Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Як написати сценарій відеофрагмента

Як написати сценарій відеофрагмента

Т. Бабійчук,

Викладач

Бердичівського педагогічного коледжу

Сценарій відеофрагмента (далі – в/ф) повинен характеризуватися такими ознаками: цікавий сюжет; інформативність; драматична ситуація; в центрі – конфлікт; одна сюжетна лінія, одна подія; спресованість у часі; показ героїв у критичний момент їхнього життя; психологізм; емоційність; збереження авторського стилю, передусім мови автора; ідейність; виховне значення.

Алгоритм складання сценарію в/ф (з власного досвіду):

1. Уважне повторне читання художнього твору.

2. Задум, що має дуже чітку мету.

3. Відбір фактів, їх осмислення.

4. Розробка драматичного конфлікту, характерів.

5. Мовне оформлення.

6. Прочитання перед аудиторією.

7. Попереднє розігрування складеного сценарію в аудитори. Розглянемо низку принципових положень щодо побудови сценарію. Слід наголосити, що література і кіно – це різні речі, про що неодноразово пишуть фахівці. Письменник Б. Васильєв справедливо зауважує, що література завжди лишає читачеві простір для уяви, співтворчості. Це завжди “свіжий продукт”, з якого читач може приготувати будь-яку “страву”. Кінематограф володіє здатністю “консервувати” характери, типи, а з “консервів” уже мало що можна “зварити”, треба обов’язково приймати те, що пропонується. Зовнішність актора, манера його поведінки, його привабливість, сила особистості – все це робить у кіно завершеним, незмінним літературний образ, і тут “жорстке” режисерське прочитання може спричинити неприйняття замість тої щирої розмови, яка завжди виникає між письменником і глядачем.

Безперечно, фільм не повинен замінювати книгу. Навпаки, фільм повинен прищеплювати до книги більш глибокий інтерес, розвивати творчу увагу студентів, загострювати здатність до активного мислення, пізнання світу, до сприйняття прекрасного, до діяльності – узагальнює авторитетний кінознавець І. Вайсфельд [2]. Розуміючи різницю між кіно і літературою, бажаючи завоювати більшу читацьку аудиторію, Л. Толстой повторював, що він останнім часом постійно думає про те, що йому треба писати для кінематографа. Багато українських письменників також прагнули бачити свої твори екранізованими.

Здобутки і втрати під час екранізації аналізують педагоги-кінознавці А. Вартанов, Н. Горпицька, У. Гуральник, С Гурєвич, С Жила, Н. Маневич, Р. Рабинович [3, 5, 6, 7, 8, 11,14].

Аргументовані думки щодо екранізації висловлює її противник П. Тауров [18]. Методист П. Тауров обстоює думку, що екранізація – це передовсім ілюстрація, це інтерпретація. Ми, мовляв, втрачаємо молодого читача, який самостійно думає над текстом, і отримуємо глядача, який пасивно споглядає інтерпретацію твору. Але інтерпретація, слушно зауважує П. Тауров,- вторинна. А вторинність будь-якої інформації віддаляє її від істини. Ми згодні з учителем-практиком. Однак, демонструючи в/ф, пам’ятаємо, що це міні-екранізація, це екранізація лише невеликої частини твору. Щоб зрозуміти художній твір, недостатньо побачити тільки в/ф. Але в/ф має силу, на наш погляд, повернути читача до непрочитаного твору, організувати цікавий аналіз останнього. Також П. Тауров переконує, що навіть найталановитіша екранізація не тотожна оригіналу, не виражає всіх ідей, класичних переваг літературного твору. З цією думкою ми теж згодні, оскільки у творах немає другорядних чи непотрібних подробиць, деталей, якими б можна було поступитися, відкинути безболісно. Саме тому в/ф учить нас уважно ставитися передусім до художніх деталей: власне, окремі в/ф побудовані на обігруванні таких деталей.

Роздумуючи над втіленням прозових творів на сцені, кінознавець К. Рудницький доходить висновку: “Спектакль не може замінити собою книгу, він не кращий за книгу. Але спектакль може наблизити до нас книгу, навіть улюблену, навіть добре знану, примусити по-новому сприйняти її героїв. Творча воля талановитого режисера чи актора дозволить нам проникнути в такі глибини прози, про які ми і не здогадувались” [17, с 45]. Сучасна дослідниця кіно С. Жила справедливо зазначає, що втрати під час екранізації неминучі, але треба прагнути, щоб художній ефект, викликаний фільмом, максимально наближався до вражень, залишених літературним твором.

Перед тим як зупинитися на питанні компонування сценарію в/ф, наголосимо, що з метою наблизити, а не відвернути молодь від літератури відбираємо твори не випадкові, а найбільш значущі, навіть знакові, які становлять славу, гордість української літератури, які хвилюють читача; твори самобутні, неповторні. Це, по-перше, програмові твори; по-друге, твори, рекомендовані для самостійного читання; по-третє, позапрограмові твори тих письменників, творчість яких вивчається у курсі української літератури; по-четверте, твори тих письменників, імена яких не відомі або мало відомі сучасній молоді. В/ф стверджують у юнаків і дівчат думку про багатство тем, проблем, жанрів, образів української літератури, що, безперечно, викликає у юних читачів інтерес до вітчизняного красного письменства і потребу в систематичному читанні.

