Твір на тему “Як я одного разу врятував кошеня”

Коли мені було 10 років, я пішов гуляти в парк. Була осінь, замрячив дощик, подув прохолодний вітер. У парку вже з’явилися калюжі і килим із золотих і червоних листя. Я зібрався йти додому, коли почув жалібний писк. Я пішов на писк і побачив маленького кошеняти, який потрапив в глибоку калюжу і не міг вибратися. Кошеня весь промок і забруднився в грязі. Він пищав з останніх сил і ледве стояв на ногах.

Я пішов до кошеняті і промочив ноги. Калюжа була дуже глибока для кошеняти, а мені дістала до штанин. Я взяв малюка на руки, вийшов з калюжі. Кошеня весь тремтів. Я розстебнув куртку і сховав кошеня під неї.

Коли ми прийшли додому, двері відкрила мама. Вона побачила мене забрудненим з мокрими ногами і брудного кошеня. Мама спочатку хотіла мене насварити, а потім відправила митися і парити ноги. Я ширяв ноги, а мама купала кошеня. Потім загорнула Пухнастик в рушник, щоб він обсох.

Коли ми висохли, мама налила пухнастиків теплого молока. Кошеня жадібно хлебтав молоко, а ми з мамою пили гарячий чай. Увечері прийшов тато. Ми з мамою вмовили його залишити кошеня. Тепер Пухнастик живе у нас.

Він став красивим і дуже пухнастим котом. Пухнастик любить грати з м’ячиком, дрімати у мами на колінах.

Пухнастик дуже любить мене, адже я його врятував.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 3.50 out of 5)

Твір на тему “Як я одного разу врятував кошеня”