Урок за оповіданням Григора Тютюнника “Дивак”
А. Ситченко,
Доктор педагогічних наук Миколаїв
Оповідання Григора Тютюнника “Дивак” уриває низку казкових творів, що вивчаються у 5-у класі, й знайомить учнів із власне прозою. Саме на прикладі таких епічних творів найбільше формується читацька здатність до літературного аналізу. Особливістю оповідання “Дивак” є й те, що в центрі його подій – один персонаж, аналіз якого збігається з осягненням всього тексту. Тому найчастіше під час вивчення подібних творів обирається пообразний тип їх аналізу.
На вивчення оповідання “Дивак” відводиться два уроки. На першому з них слід викласти відомості про письменника та життєву основу зображеного, а також провести первинне читання. Вчитель знайде матеріал про письменника як у підручнику, так і в згадуваній уже книжці Р. Мовчан, що входить до навчально-методичного комплекту з української літератури для 5-го класу загальноосвітніх навчальних закладів [1; 3]. Оскільки пообразний аналіз твору передбачає виділення в ньому ключових образних елементів, розгляд їх і встановлення співвідношень між ними, то оповідання “Дивак” слід прочитати в класі повністю, а не за частинами. На це піде близько 15 хв. У настанові учням слід порадити: “Під час читання спробуйте зосередитись на образах тих персонажів, котрі беруть участь у всіх зображуваних подіях, – головних героях твору. Намагайтесь не оминути описи їхньої зовнішності, збагнути поведінку, пояснити настрої цих дійових осіб. Зверніть увагу на пейзажні картини, змальовані письменником, поміркуйте над тим, яку роль вони виконують в оповіданні. Чи зможете ви пояснити, які авторські переживання ви відчули з прочитаного?”
Розповідь про образ Олеся умовно складається з двох частин: відомостей про його зовнішність та характеристики його вдачі, на підставі чого можна вивести судження про зміст і значення твору загалом. Тому обговорення слід розпочати з таких завдань і запитань:
1. Хто з персонажів твору привернув вашу увагу найбільше? Чим саме?
2. Знайдіть у тексті портретні деталі Олеся. Які мовні засоби вживає Г. Тютюнник для опису його зовнішності?
3. Визначте ставлення автора до хлопчика, помітне в цьому описі.
4. Яким ви його собі уявляєте? Усно намалюйте його зовнішність.
5. Поясніть, які риси вдачі Олеся розкриваються в його зовнішності?
6. Яке ставлення до нього виникає у вас? Доведіть свою думку.
Звичайно, учні вкажуть на образ Олеся, який дійсно поводиться не так, як усі. Словом, дивак. Знайти в тексті портретні деталі персонажа їм допоможуть опорні слова – своєрідні орієнтири, за якими вдасться безпомилково й повно відтворити зовнішність Олеся. Наприклад: 1. Зріст. 2. Очі. 3. Взуття. 4. Одяг. 5. Статура. 6. Сила. У разі потреби слабовстигаючим учням можна дати опорні слова з авторськими деталями:
1. Зріст: “малий, головою ледь до клямки дістає”.
2. Очі: “чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути весь світ”.
3. Взуття: чобітки.
4. Одяг: “пальтечко в нього товсте”, рукавички.
5. Статура: “сам тонкий”.
6. Сила: слабосилий, бо “важко нахилятись: дух спирає, під очима набряка”.
Маючи опорні орієнтири, п’ятикласники досить успішно відтворюють зовнішність персонажа й формують на цій основі перше враження від його вдачі. Вони легко уявляють маленького сільського хлопчика, худорлявого й слабосилого, допитливого і вдумливого. В учнів народжується інтерес до Олеся, виникає співпереживання, що наближає їх до розуміння його настроїв та дій. Однак повнішу розповідь про головного героя оповідання учні можуть скласти, зважаючи більше на його вчинки і поведінку. У цьому їм допоможуть завдання і запитання:
1. Що Олесь найбільше любить і вміє робити? Наведіть приклади.
