Твір для 7 класу на тему “Вид з вікна”

Раннім ранком люблю поцікавитися, що діється на вулиці. Для цього підбігаю до віконця і дивлюся назовні. Видно освітлена самотнім ліхтарем порожня доріжка, припорошенная нічним снігом. Він лежить на поверхні тротуару і на гілках дерев і немов вата огортає їх. Навпроти стоять сонні будинки. У них теж починають прокидатися люди і світло загоряється розкиданими квадратиками. Поступово з’являються мешканці і вигулюють своїх собак. Хоч і холодно, але вони блукають по двору зі своїми вихованцями.

Настає день і тепер виразно проступають різнокольорові сніжинки, ліниво падають на землю. Трохи віддалік вимальовується наша крижана гірка. Коли морози відпускають я з друзями люблю з неї спускатися на санках і лижах. А ще ми тут розважаємося запуском хлопавок і граємо в сніжки. Видно з вікна цілий мир і тишу проривають рідкісні бурчання проїжджаючих машин. Рідкісні перехожі поспішають на роботу і по справах, залишаючи сліди на покривалі з снігу. Порив вітру змітає відбитки діяльності людини і стає сумно від самотності.

У мене сильно болить горло і лікар звільнив від занять у школі. Доводиться цілими днями проводити час в порожній кімнаті. Хлопці навчаються і бігають по коридорах школи, а я змушений животіти тут зовсім один. Батьки давно пішли і тільки до обіду приходить мама, щоб нагодувати мене і дати чергову дозу зілля. Після її відходу знову настає глуха тиша і час повільно відпускає чергові хвилини. Починаю читати, але вікно знову манить своїми таємницями. Приїхала машина з товаром для магазинчика і вантажники довго вовтузяться з коробками. Двірник чистить снігові завали і мені стає шкода порушеною їм зимової краси.

Сонце починає сідати і його край ховається за містом. Батьки приходять додому і намагаються не шуміти. Вечеряємо і дивимося телевізор. За вікном темно і тільки зірочки, як маленькі ліхтарики, танцюють на небі. Всі ховаються від холоду по своїх квартирах. Настає загальна тиша і меркнуть сусідні вікна. Люд втомився і потрібен відпочинок. Знову запалюється ліхтар, вихоплюючи з темряви невідомі людські фігури, квапливо поспішають у свої квартири. Більше не лунає жодного шереху. З-за хмари з’являється місяць і примарним світлом заливає все навколо. Пора спати. Очі злипаються і повіки важко закриваються. Завтра новий день, повний нових подій і пригод. Провалююся в безодню з надією на завтрашній одужання.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Твір для 7 класу на тему “Вид з вікна”