Як вибрати принтер

Ххх: мені потрібен ЗД принтер і квиток до Британії ууу: Вистачить і принтера. вертоліт і квиток надрукуєш сам
Хочеться, аж до сверблячки в зубах, розкачати в цій главі разлюлі-малину якраз з приводу 3D-принтерів: штука модна, розпіарена, навіть їжу на ньому, кажуть, віддрукувати можна. І органи для пересадки. І автомобіль. А можливо, років через десяточек – і нову дружину, за власноруч спігмаліоненним моделям в 3DS Мах.
Ось через десяток років до цього питання і повернемося, ОК? Хоча з часів Чака Халла (який і придумав “Стереолітографія” в далекому 1984) пройшло вже три десятиліття, а недорогий 3D-принтер можна купити за кілька тисяч доларів, особливої ​​необхідності в домашній об’ємної друку ми поки не відчуваємо.
На відміну від паперової, яку списували-списували в архів ще за часів Халл, та так толком і не списали.
Що б там не казали “прогрессор” про перевагу електронних носіїв інформації над паперовими, схоже, століття паперу і друкарського тексту пройде ще не скоро. Адже відомо, що текст друкований інакше сприймається, ніж картинка з екрану, хоч чотири рази комфортного і безпечного. Так, мало хто сумнівається, що світлий день прийде, і замість того, щоб переводити дерева на романи Дар’ї Донцової чи комп’ютерні “енціклопудіі”, ми будемо залишати їх весело шуміти у лісах… До візиту першого зальотні бобра.
Але це буде потім. А поки – без печатки нам не обійтися. І старина принтер залишиться таким же незмінним атрибутом будь-якого офісу і навіть квартири. Питання лише в тому, яку саме модель, технологію і цифру на ціннику ми виберемо.
Взагалі-то вибір у нас відносно невеликий. У сенсі технології – одне з двох: струменевий або лазерний?
Найчастіше власники ноутов вибирають струменевий принтер – адже він самий компактний і недорогий! Є навіть “мобільні” варіанти вагою від сили в півкіло, які можна тягати в одній сумці з ноутбуком…

Хоча краще все-таки вибрати “стаціонарний” варіант.
Але справа не тільки в ціні, але і в якості друку: більшість сучасних моделей оснащені кольоровими картриджами, так що друкувати картинки і фото – саме воно. Найпростіші моделі принтерів використовують триколірні картриджі, а в більш дорогих пристроях, розрахованих на друк фотографій, кількість кольорів досягає 5-7. А в цьому випадку якість відбитка практично не відрізнятиметься від звичайної фотографії – до слова, в більшості фотосалонів фото і друкуються на просунутих “струйники”, щоправда, на спеціальному папері. Серед інших переваг – можливість двостороннього друку, а також печатки не тільки на папері, а й на футболках і компакт-дисках.
Є у “струйников” і недоліки: швидкість (друк сторінки займає від 30 секунд до 1-2 хвилин) і вартість відбитку (до 25 центів за лист). У кожному разі, висока якість графіки, низька ціна і компактність струменевих принтерів робить їх ідеальними для дому. І якщо ваші потреби обмежуються 1-2 листами в день – беріть “струйник” навіть не замислюючись!
Тим, хто серйозно цікавиться фотографією, рекомендую придивитися до сублімаційним фотопринтерам. Ці крихітні пристрої створені спеціально для фотографів і працюють за особливою технологією – термопечати на спеціальному папері. Найбільш компактні моделі, які ви можете носити з собою в сумці, дозволяють друкувати лише знімки невеликих форматів (зазвичай “домашнього” стандарту 10×15). Більш дорогі пристрої, які в кишеню вже, ясна річ, не покладеш, підтримують друк фотографій розміром до стандартного аркуша А4.
Що ж стосується фірм-виробників, то найімовірніше вам доведеться вибирати між продукцією HP, Canon і Epson. До речі, якщо ви не в курсі: перший “масовий” принтер запустила на ринок (в 1964 г.) саме Epson. Правда, не струменевий, а матричний (не дай вам Бог працювати з таким монстром будинку!). До речі – перший “лазернік” народився в лабораторіях Xerox всього двома роками пізніше…
Щось більш конкретне тут порадити важко: кожна компанія випускає величезну кількість пристроїв різних класів. Якщо орієнтуватися на якість і купувати принтер насамперед для друку фотографій, то, можливо, Epson здасться вам цікавіше. Тільки врахуйте, що і вартість чорно-білого відбитку у них вище.
…
При виборі принтерів для використання разом з ноутбуком особливо пильно придивіться до апаратів, оснащеним адаптером Bluetooth! Цей бездротовий інтерфейс не тільки дозволить позбутися зайвих проводів, але й дасть можливість друкувати безпосередньо з будь-якого пристрою, що підтримує цей стандарт (наприклад, з мобільного телефону або цифрового фотоапарата).
Лазерні принтери. То коли по справедливості, то винахідником першого лазерного принтера слід вважати його ясновельможність графа Олексія Толстого. А точніше – його героя Гаріна Петра Петровича, який особисто вирізав промінцем створеного ним гиперболоида ініціали П. Г. на сталевому листі. Роман про інженера Гаріна вийшов в 1927 році, а всього лише через десять років студент на ім’я Честер Карлсон винайшов і запатентував принцип “електрографії” – правда, ніяким “гіперболоїдом” він при цьому не користувався. Суть ідеї була вкрай проста: помітивши, що вугільний порошок прилипає до наелектризованої поверхні, Карлсон тут же пристосував це явище для копіювання.
22 жовтня 1938 Карлсон покрив шаром сірки металеву пластинку, наелектризував її, а потім спроектував за допомогою звичайної лампи напис на скляній пластинці. У місцях, куди падало світло, електричний заряд зник, а під написом – залишився… І коли Карлсон посипав платівку спеціально підготовленим порошком, на ній тут же проявилася копія тексту.
У наступні десять років Честер доводив свою технологію до розуму, паралельно намагаючись продати її різним компаніям. Але угода відбулася лише в 1945 році, а покупцем стала невелика компанія Haloid… Через десять років процес “сухого друку” отримав назву “ксерокопіювання” (від грецького xerox – “сухість”), а сама компанія – нове ім’я (найкмітливіші вже вгадали, яке).

