Архітектура Месопотамії
До нашого часу збереглося дуже небагато архітектурних споруд, найчастіше це лише фундаменти будівель. Будувалися вони з необпаленої глини-сирцю і в умовах підвищеної вологості швидко руйнувалися. Не пощадили їх і численні війни.
У країні бурхливих річок і заболочених рівнин храмові споруди піднімали на високі насипні підніжжя, що оберігали їх від повеней. Важливою частиною архітектурних ансамблів були сходи і пандуси (похилі площини, що замінювали драбину). За ним жителі міста або жерці піднімалися до святині. Міста Межиріччя захищали оборонні споруди з потужними та високими кріпосними стінами, баштами і укріпленими воротами.
Найважливішим досягненням архітектури стало спорудження так званих зиккуратов, що стали символічним втіленням устрою світу у вигляді сходів, що зв’язує небо і землю. Ступінчасті башнеобразниє храми висловлювали також ідею ієрархічного устрою Всесвіту і використовувалися для здійснення культових обрядів, а пізніше – і для астрономічних спостережень. Вони високо здіймалися до неба, були масивними і міцно стояли на землі, нагадуючи людям гори (“курей” означає “гора”). На верхньому майданчику зиккурата розташовувалося святилище, тобто “житло бога”, де знаходилася статуя божества. Прості люди ніколи туди не допускалися, там могли перебувати тільки царі і жерці, що спостерігали за небесними світилами. Першими такі споруди почали будувати шумери, пізніше вавілоняни і ассірійці запозичили у них ідею зведення подібних храмів.
Найбільшу популярність придбав зиккурат бога Місяця в місті Урі, який частково вдалося розкопати з-під шарів піску. Він представляв собою споруду з трьох поставлених одна на іншу зрізаних пірамід. (В даний час збереглися лише два поверхи з початкових трьох його терас.) Висота цієї споруди досягала 60 м. Стіни ступенів, складені з необпаленої цегли, мали трапецієподібну форму і були нахилені до центру споруди. Ця обставина давало підставу припустити, що будівельникам, враховувати особливості сприйняття людини, були відомі закони оптичної перспективи. Цією же ідеї, ймовірно, була підпорядкована розбивка стіни вертикальними виступами і нішами. Така будова зиккурата створювало враження його спрямованості вгору, до неба, до світу божественних сил.
План будівлі дозволяв зробити припущення, що святилище божества знаходилося за товстими, непроникними стінами, а які були тісні приміщення носили замкнутий характер. Важливе символічне значення мала забарвлення зиккурата, отражавшая уявлення про картину світу. Збережена в нижній частині триколірна мозаїка, що імітує зв’язування очерету і очеретяне плетиво, свідчить про його вишуканому декоративному оздобленні. Загальну картину архітектурного вигляду зиккурата доповнювали сади, розбиті на терасах.
Найважливішим архітектурним досягненням Месопотамії став винахід склепінчастими-арочної конструкції, пізніше використовувалася в архітектурі Стародавнього Риму і європейського Середньовіччя. Подібна конструкція була застосована при створенні одного з семи чудес світу – Висячих садів Семіраміди. Пірамідальна конструкція терас започаткувала традицію розведення садів на їх щаблях. Для зрошення екзотичних рослин тут вперше була використана конструктивна ідея водопостачання. Зроблено це було таким чином, що вода маленькими струмочками стікала вниз, зрошуючи при цьому парадний сад. У нижніх поверхах створені гроти хитромудрих форм з безліччю статуй богів, священних тварин і птахів.
Тут звучала таємнича музика, располагавшая до спокою і спогляданню краси.
Не менш примітні архітектурні споруди Вавилона часів Навуходоносора II (605-562 рр. До н. Е.). Шлях до місту вів через ворота, присвячені богині родючості та землеробства Іштар. Кожен їх зубець являв собою зменшену модель зиккурата. Ворота були облицьовані глазурованою темно-синім цеглою із зображенням священних биків золотисто-жовтого кольору, а також рядами білих і жовтих драконів – фантастичних істот з головою змії, орлиними задніми і левиними передніми лапами. Ці символічні захисники міста надавали воротам надзвичайну декоративність і видовищність. Синій колір фону вибраний не випадково, він мав значення магічного кошти від лихого ока. Фарби глазурі, що не потьмяніли досі, виробляють особливо сильне враження на глядачів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)