Складати сценарії, зазначає літературознавець А. Ткаченко [19], непросто. Створюючи сценарій в/ф, передусім слід знати, як перекласти мову одного виду мистецтва (літератури) на мову іншого (театру, кіно). Завдання – віднайти рівноцінні засоби виразності, тому на допомогу сценаристу приходить герменевтика.

Герменевтика – наука витлумачення текстів, вироблення принципів їх інтерпретації. За концепцією німецького вченого Ф. Д. Шлейєрмахера, “витлумачити текст означає повторити акт творчості митця, причому завдання герменевтики – зрозуміти генія більше, ніж він розумів сам себе у момент творчості” [19, с 12]. Герменевтика використовує найрізноманітніші методи витлумачення; центральним є адекватне трактування текстів. При адекватному трактуванні зберігається максимально точний стиль автора, емоційно-мислительна атмосфера доби, відсутні елементи сучасності, особисті симпатії тлумача. Саме так побудовано більшість сценаріїв аматорських в/ф. Однак є чимало сценаріїв, у яких, з одного боку, відчутний авторський стиль і подих конкретно-історичної доби, а з другого – проглядаються зримі риси сучасності; уподобання, оцінка інтерпретатора.

На наш погляд, обидва типи сценаріїв мають право на життя. Ясно одне: немає і ніколи не буде повного збігу книги і фільму. Відомо, що навіть про досконалі екранізації художніх творів не одне десятиліття ідуть суперечки.

Ми поділяємо думку режисера С. Герасимова про те, що головне в роботі над екранізацією – це “бути вірним тексту і духу твору”. “Я ніколи, – каже відомий режисер, – навіть не намагався суперечити автору, а, вдячний, старався щось у нього запозичити. Захоплення – ось та творча основа, яка відвертає від спокуси переінакшити. По-іншому бути не може: я ставлю в кіно тільки ті книги, якими насолоджуюсь. І – розраховую на зворотний зв’язок” [4, с 373-374].

Чи треба змінювати сюжет, образну систему художнього твору у в/ф, роздумує французький кінорежисер Л. Дакен. Відповідаючи на це питання стосовно кіно, він стверджує: так, якщо це служить більш глибокому розкриттю ідейного змісту, зберігає дух книги, логіку розвитку дії: “Придумуючи сцени, які концентрують, кристалізують зміст і дух роману, залишаєшся вірним духу твору більше, ніж коли скрупульозно ілюструєш його главу за главою” [12, с 231 ]. Окремі в/ф у нас побудовані саме так.

Так, у повісті “Смерть” Б. Антоненка-Давидовича відсутня зустріч Костя Горобенка з небіжкою Надею; у в/ф, створеному нами на матеріалі твору, вона є. Ми побудували сцену так, що покійна приходить у сон Горобенка, щоб з’ясувати першопричину його деградації, висвітити приховані темні закутки його душі.

У кінодраматурга, підкреслює кінознавець Ю. Дзиган [9], не може не з’явитися своє бачення фільму, своє тлумачення літературної основи картини.

Зазначимо, що режисерське трактування може бути плідним лише за умови, що уява, фантазія, задум постановника не будуть заперечувати ідею і художні тенденції автора (прозаїка, драматурга).

Однак ми також згодні із засторогою відомого кінознавця Л. Брюховецької [1]: з літературним твором довільно поводитися не можна; не можна свавільно переінакшувати твори літератури, адже право на власне прочитання не є правом на руйнування ідейно-художньої системи першоджерела. Створюючи відеофрагменти, слід виходити з того, що вони – це або творча ілюстрація, або оригінальна інтерпретація, але аж ніяк не механічне копіювання художнього твору. Творча ілюстрація у нашому розумінні – це зображення, яке наочно пояснює або доповнює словесний текст; оригінальна інтерпретація – це незвичайне, своєрідне тлумачення твору самим виконавцем. В/ф фіксують власний погляд юних акторів (хай і непрофесіоналів) на художнє полотно. І така робота, ми глибоко переконані, вкрай необхідна. Аматорські в/ф не перекреслюють, не спотворюють твори красного письменства, не вступають з ними у протиборство. Аматори довільно з першоджерелами не поводяться (на цьому наголошуємо, бо це – етичний момент). Запропоновані сценарії не претендують на універсальність, абсолютну довершеність. Вони – результат бачення юнаками і дівчатами творчого задуму письменника і власних роздумів над сторінками художнього твору. Так, наприклад, останню зустріч Євгенія Рафаловича з Регіною (повість “Перехресні стежки” І. Франка) юні актори побачили як прощання двох закоханих сильних людей, які жертвують своїм коханням в ім’я перемоги високої громадської ідеї. Саме тому сцена вийшла глибоко драматичною і ліричною водночас.

Особливо вимогливим слід бути під час складання сценарію за класичним твором. Л. Брюховецька нагадує: “…серйозний підхід до класики – така вимога сьогоднішнього дня, такі його запити. Не руйнувати твір, а донести його якомога повніше до гладача” [1, с 57].