Сьогодні замість звичайного світла використовується лазерний промінь (ось тут і час згадати Толстого з його гіперболоїдом!) Правда, лазерний промінь букви на папері не пропалює: він лише переносить зображення на друкує валік – “барабан”, заряджаючи його окремі ділянки, до яких притягуються дрібні частинки фарбувального порошку. Після цього валик “прокатує” папір, переносячи фарбу на її поверхню – тонер розплавляється і застигає вже на папері. Здавалося б, у цьому пристрої з’єдналися всі достоїнства попередніх типів принтерів: швидкість друку і порівняно невелика вартість відбитків, безшумна робота, чудова якість…
Але знову ми стикаємося з одвічним парадоксом – немає недоліків без достоїнств. Ахіллесова п’ята принтерів – ціна, вага і габарити: хороший лазернік вдвічі дорожче струменевого принтера, та й місця займає втричі більше. А ще при роботі цей звір видихає озон, газ не шибко корисний (що б там не казали виробники озонаторів). А тому наявність такого апарату в будинку не зовсім доречно. І найголовніше – більшість лазерних принтерів досі коротають вік чорно-білими. Є й кольорові лазерники, суперечці немає, але в “домашньому” діапазоні (200-300 доларів) можна знайти всього п’ят вдалих моделей. До речі, набір картриджів, розрахованих на друк 2-3 тисяч сторінок, обійдеться вам ще доларів в 200.
Плюси лазерников: тонер, на відміну від чорнила, що не засихає і коштує істотно дешевше, а сама друк проходить швидше. Мінуси – шум, габарити і ціна самого пристрою.
Багатофункціональні пристрої (“комбайни”). З об’єднанням в одному корпусі відразу декількох пристроїв ми вже стикалися, і не раз, – досить згадати главу про материнську плату. Але там-то йшлося про невеликі за розміром компонентах – в той час як зараз нам доведеться мати справу зі справжніми інтегрованими гігантами! Пристроями, які об’єднують в одному корпусі принтер, сканер, копір, а іноді – ще й факс.
Звичайно, щодо “гігантів” ми трішки згущаємо фарби: нехай “комбайн” і займає “житлоплощі” побільше, ніж простий принтер… Але в порівнянні з купою замінних їм пристроїв це просто зразок скромності і компактності!
Начинені “комбайни” можуть бути всім, чим завгодно – ніяких стандартів не існує. Наприклад, принтер може бути як струменевим (що в більшості випадків і відбувається), так і лазерним. Варіюється і тип сканера – від протяжного до планшетного. Що до копіра, то його роль в таких пристроях як раз і грає зв’язка сканер-принтер, поєднана безпосередньо, без жодного участі комп’ютера.
Якщо ж говорити про характеристики, то єдина оцінка, яку такі пристрої заслуговують – “середні”. І сканерна, і принтерна частина комбайна найчастіше поступаються окремим пристроям за більшістю показників – швидкості, вирішенню… Та й по надійності, якщо вже на те пішло. Все-таки комп’ютерна периферія має препакостнейшую звичку виходити з ладу в самий невідповідний момент, і в цьому випадку ви ризикуєте втратити відразу трьох або чотирьох пристроїв одночасно!
Останній фактор, який міг би вплинути на рішення про покупку “комбайна” – ціна. Але й тут не чекайте ніякої халяви: виявляється, що покупка окремого (і кращого за характеристиками) принтера і сканера може обійтися вам навіть дешевше. Ще й на факс залишиться… Ну а тепер поговоримо про характеристики:
– Роздільна здатність. Обчислюється в точках на дюйм, скорочено dpi. Середній показник струменевого принтера – 600 dpi, але це виключно для монохромного друку. Для кольоровий, особливо фотографічної якості, потрібен дозвіл на порядок вище (до 5760×1440 dpi) що ж стосується лазерного, то тут може доходити і до 1200 – в залежності від моделі. Насправді “точки” лазерного і струменевого принтера – абсолютно різні речі, так що порівнювати їх “по циферки” не можна… Та й орієнтуватися на заявлені виробником космічні цифри – теж, оскільки вони, як правило, далекі від реальності. Крім дозволу, ще одним параметром для оцінки якості відбитка може служити величина краплі – зрозуміло, що чим вона менша, тим менше буде точка на папері, тим якісніше і м’якше буде зображення. Так, сьогодні найдосконаліші фотопринтери повинні “плюватися” крапельками обсягом не більше 2 піколітрів.
