“Моя улюблена іграшка” твір для 7 класу

У кожного на все життя закарбувалися в пам’яті враження від першої, самої улюбленої іграшки. Навіть через багато років ми згадуємо її. Така іграшка була і в мене.

В моє п’ятиріччя, на день народження, хтось із гостей подарував левеня з кришталю. Чому саме він привернув мою увагу? Не знаю. Але саме ця фігурка відразу привернула мене і врізалася в пам’ять. Я пристрасно хотів взяти левеня в руки і помилуватися ним. Але мама сказала, що все подаровані речі ми будемо розглядати потім, лише після того, як розійдуться по домівках гості.

Час тягнувся неповоротко і повільно. Інші іграшки вже зовсім не приваблювали мене. Стомлений довгим очікуванням я пройшов у спальню і заснув.

Рано вранці, першим моїм порухом було взяти кришталевого левеня. Але він зник! Інші подарунки були розставлені біля ліжка і з надією дивилися на мене. Трохи розглянувши їх, я вирушив на пошуки свого коханого подарунка. Де тільки не проводилися пошуки і все марно. Несподівано я підняв очі і відразу виявив фігурку в серванті серед іншого кришталевого посуду. Дістати його я не зміг, тому вирішив дочекатися з роботи батьків. Першою з роботи прийшла мама і відразу заявила, що фігурка маленького левеняти зовсім не іграшка, а сувенір і місце серед інших подібних виробів.

Сльози навернулися на моїх очах, але плач не допоміг справі. Кришталевий левеня залишився в серванті назавжди. Мені здавалося, що він теж дивиться на мене з сумом і хоче потрапити в дитячі руки. Я ще нічого толком не розумів і сподівався на те, що з часом все таки буду грати з фігуркою. З кожним днем мої мрії відходили в сторону, стали зовсім нездійсненними. Роки летіли своєю чергою, я вже пішов у перший клас і думати забув про цю історію.

Одного разу я прийшов з навчання й зайнявся домашніми завданнями. Була субота і мама зі старшою сестрою взялися за прибирання в квартирі. Лунав шум пилососа і сплески води. Я вирішив допомогти жінкам і відправився в зал. Весь кришталь був вийнятий назовні, ретельно промитий і обсыхал на столі. Промінь сонця блиснув на гранях кришталевого левеня і вдарив мені прямо в очі. Руки самі потягнулися до заповітної фігурці. В цей момент у кімнату ввійшла сестра. Я побіг в дитячу, але мене підвів мокрий підлогу. Ноги розійшлися в сторони і пролунав гуркіт. Я розтягнувся всім тілом на підлозі і впустив фігурку. В одну мить вона перетворилася на осколки.

Тут і остаточно закінчилося моє дитинство. Я відчув справжнє горе.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Моя улюблена іграшка” твір для 7 класу