Важливо, щоб у в/ф були не тільки порушені актуальні для юнаків і дівчат проблеми, зокрема моралі, а й давався оригінальний їх розв’язок. Як відомо, юнаків і дівчат уже не задовольняє тільки гострий сюжет твору без глибини його осмислення. Молодь прагне тлумачити факти, явища. У пору ранньої юності старшокласники замислюються над сенсом життя, молодих людей цікавлять проблеми щастя, життєвого успіху, кохання, дружби, вічних цінностей, морального вибору. Юнак і юнка шукають у літературі ідеал. Тому в/ф має подарувати зустріч із сильним героєм, який бореться проти зла за утвердження добра і краси. Треба мотивувати вчинки героя: хто і що робить, з якою метою. Так, князь Кий (“Камінь русина” О. Коломійця) будує місто-фортецю, що каменем стане на дорозі половцям – завойовникам Київської Русі. Ніхто і ніщо не може зламати волю князя: на олтар Батьківщини він приносить дорогі жертви – братів Щека і Хорива, сестру Либідь.

Герой – це насамперед характер. Режисер О. Мітта [13] виокремлює три погляди на характер: як характер думає про себе сам, що думають про нього інші, що думає про нього автор. У характері виділяють три домінанти: волю, емоції, розум. Слід наголосити на меті характеру: чого я хочу, чому я цього хочу, всупереч кому я цього хочу, який тиск я відчуваю. У сценаріях, за якими знімають в/ф, повинна бути не тільки зовнішня дія, не тільки результати боротьби, а й мотиви, внутрішнє духовне життя, психологія героїв. Так, Сократ у в/ф, створеному за драмою “Цикута для Сократа” В. Герасимчука, хоче залишити в історії своє ім’я чесним, тому не погоджується ні на які компроміси, ганебними поступками не купляє право на продовження земного віку. Ми переконані, що такі в/ф формують у молоді не тільки естетичні смаки, а й емоційно-вольову сферу.

Сценарій в/ф утворюють ключові, основні, важливі для розуміння твору епізоди, у яких яскраво висвічується драматична ситуація, гострий конфлікт, боротьба. У мистецькому творі, зазначає О. Мітта, є обов’язкова сцена. У цій сцені контраст надії і відчаю, позитивної і негативної енергії фільму досягає максимуму. Це емоційний пік фільму. В/ф – це, по суті, та сама екранізована обов’язкова сцена, яка вражає глядачів, робить твір привабливим, особистісно затребуваним. На наш погляд, обов’язковою сценою у комедії “Мина Мазайло” М. Куліша є розмова Мокія з Улею (пропозиція хлопця українізувати кохану). Саме ця сцена дозволяє глибше окреслити Мокія (захоплення багатством української мови і водночас наївність, примітивізм) і Улю (українка відмовляється бути українкою). Окрім того, ця сцена комічна, що дозволяє відчути специфіку самого твору. Отже, такий в/ф здатний викликати інтерес до твору, прагнення по-новому підійти до його повторного читання, продовжити радісне спілкування з письменником самостійно у майбутньому. У сценарії мають бути повно представлені головні герої. Треба найточніше зберегти авторську позицію, авторський стиль і – це надзвичайно важливо! – авторську мову. Так, у в/ф, створеному за романом “Роксолана” П. Загребельного, діють головні герої – Роксолана і Сулейман; окреслено їх характери (вона – розумна, дотепна, передбачлива, поетична, з почуттям власної гідності, честі; він – примхливий, закоханий, з добре розвиненим естетичним смаком). Для сценарію добирається такий матеріал, щоб студент став учасником, а не спостерігачем пошуків героя, його сумнівів, перемог, поразок. Так, юнаки і дівчата не залишаються байдужими до страждань Тодозі Світайлівни (“Князь Єремія Вишневецький” І. Нечуя-Левицького), яка мала нещастя покохати зрадника і ката України. Водночас молоді люди вирішують для себе непрості питання: а що тут можна зробити, а як реально допомогти Тодозі, де правильний (моральний) вихід.

Складно створювати сценарії за прозовими творами. У прозі герої діють упродовж тривалого часу, вони переміщаються у просторі. Труднощі для сценариста виникають під час передачі думок, снів, таємниць, фізіологічних та психологічних станів героїв; запахів, пейзажів, авторських відступів, узагальнень, риторичних запитань, прямої авторської характеристики, описів тощо. У сценарії в/ф про всі події дізнаємося зі слів героїв. Створюючи сценарій за прозовим твором, розв’язуємо питання: як у невеликому за обсягом в/ф (до 12 хв.) вмістити характеристику героя (авторську, опосередковану, самохарактеристику), як показати психологічний пейзаж, деталь, інтер’єр, портрет, як перевести у звукову мову видіння, марення, сни, внутрішні монологи, діалоги з самим собою, невласне пряму мову.

Так, у М. Коцюбинського (“Fata morqana”) очі Хоми Гудзя – каламутні, як вода з милом. Актор, який грав Хому (монолог Хоми “Гадаєш, Хома перед тобою”), зосередив увагу на бездумному погляді героя; притишеному сичанні; дещо уповільненому темпі; частих психологічних паузах. Для того щоб передати поетичність Маланки Волик, її закоханість у землю, у насіння, артистка, яка грала роль Маланки, була одухотворена, обличчя її світилося радістю, коли вона перебирала вузлики з насінням; рухи були плавними, поважними.

