Твір про навколишній світ

Ми живемо в світі і суспільстві, яке повно і справжніх скарбів, і контрастів. Причому ці контрасти не завжди приємні і хороші. Я спробую розповісти про світ коротко, бо й самої товстої книги не вистачить описати його весь.

Почну з поганого. У світі щорічно масово вирубуються ліси – легені нашої планети, що насичують повітря киснем. Ноутбуки і дорогі речі в одних людей є сусідами з убогістю і найпростішим побутом у інших. Два мільярди людей на планеті не користуються електрикою, а не те, що Всесвітньою мережею Інтернет.

Разом з тим у світі збереглися ще місцевості, де природа залишається у своєму первозданному вигляді. Наприклад, у далекій Бразилії є заповідні краю, де вільно махають крилами величезні хижі птахи, привільно живуть ягуари, а на землі просто так вилежуються алігатори і великі змії-анаконди. Алігатори гріються на сонечку, адже людей кругом зазвичай не буває, і їх ніхто не потривожить. Там в бурхливих широких річках плавають острозубие і дуже небезпечні риби-піраньї. А на гілках сидять смішні папуги ара. Цей великий папуга нагадує те блазня, то мудреця, то сердитого дядечка.

По-різному живуть люди у навколишньому світі. Жителі великих міст, я прочитав, страждають від світлового забруднення. Тобто занадто багато сяє у великих містах ліхтарів, вивісок, автомобільних фар, вікон і вітрин. Через це порушується сон, створюється стрес, і люди забувають, що таке зірки. Людина сильно віддаляється від природи навіть в таких простих речах, як світло.

А в цей час у далекій африканській пустелі Наміб по караванної стежці слідують мандрівники. Їм світять тільки зірки. Навіть світло своїх смолистих факелів вони бережуть, економлять час, який їх факели їм служать. Безкраї простори пісків перетинають вони, слідуючи від оазису до оазису. Тут хвилястими пасмами тягнуться піщані дюни, вітер переміщує їх з місця на місце. Людина сама здається піщинкою серед первозданної природи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір про навколишній світ