2. Чому йому до вподоби зимова пора року? Доведіть свою думку.
3. Якої вдачі хлопчик, коли не хоче псувати молодий лід на річці, шкода йому пліточки, яку проковтнула хижа щука, або коней, яких поганяє дід?
4. Чому Олесь не захотів виконати завдання вчительки? Як ви поясните його вчинок?
5. Що найбільше вразило хлопчика в дідових словах? Чому він “зарився в подушку і тоненько заскімлив”?
6. Про що свідчить сон, який приснився Олесеві?
Найбільше Олесь любить малювати. Через те йому й зима до вподоби, бо на снігу зручно малювати всяку всячину. А вміє він це робити, бо уважний до всього: помічає зелені чубчики трави крізь порошу, низенькі пеньки з жовтуватою смілкою, йому цікаво, як дятел порається та який підводний світ замерзлої річки. Допитливість і спостережливість пробуджують його творчу уяву: “ввижається Олесеві маленька хата під кущем водяної папороті, а в тій хатці – він біля віконця сидить, рибку стереже”. Тому й вдалим виявився малюнок дятла, і навпаки – не цікавим був йому той гирунчик. Справді, яке натхнення викликає в художника перегнійний горщечок? Учителька б сама могла подбати про гідний предмет для малювання й не ставити себе в незручне становище. До того ж, хлопчик іще дуже малий, щоб слухняно виконувати будь-які забаганки старших. Тому й вийшов із класу. Можна сказати й про те, що в хлопчика природне чуття краси і свободи, не притьмарене путами штучних заборон. Як, очевидно, заздрив Олесеві автор, всіляко утискуваний у своїй творчості!
Розповідаючи про те, як Олесь підтримав сосну, трамбуючи її коріння, або не захотів “подушки на льоду гнути”, як він переживав, коли щука проковтнула рибку або дід бив коней, щоб швидше дістатися домівки, учні мають дійти висновку про добру вдачу хлопчика, його милосєрдність. Та найбільше його вразили дідові слова про жорстокість світу дорослих, де “не бити не можна”, бо “не ти, так тебе одрепають, ще й плакать не дадуть”.
Однак сон, який приснився вночі хлопчикові, засвідчує, що в душі малого зріють добрі почуття, з якими він увіходить в новий день, у нове життя.
Для закріплення знань про вдачу персонажа учням доцільно скласти таблицю, яка виражає зміст і художню структуру (прийоми творення) образу-персонажа:
Образ Олеся
Прийоми творення
1. Портрет.
2. Уподобання.
3. Ставлення до природи.
4. Вчинки й поведінка.
5. Думки і переживання.
6. Оцінка з боку дорослих.
Риси вдачі
1. Худорлявий маленький хлопчик, слабосилий. Спостережний і допитливий.
2. Має творчі здібності, любить малювати.
3. Уважний і спостережливий.
4. Добрий і милосердний. Має природне чуття краси і свободи.
5. Вдумливий і вразливий.
6. Дивак, не такий, як усі.
Користуючись цією таблицею, п’ятикласники зможуть скласти зв’язну розповідь-характеристику образу-персонажа, розвиватимуть не лише усне мовлення, а й логічне мислення. Значну допомогу в цій роботі вчителю й учням подає підручник [3: 307-309].
У п’ятикласників слід поцікавитись, чи справді Олесь такий уже дивак і чи помічають вони в ньому близькі риси. Діти навіть можуть пофантазувати про те, ким стане Олесь, як виросте. Можливо, буде художником або вченим. Одне певно: він – хороша людина.
Література
1. Мовчан Р. В. Українська література: Кн. для вчителя: 5 кл. – К.: Генеза, 2005. – 248 с
2. СитченкоА. Л. Навчально-технологічна концепція літературного аналізу. – К.: Ленвїг, 2004. – 304 с
3. Цимбалюк В. І. Українська література: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. І. Цимбалюк В. І., В. В. Потіха – К.: Навч. книга, 2005. – 320 с
(1 votes, average: 5.00 out of 5)