Щоб перекласти мову прози на мову сцени, треба, як ми наголошували, знайти сценічний еквівалент прозового твору, а не просто скомпонувати діалоги, переставити, дописати, усунути побічні сюжетні лінії. У прозовому творі, узагальнює мистецтвознавець М. Резникович, слід знайти пружину драматичного конфлікту, дістати її звідти, можливо, навіть повністю побудувати конфлікт, розгорнути його в динаміці, показати кульмінації; розповідь про події замінити самою дією [15, с 48]. Герої на сцені діють, отже, у кожній репліці також має бути протистояння “так” чи “ні”, а між ними – боротьба.

Створюючи сценарії, необхідно уникати однотипності в сюжеті, близнюкової схожості героїв, однакових мовних зворотів. “Чим більше образів пройде через душу дитини, чим різноманітнішими будуть сценічні ситуації, тим ширшим буде світ почуттів і вчинків дитини, тим міцнішою, гармонійнішою, досконалішою стане її душа” [16, с 7].

На наш погляд, головне в аматорському в/ф, знятому з навчальною метою для заняття з літератури, – це слово, у якому закладена думка. Саме таку позицію обстоює О. Довженко: “Як же треба дорожити в сценарії словом, стиснутим до кристалічної форми, дорожити і думкою, і самою формою думки, щоб вона, наче диск дискобола, летіла далеко і точно, а не як випадково кинута цеглина! Думок! Більше думок – високих, образних і яскравих!” [10, с 158]. Як бачимо, слід привчати студентів до активного слухання, уважного ставлення до кожного слова, передусім його значення, його мелодики, оскільки у в/ф на першому плані – не зоровий, а звуковий ряд.

Сценарій, призначений для подальшого знімання на відеоплівку, має свою специфіку. Так, тривалість реплік персонажів, на нашу думку, залежить від багатьох чинників: зокрема, змісту сцени; конкретної ситуації; характеру реплік; фізичного, психічного стану героя; його темпераменту тощо. Короткі репліки Катерини – молодої жінки, котра зрадила свого чоловіка-солдата, стала коханкою російського офіцера (новела “Мати” В. Стефаника). У голосі Катерини – переляк, острах, каяття; жінка у передчутті страшного, неминучого, смертельного; саме тому у репліках фізіологічні і психологічні паузи; речення незакінчені, часто це приглушене повторення останніх слів матері. Репліки матері довші. Мати тяжко вистраждала кожне слово, що його кидає дочці. Немолода жінка переживає глибоке внутрішнє потрясіння. Речення прості – питальні і спонукальні, стверджувальні і заперечні, окличні.

Більшість сценаріїв в/ф – це діалоги; є полілоги. Окремі інсценівки – це розгорнуті монологи. Розігрування в подальшому такого монологу (до 7 хвилин) студентами – складна робота, її, з одного боку, виконувати легше (актор покладається лише на себе, передбачає усе заздалегідь тощо); а з іншого боку – важче; самотужки тримати увагу глядачів непросто; слід залучити, окрім голосу – головного інструменту, ще й додаткові засоби виразності, зокрема міміку, жести, позу.

Створюючи сценарій, сценарист повинен бачити певних студентів у певних ролях. Так, кінорежисер С. Герасимов згадує, що він не створив би фільм, якби не було знайдено на роль Петра гідного виконавця. Створюючи сценарій в/ф за повістю “Для домашнього огнища” І. Франка, в ролі розумної, красивої, але нещасної Анелі Ангарович ми уже бачили імпульсивну, сценічну, з добре поставленим голосом Галину Кицак. Широкий діапазон голосу, виразна міміка Людмили Кицак дозволили нам працювати над створенням в/ф за повістю “Вовчиха” О. Кобилянської (Людмила грала роль жорстокої, гоноровитої Зої Жмут, яка брутально втручається в особисте життя рідного сина).

Працюючи над створенням сценарію в/ф, ми вдавалися до скорочення окремих сцен, монологів, перестановки епізодів, доповнення вставками (озвучення авторських характеристик, невласне прямої мови тощо).

Подаємо типи сценаріїв в/ф, створених в аматорському студентському кінотеатрі (за способом укладання сценарію; з власного досвіду).

1. Текст в/ф – це одна сцена (епізод, акт, дія, картина), яка взята повністю з одного художнього твору.

2. Текст в/ф – це одна сцена (епізод, акт, дія, картина), яка взята з купюрами з одного художнього твору.

3. Текст в/ф – це кілька сцен (епізодів, актів, дій, картин), які взяті повністю з одного художнього твору і об’єднані в одну сцену.

4. Текст в/ф – це поєднання реплік дійових осіб (репліки взято з усього тексту одного твору).

5. Текст в/ф – поєднання авторських характеристик, відступів, реплік персонажів, невласне прямої мови, взятих з усього тексту одного твору. Репліки можуть бути вкладені в уста тих героїв, яких у художньому творі немає.

6. Текст в/ф – це поєднання кількох епізодів, узятих з купюрами з художнього тексту одного твору.

7. Текст в/ф – це поєднання епізодів з різних творів.

Так створені, між іншим, сценарії професійних фільмів “Кайдашева сім’я” В. Городька і “Камінний хрест” Л. Осики. Основу фільму “Кайдашева сім’я” склали однойменна повість і оповідання “Дві московки”, “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “На Кожум’яках”; основу фільму “Камінний хрест” – дві новели: “Камінний хрест” і “Злодій”.

