Твір на тему “Моя улюблена тварина”
Різноманітність тварин, яких можна завести у себе вдома, достатньо велике. Деякі діти самостійно доглядають за щеням, акваріумними рибками, хом’ячком, морською свинкою, равликом. Інші стають власниками змій і навіть крокодильчиків. Смаки у всіх свої. Головне, просячи у батьків маленького друга, необхідно усвідомлювати, що вихованець вимагає відповідального ставлення до себе і турботи. Його не можна трохи попестити, а через кілька днів забути про нього, як про обридлої іграшці.
Я не уявляю собі життя без мого чотириногого улюбленця – кота Бориса з породи сфінксів. Раніше мені хотілося завести у себе пухнастого кошеня, але у мами алергія на шерсть, тому ми взяли лисе тварина.
Але я анітрохи не розчарована у цьому! Борис добрий і смішний, енергійний і ласкавий, приносить суцільний позитив в нашу сім’ю. Я люблю фотографувати, тому у мене накопичилося чимало цікавих знімків мого кота. Намагаюся завжди тримати фотоапарат поруч, щоб не пропустити найкумедніші моменти.
До появи в нашому будинку сфінкса я зовсім не знала, що існують кішки без шерсті. Це якось незвично. Тому думала, що з-за маминої алергії до мене ніколи не буде кошеня. Але батьки знайшли вихід із ситуації, так що самі залишилися задоволені і мене порадували.
Я сама доглядаю за своїм вихованцем. Міняю йому лоток, годувати кілька раз у день свіжою їжею, слідкую, щоб у мисці Бориса завжди була вода, дивлюся, щоб його лежак був чистим і зручним. Кота не потрібно часто мити. Я просто протираю його м’якою ганчіркою, особливу увагу приділяючи складочками тварини, щоб там не накопичувалася бруд. Не забуваю також грати зі сфінксом кожен день, щоб він відчував, що є повноцінним членом нашої сім’ї і дуже любимо мною.
У мого кота великі розкосі чарівні очі і великі вушка. Можу сказати, що недоліків у нього немає. Борис не капостить, не лазить на стіл, не випрошує їжу голосним нявчанням, не дряпається, не поводиться агресивно. У нього добра характер. Особливо мені подобається граціозна хода мого улюбленця, а весь його вигляд так і пашить витонченістю і благородством.
Ми в теплу погоду ходимо гуляти з котом у двір. Він не любитель тривалого перебування за межами квартири, але іноді хоче побешкетувати на свіжому повітрі. Ми з мамою в’яжемо для нього теплі речі, щоб Борис не замерз в негоду, адже теплою шубки у нього, як і інших кішок, немає. Я дуже рада, що у мене живе такий милий і лагідний вихованець.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)