Твір “Мова живе разом з життям народу”

Літопис історії в словах. Мова – це результат історичного процесу розвитку того народу, який цією мовою користується. Мова живий поки живий народ, що говорить на ньому. Одні слова приходять в мову, інші йдуть з нього, коли в життя людей приходять і йдуть поняття, явища, предмети.

Кожна мова на планеті неповторний і несе на собі відбиток укладу, побуту, способу життя мовців. У ньому відображено всі, що актуально для мовців насправді. Я не здивувався, дізнавшись, що, здається, в Чукотському мовою є кілька слів, що позначають тюленя. Кожне має особливий відтінок значень: це тюлені в різних видах і станах. В українській же мові, де від полювання на тюленів не залежить виживання і життя цілих сімей, існує лише одне загальне поняття: тюлень.

Слова з минулого. Про те, як жили люди до нас, у часи минулі, розкажуть нам такі слова, як історизм і архаїзми: наприклад, зело, зерцало (тобто дзеркало), позаяк, пошто, чоло (лоб), ганьба (видовище в театрі, в цирку і так далі), перст (палець на руці), тать (злодій чи грабіжник, злочинець), пачпорт (паспорт). Вони вже майже зникли з живої української мови (як, втім, будь-якої мови, адже історизм та архаїзми існують в будь-якій мові), їх знають лише за книжками і фільмами. Архаїзми та історизм відроджуються до життя лише для того, щоб передати атмосферу епохи (наприклад, в театральному спектаклі на тему якихось давно минулих історичних подій), історичний колорит.

Слова для майбутнього. Коли в мові бракує власного словникового запасу, слова запозичуються з інших мов. Приклади недавніх запозичень української мови у англійської, наприклад: блогер, пролонгація, тролі, смартфон… Новий предмет або явище в житті людей тут же покаже в мові слово-неологізм, тобто нове слово. Нетбук, бонус, ай-пад, тачпад, плеєр, амбушюри, тачскрін, кодіть…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Твір “Мова живе разом з життям народу”