Література

1. Брюховецька Л. І. Література і кіно: проблеми взаємин: Літературно-критичний нарис. – К.: Радянський письменник, 1988. – 183 с.

2. Вайсфельд И. В. Режиссер и драматург: путь к зрителю // Кинематограф сегодня: Сб. статей. – Вып. 3 / Под общей ред. В. Н. Ждана. – М.: Искусство, 1983. – 216 с.

3. Вартанов А. С. Образы литературы в графике и кино. – М.: Изд-во Академии наук СРСР, 1961. -312 с.

4. Герасимов С. А. Любить человека: Культура и нравственно-эстетическое воспитание молодежи: – М.: Просвещение, 1985. – 384 с.

5. Горпицкая Н. С. Кино – литература – театр: К проблеме взаимодействия искусств.: Учебное пособие. – Л.: ЛГИТМиК, 1984.-71 с.

6. Гуральник У. А. Русская литература и советское кино. Экранизация классической прозы как литературоведческая проблема. – М.: Наука, 1968. – 431 с.

7. Гуревич С. Учебное кино на уроках литературы // Учебный фильм. – М., 1961. – С. 182-190.

8. Гуревич С. Пути взаимодействия литературы и кино: Учебное пособие. – Л.: ЛГИТМиК, 1980. – 107 с.

9. Дзиган Е. Л. О режиссерском сценарии. – М.: Искусство, 1961. – 128 с.

10. Довженко О. Твори: В 5-ти т. – Т.4 / Упоряд. Ю. Солнцева. – К.: Дніпро, 1984. – 351 с.

11. Жила С. О. Теорія і практика вивчення української літератури у взаємозв’язках з різними видами мистецтв у старших класах загальноосвітньої школи: Монографія. – Чернігів: РВК “Деснянська правда”, 2004. – 360 с

12. Искусство в школе (художествиное чтение, театр и кино в эстетическом воспитании детей и юношества) / Под. ред. Ю. И. Рубиной. – М.: Просвещение, 1964. – 252 с.

13. Митта А. Кино между адом и раем. – М,: Изд-во ЭКСМО-Пресс, Подкова, 2002. – 480 с.

14. Рабинович Р. Г. Фильмы-экранизации на уроках литературы и воспитание художественного вкуса у старшеклассников // Искусство в школе. – М.: Просвещение, 1964. – С. 224-250.

15. Резникович М. Ю. От репетиции к репетиции. – К.:Абрис, 1996.- 344 с.

16. Розентуллер В. Театр как средство воспитания // Театр в школе (сборник пьес). – М.: Парсифаль, 1996. – С. 5-9.

17. Рудницкий К. Л. Проза и сцена.- М.: Знание, 1981. – 112с.

18. Тауров П. Смотреть или читать Достоевского? // Литература в школе. – 1990. – №1. – С. 145-155.

19. Ткаченко А. О. Мистецтво слова / Вступ до літературознавства: підручник для гуманітаріїв. – К.: Правда Яросла-вичів, 1997.-448 с.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Related posts:

  1. Як написати твір Твір можна визначити як письмову, грамотну передачу своїх знань і думок. Твори розділяться і мають два основних види: твори на вільну тему і твори на літературні, задані теми. Твори по ЗНО – це, взагалі, особливий вид, з певними, встановленими критеріями і особливостями. Отже, щоб написати гарне, цільне і осмислене твір, на будь-яку тему і будь-якого […]...

  2. Як написати книгу: покрокова інструкція Хочете написати книгу, але не знаєте з чого почати? Подібна проблема властива не тільки молодим, початківцям авторам, але іноді навіть маститим, відомим письменникам. В такому випадку, завжди варто пам’ятати, що не боги горщики обпалюють, тому практично будь-яку справу можна не тільки почати, але і закінчити, якщо підійти до нього з правильного боку. Починаючи працювати над […]...

  3. ЯК НАПИСАТИ ВІДГУК НА ХУДОЖНІЙ ТВІР (КНИГУ, КІНОФІЛЬМ ТОЩО) 1 Укажіть автора/авторку (творців) і назву твору. 2. Назвіть тему твору. 3. Наведіть короткий зміст твору. 4. Визначте проблеми, які автор/авторка порушив/порушила у творі. 5. Висловте свою думку про твір: що в ньому особливо сподобалось або не сподобалося, запам’яталося. 6. Зробіть висновок: про що автор/авторка спонукав/спонукала вас замислитися, що нового відкрив твір (якщо це екранізація […]...

  4. Як написати твір правильно і красиво? При отриманні освіти досить багато часу йде на творчу діяльність. Саме тому потрібно знати, як писати твір. Словесний полотно умовно розділяється на три епізоди. План твору: Вступ; Зміст; Висновок. Повністю розбирається обрана тема. Надаються питання, на які потрібно дати відповідь в писанні. Правила якісного твори Щоб створити стандартне твір, що не докладають багато зусиль. Ідея […]...

  5. Сценарій ювілею 35 років для жінок Для жінки ювілей у 35 років збігається з розквітом сил та краси. Вже впевнена в собі сучасна жінка до цього часу перебуває на злеті своєї кар’єри. На відміну від чоловіків, жінки повинні більше піклується про дітей і тому кругла дата – 35 річний ювілей – дає ще один привід звернути загальну увагу на життєві досягнення […]...

