Твір “Мова – це одяг людини”
Мова – річ яка є ідентифікатором вашої особистості, якщо мати на увазі під словом мова, то що ви говорите. Якщо ваша мова сповнена усіляких помилок, і нецензурної лайки, то ви ганьбите свою рідну мову і себе. Ну а якщо ви намагаєтеся дотримуватися норм рідної мови, і говорити чітко, не використовуючи слова-паразити і всілякі лайки, то ви прикраса для свого народу і мови.
У всі часи люди говорили про тему словесності, мови, і його витоків. З приводу мов є безліч різних історій. Є легенда, згідно з якою, мови виникли внаслідок того, що люди хотіли дістатися до бога, для чого побудували Вавілонську вежу, а бог, помітивши це, наділив всіх людей різними мовами, щоб вони не зрозуміли один одного, і не змогли добудувати вежу. З цієї легенди ми бачимо, що люди хоч і розмовляють різними мовами, але ми є істотами, для яких не повинно бути різниці між мовами, расами, або національним походженням. Всі ми люди і тому повинні бути єдині.
Але якщо подивитися на тему мови з історично-культурної точки зору, то можна сказати, що кожна мова є як би універсальним ідентифікатором культури того чи іншого народу. Мови тісно переплітається з історією народу, з мови можна дізнатися на яких національні цінності виникла мова. Також вивчення мов допомагає людині розвиватися як особистість, що теж важливо.
З усього це видно, що мова є річчю необхідної людству. Носії мови тієї чи іншої культури, несуть в собі ту саму культуру, відповідну їх мови. Також мова є способом самоідентифікації людиною і суспільством його як особистості здатної до комунікації. Мова і мова дуже корисна річ, яка супроводжує людину з самого початку його існування. Якби не було мови і комунікації, то, можливо, наші предки так і не злізли б з дерев.
Це сенс, який несе в собі мову і мова. Мова передає поколінням майбутнім інформацію поколінь минулих, що є буквально передачею досвіду наших предків нам. Це моя думка, і воно не претендує на істинно вірне і може бути спростовано ким завгодно.
Варіант 2
Мова – найбільше багатство. Воно дається кожному члену суспільства безкоштовно. Просто за фактом народження і причетності до нього. Освоїти людську мову поза суспільством не можна. Але мови бувають різні. Мова, писемність, мову жестів, сигналів або символів. В даному творі зупинимося на усному мовленні тому, що вона більш поширена і виразна.
Народна мудрість говорить про те, що по одягу лише зустрічають. Проводжають вже по уму. Без одягу ходити в цивілізованому суспільстві неприпустимо. Одяг повинен не шокувати оточуючих, а покращувати їх попередню думку про її носії. Її якість і відповідність заходу вже дає достатній мінімум інформації для оточуючих, щоб почати спілкуватися або відкинути людини. І під непомітною, і під що не відповідає моменту одягом, може ховатися освічений і розумний чоловік. Але або він погано вихований, або розвинений односторонньо.
І навпаки. Гарний одяг може виявитися “личиною”. А під нею намагається маскуватися грубіян, нахаба, а може навіть дурню. Ось ці моменти і з’ясовує наше спілкування. Як з новими знайомими, так зі “старими”. Без крайньої необхідності ніхто не спілкуватиметься з нерозумним або обмеженою людиною, а тим більше фанатиком. Але ж з’ясувати наявність цих моментів можна тільки, постійно спілкуючись з цими людьми. З першого погляду вони можуть здатися осяяними якою-небудь ідеєю або переконаними в своїй правоті людьми. А недорікуватий, що впадає від будь-якого слова в ступор, співрозмовник може виявитися геніальним, енциклопедичних знань людиною. Просто він заїка або вкрай сором’язлива. А підлітки. Вони для самоствердження в своєму колі можуть лаятися, говорити на примітивному, але загальноприйнятому у них мовою. Але серед “своїх” це хоч і неправильно, але зрозуміло. А заговори дівчина або хлопець на цій мові в іншому місці, а тим більше в середовищі більш інтелігентної, то оточуючим стане сумно і прикро. Хтось промовчить, а можуть різко стримати або зовсім “показати на двері”.
“Слово – одяг всіх фактів, всіх думок”, – сказав письменник Максим Горький. Це висловлювання вірно і щодо самого письменника, і для кожного іншу людину, якщо він не протиставив себе суспільству. Звичайно цей вислів афоризм, але як глибоко воно проникає в саму суть речей і коротко, але ємко її описує. Мова і мова – це наша сила. Але як будь-яку силу їх треба використовувати грамотно і обережно.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)