Твір на тему “Моя улюблена тварина – кішка”
Варіант 1
У нас вдома жила кішка, її звали Ксюшка. Потім в незабаром у Ксюши з’явилися кошенята. Коли я їх побачила, мені сподобалися вони все, але найбільше руденький кошеня. Він був такий маленький і красивий, що я всім сказала, що він буде моїм, і я його нікому не віддам. Тоді мама його залишила, а інших роздала іншим, тільки звичайно коли вони підросли і почали їсти самостійно. А свого рудого кошеня я назвала Васька.
Я його дуже полюбила і він мене теж. З Ваською я постійно грала. Ми грали з ним в хованки, і ще йому дуже подобалося грати з бантиком на нитці.
Мій Васька мене завжди проводжав до школи і зустрічав я заходжу додому, а він мене вже чекав біля дверей, наче відчував, що я зараз зайду. Він завжди терся об мої ніжки так я розуміла, що він дуже радий мене бачити. Він нікому так не йшов як до мене. Я дуже люблю свого кота Ваську.
Варіант 2
У мене вдома живе кішка. Її назвали Білка, на честь персонажа з мультфільму льодовиковий період. У неї такий же пухнастий хвіст. Колір шерсті сірий. Вона дуже пухнаста.
Додому її приніс тато. Побачив її ще кошеням в під’їзді, і вирішив взяти. Вона дуже боялася всього спочатку, а через тиждень освоїлася. Вона дуже любить грати. Іноді боляче дряпається.
Я зараз в 5 класі, а з’явилася Білка у нас, коли мені я був у 2 класі. Значить вона у нас вже 3 роки.
Вона у нас домашня кішка, на вулицю не виходить. Зате любить дивитися у вікно і сидіти на кватирці. Мені іноді страшно за неї, адже у нас четвертий поверх.
Вона любить спати вночі з мамою. Зазвичай лягає поруч в ногах на ковдру і спить до ранку поки будильник не розбудити. Влітку Білка ганяється за мухами. Може бігати за ними по всій квартирі.
Наша кішка любить їсти рибу і Кітікет. Іноді ми даємо їй суп і ковбасу. Ще вона п’є воду, варенець і молоко, кефір не любить.
Варіант 3
Як то я йду по вулиці і бачу, сидить кішка, вона була брудна, худа. Але за цим я побачила її забарвлення шерсті, він був дивний, я ще такого кольору не бачила. Вона сиділа і дивилася на мене такими сумними голодними очима, що я подумала: “сходжу в магазин і куплю їй поїсти”. Зайшовши в магазин, я думала, що ж їй купити і зупинилася на Кітекет. Повернувшись, я побачила її вона сиділа і чекала мене, як ніби знала, що я повернуся до неї. Дала їй поїсти, вона з’їла не поспішаючи, пережовуючи кожен шматочок. Побачивши, що вона доїла, я вирішила піти далі куди прямувала. А вона сиділа і дивилася мені у слід.
Мені стало її так шкода, що я різко зупинилася, і ще раз все обдумала. Йдучи назад в її сторону, я побачила як вона прям оживає на моїх очах. Взявши її на руки, я побачила, що її очі так блищали від щастя, що у неї з’явився постійний хазяїн.
Спершу, я дала їй ім’я Соня, а потім ми з нею пішли до ветеринара її обстежили і мені сказали, що з нею все в порядку аналізи були всі хороші. Соні зробили кілька щеплень, і ми з нею пішли додому. Прийшовши додому, я її погодувала, а потім помила. Їй дуже сподобалося митися, вона навіть не поворухнулася, вимивши її, я побачила її Не звичайних красу. Їй дуже сподобалося у мене.
Ось так ось в моєму житті з’явилося це диво Соня.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)