  6. Як правильно написати характеристику? Характеристика – це максимально повний опис особистісних якостей і діяльності людини. Щоб зрозуміти, як правильно написати і оформити характеристику про людину, треба знати її призначення. Як правильно написати характеристику з місця роботи? Грунтовна характеристика з місця роботи зазвичай вимагається в разі переходу на нову посаду або для прийняття рішення про нагородження всередині організації. Оскільки характеристика […]...

  7. Як правильно написати твір по картині художника? У багатьох виникає ступор, коли потрібно зробити опис картини. Але це невиправдані побоювання. Щоб виконати якісну роботу, не потрібно володіти професійними знаннями в області живопису. Уміння малювати також в даному випадку не буде потрібно. Ніяких проблем не виникне, якщо попередньо ознайомитися з тим, на які аспекти звертають увагу. Є певна корисна інформація про маляра і […]...

  8. Як правильно написати претензію? Щоб на вашу скаргу звернули увагу, а ще краще – прийняли по ній заходи, необхідно знати, як правильно написати претензію, так як нечітко складений запит зазвичай просто не розглядається. Правила написання претензії У написанні цього документа існують певні правила: кожна претензія повинна мати так звану “шапку”, що включає найменування одержувача претензії, якщо це компанія, фірма, […]...

  9. Мамо рідна, хай святиться ім’я твоє (Сценарій свята Матері) Л. Качурівська, Учитель-методист Київська обл. Як добре нам жити і знати, Вірити, друзі, весь час, Що кращого слова, як мама, Немає у світі для нас. Воно, мов зоря світанкова, Як хліб і людська доброта, Як мова твоя колискова, Як доля і правда свята. Із ним веселіше нам жити, Бо матір’ю в ріднім краю Назвали дорослі […]...

  10. Сценарій ювілею 60 років для жінок У 60 років ювілей у жінки повинен проходити в колі родичів і близьких, але в урочистій обстановці, тобто найкраще вибратися з будинку в хороший ресторан, з живою музикою і цікавим інтер’єром, тим більше багато ресторани і кафе оформлені в стилі ретро, що довелося б дуже до речі. Музику слід замовляти заздалегідь, тобто домовлятися з музикантами, […]...

  11. Як правильно написати твір-роздум? Даний матеріал повідає вам, як правильно написати твір-роздум. Під словом правильно ми маємо на увазі, написання правильного тексту з боку літератури, так само і правильної подачі інформації, для правильного осмислення та розкриття сенсу твору. Що б прочитавши твою роботу, читач в особі викладача або іншого читця, зрозумів і усвідомив все що ти хотів вкласти в […]...

  12. Сценарій дитячого дня народження для дитини 9-10 років У віці 9-10 років дітям обов’язково треба влаштовувати веселі дні народження в компанії друзів. У цьому віці у кожної дитини вже зазвичай є добрий друг, з яким він проводить багато часу, але на день народження є відмінний привід запросити й інших дітей. На свято може зібратися досить велика компанія, тому без сценарію не обійтися. Всім […]...

  13. Як правильно написати листа Діду Морозу? Писати листи – абсолютно не нудне заняття, особливо якщо адресатом є справжній чарівник. Будемо вчитися складати послання коханому новорічного персонажу – Дідові Морозу. З’ясуємо, куди відправляти і про що говорити, щоб дійсно “достукатися” до чарівного дідуся і його внучки. Навіщо потрібно писати листа Діду Морозу? Що таке пошта Діда Мороза? Зразок листа Дідові Морозу Навіщо […]...

  14. Як написати порівняльну характеристику двох героїв? Найчастіше твори доводиться писати на основі літературних творів. Доводиться працювати з двома героями однієї або різних книг. В рамках одного роману можна порівняти Наташу Ростову і Марі Болконського. Також можна взяти П’єра Безухова і Андрія Болконського – двох нерозлучних друзів. Персонажі з різних творів: Анна Кареніна і Наташа Ростова, Євгеній Онєгін і Григорій Печорін. Особливості […]...

  15. Сценарій дитячого дня народження для дитини 11-12 років У віці 11-12 років діти не люблять, коли з ними поводяться як з малюками, а день народження воліють відзначати без батьків. Звичайно, дорослі на святі повинні бути присутніми, заради забезпечення безпеки, але провідні ролі можна віддати самим дітям. До розробки сценарію дня народження треба обов’язково залучити іменинника. Навіть якщо на свято запрошуються дорослі люди, то […]...

  16. Співець життя народного – Сценарій літературного вечора, присвяченого 169-ій річниці від дня народження І. С. Нечуя-Левицького Н. Підгреб’я, Вчитель української мови та літератури; І. Пішко, Методист Заліщицького РМК Тернопільська обл. По-святковому прикрашена сцена: портрет І. С. Нечуя-Левицького, над ним великими цифрами – 169, навскіс до портрета прикріплено вишиті рушники; у великій вазі букет зі свіжих чи висушених квітів, колосся, трав або гілок хвої. Вчитель-словесник. Дорогі діти, шановні колеги та гості! 25 […]...

  17. Мово рідна, слово рідне… – Сценарій свята для учнів 5-6 класів Н. Подранецька, Вчитель української мови та літератури Рівне Святково прибраний клас (зала). На стінах – портрети українських письменників, плакати з ви-словлюваннями про мову, слово… (Звучить марш запорізьких козаків. На сцену виходять хлопці. Один із них читає наказ.) Наказ “Вельмишановна громадо міста Рівного! Нині світлеє свято зібрало нас у цій залі. Зібралися люди добрі на свято […]...

