодився стати великий Луї Люм’єр. Американці, щойно випустили стрічку “Квазімодо”, обіцяли спорудити на каннському пляжі точну копію Нотр-Дам-де-Парі. Але 1 вересня 1939, в день відкриття, нацистська Німеччина вторглася до Польщі, почалася війна, святкування скасували.
Перший Каннський кінофестиваль відбувся незабаром після закінчення війни, в 1946 році. У 1949 році міський муніципалітет побудував для кіносвята спеціальний палац на набережній Круазет, але він поступово став малуватий (на місці “палацу Круазет” зараз знаходиться готель “Марріотт-Канн”). І в 1982 році фестиваль отримав новий будинок – там, де раніше було муніципальне казино, на початку набережної Круазет, недалеко від старого порту. Саме цей палац відомий зараз всім телеглядачам як місце проведення найбільшого в світі кінофестивалю.
Тут здобули всесвітнє визнання фільми Фелліні, Бергмана, Антоніоні, Вайди, Бунюеля, Куросави. Але не тільки престижна “Золота пальмова гілка” прославила фестиваль: на ньому в 1955 році монакський князь Реньє зустрів американську актрису Грейс Келлі. Через рік вони одружилися, і нинішній правитель князівства Альберт II – їх син.
Будівля величезне: 35000 квадратних метрів. Однак його естетичні достоїнства досить спірні, виглядає воно приблизно як палац з’їздів часів соціалізму: багато бетону і скла (городяни час від часу навіть пропонують перебудувати “бункер”). До парадного входу ведуть широкі “драбина успіху”. У дні фестивалю перед нею вистилають червону килимову доріжку, на якій фотографуються зірки. У звичайні дні на сходах фотографують один одного туристи. Уздовж фасаду проходить Алея Зірок, в її тротуар вмонтовані плитки з відбитками долонь знаменитих акторів і режисерів.
Усередині будівля вражає: воно насичене сучасним обладнанням, тут відмінні світло і акустика. З верхніх поверхів і терас відкриваються дивовижні види на старе місто, порт, набережну Круазет, Лерінское острова. У палаці проводяться виставки, конференції і конгреси, міжнародні фестивалі: реклами (“Каннські леви”), джазу, фламенко, ігор, феєрверків. У 2011 році саме тут проходив саміт “двадцятки” під головуванням Франції.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)