– Кількість квітів у фотокартріджом. Чим більше квітів – тим краще картинка! Зрозуміло, що від моделі з трибарвним картриджем чекати чогось путнього не можна за визначенням. Шість кольорів – середній рівень, а для друку фотографій варто придивитися до “восьміцветнікам”. Тільки врахуйте, що викласти за ці моделі доведеться вже не 100-200, а від 300 до 500 доларів. І забудьте про друк тексту великих обсягів – розоритесь!
– Швидкість друку. “Скорострільність” більшості струменевих принтерів обмежується всього лише 3-5 стандартними текстовими сторінками в хвилину. Друк же повнокольорових ілюстрацій вимагає набагато більше часу – до 5 хвилин на сторінку (особливою повільністю відрізняються фотопринтери). У лазерних принтерів “домашнього” класу середня швидкість чорно-білого друку складає вже від 7 до 20 сторінок за хвилину (як і в попередньому випадку, в розрахунок беруться стандартні сторінки тексту без малюнків), для кольорового друку час збільшується до 20 секунд на сторінку.
– Підтримка бездротового зв’язку. Модуль WiFi обов’язковий для будь-якого сучасного принтера, особливо МФУ: адже в цьому випадку його можна встановити в будь-якій кімнаті і використовувати з будь-якого комп’ютера і мобільного пристрою у вашій квартирі! Можна, звичайно, просто підключити його кабелем до роутера… Але це вже минуле століття.
– Підтримка технології прямого друку – завдяки цьому ви зможете надсилати фотографії зі своєї камери або смартфона прямо на принтер через роз’єм USB, не використовуючи комп’ютер в якості посередника. У найдосконаліших фотопринтерів є навіть власний маленький дисплей, завдяки якому ви зможете кадрувати картинку – а заодно і відібрати знімки, які будете друкувати. Стандартів “прямого друку” існує декілька, але найчастіше використовується технологія PictBridge. Власні стандарти прямого друку є практично у всіх виробників – Direct Print (Canon), Epson Commect (Epson) і ePrint (HP). Ще один цікавий варіант – “хмарна” друк: на принтер з підтримкою цієї технології можна відправити документ прямо через Інтернет, з будь-якого комп’ютера, планшета або смартфона. Мабуть, найвідоміший сервіс “хмарної друку – Google Cloud Print (https://www. google. com/cloudprint/)
– Підтримка технології прямого друку – завдяки цьому ви зможете надсилати фотографії зі своєї камери або флешки прямо на принтер через роз’єм USB, не використовуючи комп’ютер в якості посередника. У найдосконаліших фотопринтерів є навіть власний маленький дисплей, завдяки якому ви зможете кадрувати картинку – а заодно і відібрати знімки, які будете друкувати. Стандартів “прямого друку” існує декілька, але найчастіше використовується технологія PictBridge.
– Спеціальні опції друку. Зверніть увагу на можливість двостороннього друку – це дозволить вам економити папір, а також на функцію друку без полів.
– Наявність слота для карт пам’яті. Дуже зручно – для друку фотографій вам не потрібно навіть тягати з собою фотоапарат! Досить просто вставити в принтер картку пам’яті.
– Вартість друку та витратних матеріалів. Хитрі виробники принтерів знають, як зловити клієнта на гачок! І наднизька вартість самих принтерів (менше 100 доларів) – лише чергова наживка, розрахована на нашу незламну схильність до халяви. Купуючи принтер, ми забуваємо про найголовніше – ціна на картриджі: на них-то і припадає левова частка витрат на друк. А адже саме з цього – розрахунку вартості друку – і треба починати при виборі принтера! Зазвичай в комплекті до принтера йде “пробний” картридж з ресурсом близько 100 аркушів (для лазерного принтера – 1000). Цю величину можна сміливо ділити на два, а то й на три.
Ну а після того, як принтер відпрацює останню крапельку чорнила або щіпку порошку… Тут ви станете перед найважчим вибором – міняти або перезаряджати?