  18. Сценарій дитячого дня народження для дитини 3-4 років Кожна дитина очікує свій день народження з нетерпінням, сподіваючись на сюрпризи і подарунки. Навіть найменші діти розуміють, що день народження – це особливе свято, коли можна не тільки отримати нові чудові іграшки та досхочу наїсться солодощів, але і пограти зі своїми друзями, просто досхочу посміятися і бути в центрі уваги. У завдання дорослих входить організація […]...

  19. Леся Українка і кобзарство – Сценарій літературно-мистецького свята З. Філіпчук, Вчителька української мови та літератури Львів Святково прибрана зала. Портрет Лесі українки уквітчаний рушником. На сцені – народна капела бандуристок “Дзвіночок”. Керівник – заслужений працівник культури України Володимир Дичак. Під звучання бандури виходить дівчина-українка. Дівчина-українка (1) Сім струн я торкаю, струна по струні, Нехай мої струни лунають, Нехай мої співи літають По рідній […]...

  20. РЗМ № 2. Написати продовження пригоди Алі та її нових друзів або скласти інсценізацію за твором, давши їй свою назву Мета: навчити дітей складати казку; розвивати творчу уяву; виховувати почуття прекрасного, прагнення робити добро. Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. Засоби навчання: підручник, пам’ятка “Як редагувати письмову роботу”. Перебіг уроку I. Організаційно-мотиваційний етап. II. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Вступне слово вчителя. Очевидно, казки приваблюють читача різного віку, бо дарують віру в диво, життєдайну […]...

  21. Як написати резюме для влаштування на роботу Пошук нової роботи – заняття клопітка, вимагає терпіння і залізних нервів. Однак іноді виникає парадоксальна ситуація. Новачок – випускник вузу – без праці знаходить собі гарне місце, а досвідченому фахівцеві, професіоналу у своїй справі, доводиться стикатися з постійними відмовами або неувагою роботодавців. Зміст статті Що писати? Основні вимоги нюанси оформлення Чому так відбувається? Швидше за […]...

  22. Як написати скаргу на лікаря? Незважаючи на досягнення світової медицини в області лікування деяких смертельних хвороб, сучасну медичну техніку та ефективні препарати, в лікарнях нашої країни все ще зустрічаються лікарі-непрофесіонали. Клятва Гіппократа, дана ними в минулі часи, жодним чином не поширюється на лікарські помилки, які часто роблять доктора вітчизняних поліклінік. Звичайно, велика частина з них визнає свої помилки і намагається […]...

  23. Як написати есе? Есе – один з найцікавіших, гарних жанрів у літературі. Він не встановлює жорстких рамок для висловлювання авторського думки, не втомлює читача великими обсягами і складними формулюваннями. Що ж це за жанр? Як написати есе? Характерні риси есе як жанру Есе являє собою невеликий твір у прозі. Його головна особливість полягає в тому, що в есе […]...

  24. Як правильно написати резюме? Що можна написати в резюме і для чого цей документ взагалі складається? Фахівці відзначають, що грамотно складене резюме – це ключовий інструмент у пошуку роботи, особливо в наш час розвитку інформаційних технологій. Якщо ви не зможете в належному вигляді донести інформацію про себе до відома потенційного роботодавця, то пропустіть всі шанси отримати роботу своєї мрії. […]...

  25. Сценарій ювілею 50 років для чоловіків П’ятдесятирічний ювілей є не просто найбільш круглою датою – це поворотний момент в житті кожного чоловіка, привітання з побажаннями можуть сипатися на ювіляра як з рогу достатку, але підібрати правильно привітання до такого ювілею непросто. Половина життєвого пусти – 50 років, на такому ювілеї всі намагаються говорити урочисті промови, в яких підводяться деякі підсумки життєвих […]...

  26. Сценарій формування великомасштабної структури Всесвіту Теорія Ліфшиця, розглянута в попередньому пункті, говорить тільки про початкову стадію посилення неоднорідності в розширення Всесвіту. З іншого боку, в даний час досить добре вивчений процес утворення зірок. Але проміжні стадії утворення структури досі залишаються незрозумілими. Це вважається головною проблемою сучасної космології. Тим не менш, за останні десятиліття було зроблено великий крок вперед у розумінні […]...

  27. Сценарій ювілею 30 років для чоловіків Ювілей тридцятиріччя особливе свято в житті кожного чоловіка, не тільки тому що він буває раз у житті, втім, як і будь-який інший ювілей, а ще й тому, що це той самий вік, коли підводиться деякий підсумок життєвих успіхів і досягнень, в той час як в майбутньому можливо все, тому ювілей тридцятиріччя можна назвати святом надії, […]...

  28. Сценарій ювілею 30 років для жінок Тридцятирічний ювілей – важлива подія в житті жінки – до цього часу багато хто вже відбулися не тільки в кар’єрі, але і в особистому житті: заміжжя, діти. Тому святкування ювілею в 30 років вже має на увазі деяку урочистість. Запрошення слід розсилати родичам, близьким друзям, можливо деяким знайомим під роботі, але все має бути індивідуально […]...

  29. Сценарій ювілею 55 років для чоловіків Ювілей в 55 років особлива подія в житті будь-якого чоловіка – це той самий вік, коли досягаєш піку життєвих сил, це вік абсолютно зрілого – відбувся чоловіки. Ювілей повинен бути веселим, так як вся сім’я ювіляра, всі його близькі та друзі повинні радіти його досягненням, у багатьох людей в такому віці найважливіше це їх діти […]...

  30. Сценарій ювілею 70 років для чоловіків 70 років – черговий ювілей, який не можна вважати святом старості, навпаки – це свято стійкості і безлічі життєвих досягнень, напевно багато в чому це свято сімейний, так як пов’язаний з дітьми, онуками і навіть правнуками, тобто найбільш значущим і важливим у житті ювіляра! Організовувати сценарій ювілею 70 років для чоловіків слід особливо ретельно, не […]...

  31. Сценарій дитячого дня народження для дитини 7-8 років Діти в 7-8 років вважають себе досить дорослими і самостійними. На свій день народження дівчинки і хлопчики воліють запрошувати своїх найближчих друзів по школі або двору. День народження цілком можна організувати удома, а якщо дозволяє час року, то і на природі. Дорослі повинні забезпечити безпеку проведення заходу, а також взяти на себе організаційну діяльність. У […]...

  32. Сценарій ювілею 45 років для жінок Сценарій ювілею 45 років для жінки повинен припускати урочисте і величне святкування, тому слід заздалегідь подбає про організацію цього торжества. Ведучий жебрати заздалегідь, але краще запросити професійного тамаду, так і ювілярці і всім близьким буде гарантовано значно числі приємних сюрпризів. Список запрошених слід скласти заздалегідь, до нього можуть увійти не лише родичі та близькі друзі, […]...

  33. Кіносценарій Кіносценарій (грецьк. kineo – рухаю, італ. scenario, від лат. scaena – сцена) – літературний драматичний твір, за яким створюється кінофільм. Сучасний К. при всій самостійності та закінченості літературної форми існує для втілення його на екрані в кінематографічних образах. Ця кінематографічна образність К. народжується з єдності чотирьох його компонентів: ремарки (описової частини); діалогу чи монологу (прямої […]...

  34. Аплікація Аплікація (лат, applicatio – приєднання) – введення у літературний текст цитат (прислів’я, приказки, афоризми, фрагменти з художнього твору та ін.) почасти у зміненому вигляді. Прикладом А. можуть бути рядки із сонета М. Зерова “Князь Ігор”, взяті із “Слова про Ігорів похід”: А любо Дону шоломом зачерпти! Одважний князю, ти не знаєш смерти, Круг тебе гуслі […]...

  35. Адресат Адресат – одержувач листа. В естетичній комунікації – сприймач художнього твору, його реципієнт. На відміну від психологічного (сприймач), прагматичного (споживач), соціологічного (реципієнт, публіка), літературознавче поняття А. розрізняє реальних адресатів (читачів фізичних), на яких свідомо чи потенційно розраховує письменник, пишучи твір, та А. як естетичну позицію, ідеального читача. Від характеру орієнтації на нього значною мірою залежать […]...

  36. Актуальність художнього твору Актуальність художнього твору (лат. actualis – дійовий, справжній, нинішній) – суголосність художнього твору (передусім; – його тематики, проблематики) з сучасністю, його відповідність потребам і смакам читачів того часу, коли твір написаний, опублікований або перебуває у процесі читання (рецепції). А. х. т. – один із критеріїв його оцінки в соціологічній критиці. Проте актуальність у мистецтві не […]...

  37. Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ У літературознавстві існують різні системи класифікації видів художнього образу, які, узагальнюючи, можна звести до двох основних типів, що є похідними від двох розглянутих раніше аспектів розуміння суті художнього образу. В розумінні образу як способу буття художнього твору різні його види співвідносяться з умовно відокремлюваними елементами його форми, тобто постають як прийоми мовної та предметної зображувальності […]...

  38. Інсценізація, або Інсценівка Інсценізація, або Інсценівка (лат. in – на і scaena – сцена) – переробка літературного твору (прозового, поетичного) для постановки його на сцені або для радіо – чи телевистави. І. має на меті засобами драматургії передати ідейно-художній зміст інсценізованого твору, тут можлива і його інтерпретація. Перша І. в репертуарі українського театру – оперета “Різдвяна ніч” М. […]...

  39. Канонічний текст Канонічний текст – текст, раз і назавжди встановлений, стабільний у цілому і зокрема, обов’язковий для всіх видань. Встановлення К. т. здійснюється шляхом вивчення всіх фактів, пов’язаних з його створенням. Питання про К. т. і саму процедуру “канонізації” – встановлення К. т. – проблематичне, як і питання про авторську волю, особливо в тих випадках, коли автор […]...

  40. Кореляція Кореляція (лат. со – префікс, що означає об’єднання, сумісність, і relatio – відношення) – співвіднесення процесів творення, виникнення та сприймання художнього твору. К. – процес багатогранний і поліфазний, виступає одним із механізмів оцінки художнього твору, інтерпретації його сутності і своєрідності. Корелятивність творення і сприймання виявляється в тому, що письменник певним чином орієнтується на реального чи […]...

Як написати сценарій відеофрагмента
«
»