З точки зору виробників перезарядка картриджів – найбільше зло в цьому світі (після, зрозуміло, комп’ютерного піратства і вживання слова “негр”). І в чомусь їх можна зрозуміти: “ліві” чорнило здатні зіпсувати друкуючу головку швидше, ніж ви ізведете перший десяток листів. Розміри-то у сопел крихітні, найменша тверда частинка попадеться – і привіт. Ось чому більшість фірмових картриджів таких компаній, як Epson або Lexmark, оснащено спеціальними захисними чіпами-лічильниками, які не дають використовувати картридж після відпрацювання певного числа сторінок. “Лічильник” на картриджі, правда, можна “обнулити” за допомогою спеціальних програм, що перезарядчікі і роблять…
Навіщо вся ця метушня? Питання у вас відпадуть моментально, коли ви поглянете на цінник. Комплект картриджів для якісного фотопринтера обійдеться вам дорожче, ніж сам агрегат (до 200 доларів за “восьміцветнік), при цьому їх ресурсу вистачить лише на 250-300 сторінок. Тобто собівартість друку складе близько 20 рублів за сторінку! Комплект же чорнила для перезарядки всіх картриджів обійдеться в 10 разів дешевше.
Однак наслідки цієї процедури непередбачувані – оновлений картридж може працювати як годинник, а може раптово потекти, привівши в непридатність не тільки себе, але весь принтер. Саме тому я не рекомендую займатися перезарядженням самостійно – краще зверніться до фахівців. Хоча і в цьому випадку ніякої гарантії успіху ви не отримаєте.
Врахуйте також, що в деяких випадках (наприклад, з тими ж картриджами від струменевих принтерів HP) картридж містить не тільки ємність з чорнилом, а й друкувальну голівку. Що, зрозуміло, різко збільшує вартість картриджа. А ось, наприклад, в принтерах Canon застосовується більш чесна схема – головка окремо, картридж з чорнилом – окремо.
Приблизно та ж історія відбувається і з лазерними принтерами – тільки перезаряджати картриджі для них значно легше (простіше мати справу з сипучим порошком (тонером), ніж з рідкими чорнилом). Та й робити це доведеться рідше – картридж “масових” лазерников розрахований як мінімум на друк 1,5-3 тис. Сторінок. Однак є закономірність – чим дешевше коштує лазерний принтер, тим важче його перезаряджати. Це відноситься, наприклад, до недорогих моделей від Xerox або Agfa, картриджі яких у більшості випадків витримують лише дві-три перезарядки (а в гіршому не витримують і однієї).
З часом лазерні принтери можуть зажадати від вас заміни не тільки самого картриджа, а й друкувального барабана – значно дорожчий деталі. А обійдеться вам ця процедура в половину вартості самого принтера… Правда, з дорогими моделями ця неприємність трапляється досить рідко (в середньому лише після друку кількох десятків тисяч сторінок), у той час як самі дешеві моделі лазерних або споріднених їм світлодіодних принтерів (OKI і їм подібні) можуть “зажадати” новий барабан вже після заміни пари картриджів…

…

І останнє.

(2 votes, average: 3.50 out of 5)